Рішення № 101079795, 09.11.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5931/21

Провадження № 2/645/2487/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий - суддя Сілантьєва Е.Є.,

за участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» заборгованість по заробітній платі у розмірі 4809,01 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 39923,75 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що позивач наказом № 81-К від 18.06.2018 була прийнята у штат Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект" на посаду провідного інженера відділу комплексного проектування трансформаторних підстанцій. Відповідно до п. 5.2 Статуту Державного проектно-вишукувального та науково- дослідного інституту "Укренергомережпроект" в обов`язки підприємства входять, зокрема, - забезпечення своєчасної сплати податків та інших відрахувань, згідно з чинним законодавством; - створення належних умов для високопродуктивної праці, забезпечення додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування; - забезпечення своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати працівникам Підприємства, тощо. Наказом № 137-к від 17.09.2018 позивача було звільнено за власним бажанням з посади провідного інженера відділу комплексного проектування трансформаторних підстанцій Державного проектно-вишукувального та науково- дослідного інституту "Укренергомережпроект" згідно ст. 38 КЗпП України. Розрахунок на день звільнення зі нею Відповідачем по справі не здійснено. Згідно з довідкою від 30.01.2019 року за № 44 заборгованість з виплати заробітної плати в період з червня 2018 року по вересень 2018 року та розрахункового листа за вересень 2018 року складає 4809,01 грн. Крім того позивач просить стягнути середній заробіток. Позивач зазначає, що розрахунок середнього заробітку складає 39 923,75 грн. Таким чином, позивач вважає, що її конституційне право на отримання заробітної плати у встановлені законом строки порушено та підлягає захисту. У зв`язку з цим позивач вимушений звернутися до суду. З урахуванням позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 4809,01 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 17.09.2018 по 07.09.2021, та судовий збір в сумі 1816, 00 грн.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно із положеннями п.2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною і на підставі ч.1 ст.274 ЦПК України, підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.09.2021 року позовну заяву мприйнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з прохання розглядати справу без її участі, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач повідомлявся у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надав. Також, відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем до суду у встановлений законом строк відзив, відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, що підтверджує заперечення проти позову, не надіслано.

Суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № № 81-К від 18.06.2018 ОСОБА_1 прийнято на роботу до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект" на посаду провідного інженера відділу комплексного проектування трансформаторних підстанцій, що також підтверджується відповідним записом в трудовій книжці.

Наказом № 137-к від 17.09.2018 ОСОБА_1 було звільнено з підприємства за власним бажанням, згідно із п.1ст.38 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці.

На час розгляду справи, відповідачем доводи позивача, викладені у позовній заяві, не спростовано.

Станом на час розгляду справи, встановлено, що Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (код ЄДРПОУ: 00114092) не ліквідоване.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Підтвердженням суми наявності заборгованості по заробітній платі може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати.

З довідки № 44 від 30.01.2019 року, виданої в.о. директора Щабельским В.В., вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за період роботи з червня 2018 року по вересень 2018 року складає 4809,01 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

В зв`язку з наведеним, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного проектно - вишукувального та науково - дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.ст. 21, 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Як передбачено ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком (ст. 238 КЗпП України).

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Крім того, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до абзацу третього п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Пунктом п`ятим розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п. 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

В абзаці п`ятому п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.09.2018, суд виходить з наступного.

З довідки № 44 від 30.01.2019 року, виданої в.о. директора Щабельским В.В., вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за період роботи з червня 2018 року по вересень 2018 року складає 4809,01 грн.

Судом розраховано середню заробітну плату позивача за місяць, яка становить: (1277,55 грн. / 4 дня =319,39 грн. (1 день);) 319,39 х 125 = 39 923,75 грн.

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки по день винесення рішення, який підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує, що позивач був звільнений 17.09.2018 року, в цей день він знаходився на роботі і оплата за цей робочий день була нарахована. Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення позивача, і по день постановлення судового рішення, тобто за період з 17.09.2018 року по 09.11.2021 року включно, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100.

Враховуючи, що за період з 17.09.2018 року по 09.11.2021 року пройшло 125 робочих днів, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за зазначений період становить 39 923,75 грн.

Таким чином, з відповідача Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за період затримки розрахунку у розмірі 39 923,75 грн.

За правилами п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі при поданні позову про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору.

Позивачем не було сплачено судовий збір за пред`явлення позовних вимог, оскільки Законом України «Про судовий збір» передбачено пільги.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 2270, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 47, 94, 115-117, 232, 233, 238 КЗпП України, п ст.ст.13, 76-80, 133, 141, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (код ЄДРПОУ 00114092),на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 4809 (чотири тисячі вісімсот дев*ять) грн. 01 (одна) копійка.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (код ЄДРПОУ 00114092),на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку з часу звільнення 17.09.2018 по 07.09.2021 у розмірі 39923 (тридцять дев*ять тисяч дев*ятсот двадцять три) грн. 75 коп.

Стягнути із Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (код ЄДРПОУ 00114092),на користь держави судовий збір у розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят) 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , громадянка Румунії, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ,

відповідач - Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект», код ЄДРПОУ 00114092, юридична адреса: 61050, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, буд. 2.

Повне судове рішення складено 12.11.2021 року.

Головуючий суддя -