Ухвала суду № 101075304, 15.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/20247/19

Провадження № 2/638/2809/21

15.11.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Запорожець Д. Д.

з участю судового розпорядника Календіної А. С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 27.12.2019 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому просить визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.02.2020 року відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.02.2021 року клопотання представника Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради – Гладченко Н.О. про заміну третьої особи – задоволено, замінено у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком, третю особу – Службу у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради на належну третю особу – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (61002, м. Харків, вул. Чернишевського, 55).

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зміну (уточнення) предмета позову, згідно якої позивач просить суд: 1) визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) припинити стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) визначити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов`язавши ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з неповнолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема не чинити перешкод при спілкуванні за телефоном, при побаченнях у вихідні та святкові дні, на день народження дитини, сімейних святах; 4) судові витрати покласти на відповідача. Вимоги заяви обґрунтовує тим, що позовна заява була подана до суду у грудні 2018 року, та з того часу змінились обставини, що зумовлюють зміну позовних вимог.

Крім того, від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла зустрічна позовна заява, яка в подальшому була уточнена, до ОСОБА_1 , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту Харківської міської ради про визначення місця проживання дітей з матір`ю, згідно прохальної частини якої позивач просить суд: визначити місце проживання неповнолітніх дітей – доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Литвиненко В. В. надав до суду заяву з проханням проводити підготовче судове за відсутністю позивача та його представника, проти прийняття до розгляду зустрічного позову ОСОБА_2 заперечує у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Сілко Н. Г. також надала до суду заяву, згідно якої просить суд прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву, а також наголосила, що при вирішенні питання про прийняття заяви ОСОБА_1 про зміну позовних вимог покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно статті 43 ЦПК України, учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право), а предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретної позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини, якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Так, Верховний Суд відзначив, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Таким чином, враховуючи права позивача, визначені ст. ст. 43, 49 ЦПК України, суд вважає, що клопотання про прийняття до розгляду письмової заяви щодо зміни предмету позову, поданої до закінчення підготовчого засідання, підлягає задоволенню.

Крім того, суд, вивчивши матеріали зустрічного позову, вважає, що клопотання про його прийняття підлягає задоволенню.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положенням статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

В силу частини 2 статті 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: 1) взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; 2) доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічний позов не є похідною вимогою від первинного позову, а є вимогою, яка повістю (або частково) виключить задоволення первинного позову.

Правова природа зустрічного позову в тому, що він робить неможливим розгляд первісного позову без зустрічного, оскільки направлений на зарахування вимог або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю чи частково задоволення первісного позову, або коли виникають з одних правовідносин.

Так, розгляд справи по суті не розпочато, позови виникають з одних правовідносин, мають тісний матеріально-правовий зв`язок, поєднані спільністю предмету позову, спільний їх розгляд є доцільним, так як задоволення одних позовних вимог тягне за собою відмову у задоволенні інших, а тому суд вважає необхідним для більш швидкого і правильного розгляду виниклого спору між сторонами прийняти зустрічний позов відповідача ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 43, 49, 193, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком.

Розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог, а саме: 1) про визначення місця проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) припинення стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов`язавши ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з неповнолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема не чинити перешкод при спілкуванні за телефоном, при побаченнях у вихідні та святкові дні, на день народження дитини, сімейних святах.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту Харківської міської ради про визначення місця проживання дітей з матір`ю об`єднати з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання сина з батьком, припинення стягнення аліментів, визначення порядку участі батька у вихованні доньки.

Направити копію зустрічного позову ОСОБА_2 третій особі – Управлінню служб у справах дітей Департаменту Харківської міської ради та запропонувати надати письмові пояснення щодо позову.

Підготовче судове засідання відкласти до 21.01.2022 року о 11 годині 30 хвилин у приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова (61202, м. Харків, пр-т. Перемоги, 52-В, зал судових засідань №9).

В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий: