Ухвала суду № 101074502, 15.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/5906/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю щодо виконанням рішення суду у справі № 620/5906/21,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 620/5609/21 в порядку статті 382 КАС України.

Ухвалою суду від 09.11.2021 розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.

Від відповідача надійшли пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні заяви, оскільки на виконання рішення суду у добровільному порядку відповідач двічі звертався до позивача з листом, в якому повідомив, що йому потрібно звернутися до Центру надання адміністративних послуг із пакетом документів, оскільки за їх відсутності рішення суду виконати неможливо. Проте на даний час документи від позивача не надходили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Тобто зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком.

Крім того, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Як слідує із заяви позивача, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі № 620/5906/21 на даний час не виконано, натомість повідомлено, що йому необхідно звернутися до Центру надання адміністративних послуг з відповідним пакетом документів.

Так, відповідачем листом від 24.09.2021 № 01-12/324 повідомлено позивача, що йому слід звернутися до Центру надання адміністративних послуг з відповідним пакетом документів, оскільки останні відсутні.

При цьому суд зазначає, що до прийняття рішення суду у справі № 620/5906/21 пакет документів у тому числі посвідчення дитини серії НОМЕР_1 , фотокартки 3х4 повернуто позивачу, що підтверджується підписом позивача в описі видачі документів № 13490/2 від 06.05.2021 та листом Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 28.10.2021 № 06-02/3941.

Надаючи оцінку вищевказаним доводам, суд зазначає, що чинне законодавство, зокрема положення статті 382 КАС України, не встановлюють, з яких підстав на суб`єкта владних повноважень може бути покладено обов`язок щодо подачі звіту про виконання судового рішення.

У той же час, за змістом норм статті 129-1 Конституції України, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов`язковості судового рішення, такою підставою є обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що в резолютивній частині рішення суду від 02.09.2021 у справі № 620/5906/21 визначено обов`язок відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2021 про продовження строку дії посвідчення серії НОМЕР_1 дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а докази наявності у відповідача документів (заяви позивача, посвідчення дитини серії НОМЕР_1 , фотокартки), та створення перешкод у їх розгляді відсутні, то суд вважає, що немає підстав стверджувати про невиконання відповідачем рішення суду, що набрало законної сили.

В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він може звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, що також передбачає судовий контроль за виконанням судового рішення або в порядку примусового виконання рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого контроль за виконанням судового рішення здійснюється державним виконавцем шляхом вчинення дій примусового характеру, зокрема, шляхом накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення та направленням подання про порушення кримінальної справи за його невиконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на даний час відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі в порядку статті 382 КАС України.

Відповідно, з урахуванням положень статті 382 КАС України, заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.

Суддя І.І. Соломко