Вирок № 101073138, 05.11.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8463/21

Кримінальне провадження № 1-кп/428/919/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бойко Н.В.,

за участю прокурора Івчук С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання Хоружої Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021131370000754 від 04.08.2021 року, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021131370000803 від 14.08.2021 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Янгієр, Сирдар`їнської області Республіки Узбекістан, громадянина України, росіянина, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, має на утриманні неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в порядку ст. 89 КК України,-

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.3, 15 ч.2,185 ч.3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2021 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де у останнього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, а саме, майна, яке розташоване у приміщенні літньої кухні за адресою: АДРЕСА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, ОСОБА_1 , 04 серпня 2021 року, прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , яке на підставі довіреності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , де, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю власника домоволодіння та, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом проникнення, відкрив рукою калитку, яку було зачинено на шпінгалет, та зайшов на територію внутрішнього двору вказаного домоволодіння.

Надалі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , підійшов до приміщення літньої кухні, яке розташоване на території вказаного домоволодіння, рукою відкрив шпінгалет, яким були обладнані вхідні двері, та зайшов до вказаного приміщення. Далі, з метою доведення кримінального правопорушення до кінця та подальшого розпорядження викраденим майном, ОСОБА_1 виніс за територію сараю вироби з чорного металу, а саме: дві пічні плити з двома отворами на кожній, дві плити та кочергу, що належить потерпілій ОСОБА_5 , після чого, його побачив через огорожу сусід ОСОБА_6 , та зупинив, викликавши поліцію, після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Згідно висновку експерта від 05.08.2021, ринкова вартість викраденого майна, а саме двох пічних пліт складає: 1500 гривень по 750 гривень кожна, кочерги складає 90 гривень, а також плит з лому чорних металів, загальною масою 8,2 кг складає 45 гривень 10 копійок, на момент вчинення кримінального правопорушення загальна вартість складає 1635 гривень 10 копійок.

Вказаними умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням в інше приміщення, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.15 ч.2, ст.185 ч.3 КК України.

Крім того, 25 липня 2021 року, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , маючи злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в сховище, підійшов до домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, переліз через паркан на територію домоволодіння за вищевказаною адресою, де реалізуючи свій злочинний намір, повторно, таємно, з корисливих мотивів, взяв два технічно справних непошкоджених автомобільних диски 13-го радіусу, які знаходились на даному подвір`ї, та перекинувши вказані диски через паркан, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, у подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В результаті своїх умисних злочинних дій, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду, відповідно до висновку експерта, на загальну суму 400 гривень 00 копійок.

Вказаними умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням у сховище, скоєного повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.3, ст.15 ч.2, 185 ч.3 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальних актах, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Пояснив, що 04 серпня 2021 року він знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 . Він прийшов до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , відкрив рукою калитку, яку було зачинено на шпінгалет, та зайшов на територію двору. Він підійшов до приміщення літньої кухні, відкрив шпінгалет на дверях та зайшов до приміщення. Він виніс за територію сараю дві пічні плити з двома отворами на кожній, дві плити та кочергу, але його побачив сусід ОСОБА_6 , та викликав поліцію. Крім того, 25 липня 2021 року він підійшов до домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та переліз через паркан на територію домоволодіння, де взяв два диски та перекинув їх через паркан, а потім з ними втік. У скоєному щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_5 про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, але у судове засідання не з`явилась, надавши суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має, покарання просила призначити на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_7 про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але у судове засідання не з`явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, в якій покарання просив призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальних актах, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ рекомендації №6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінальних проваджень, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.15 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням в інше приміщення, та за ст.185 ч.3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням у сховище, скоєного повторно.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, він не є інвалідом, не одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не судимий в силу ст.89 КК України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, при застосуванні обвинуваченому необхідного покарання судом, також, взято до уваги правову позицію, зазначену в постанові ВСУ від 14.04.2016 року, де зазначено, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).

На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених злочинів, його наслідки, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Із постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23.01.2014 року (справа № 5-48 кс13) вбачається, що загальні засади призначення покарання (ст..65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи не застосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, враховуючи поведінку обвинуваченого, який усвідомив свою провину, зробив належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, беручи до уваги, що потерпілі у заявах просили призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду, приймаючи до уваги відшкодування спричинених збитків, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки у відповідності зі ст. 76 ч. 1 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь, а також випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого строк обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешут сплив, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільні позови не заявлені.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/113-21/9064-ТВ від 05.08.2021 року, вартість якої згідно довідки №Д-19/113-21/9064-ТВ від 05.08.2021 складає 858,10 грн., за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/113-21/10667-АВ від 21.09.2021 року, вартість якої згідно довідки №Д-19/113-21/10667-АВ від 21.09.2021 складає 817,25 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.ст.368-370,373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.3, ст.15 ч.2, ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання:

за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України - у вигляді 3 (трьох ) років позбавлення волі,

за ст.185 ч.3 КК України - у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі,

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.08.2021 року (справа № 428/7347/21, провадження № 1-кс/428/4358/2021) на пічну плиту №1, виготовлену з металу чорного кольору, довжиною 70,6 см, шириною 40,5 см; пічну плиту №2 виготовлену з металу чорного кольору довжиною 71,2 см, шириною 41 см,кочергу виготовлену з металу чорного кольору загальною довжиною 103 см; плиту №3, виготовлену з металу чорного кольору довжиною 53 см, шириною 4 см, плиту №4 виготовлену з металу чорного кольору довжиною 51 см, шириною 23,5 см.

Речові докази: автомобільний диск 13-го радіусу - залишити власнику ОСОБА_7 , DVD-диск, в якому міститься 1 файл з назвою: «00000.MTS», DVD-диск, в якому міститься 1 файл з назвою: «1628040454.166160.mp3» - зберігати у матеріалах кримінального провадження, пічну плиту №1, виготовлену з металу чорного кольору, довжиною 70,6 см, шириною 40,5 см; пічну плиту №2 виготовлену з металу чорного кольору довжиною 71,2 см, шириною 41 см,кочергу виготовлену з металу чорного кольору загальною довжиною 103 см; плиту №3, виготовлену з металу чорного кольору довжиною 53 см, шириною 4 см, плиту №4 виготовлену з металу чорного кольору довжиною 51 см, шириною 23,5 см- повернути власнику ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/113-21/9064-ТВ від 05.08.2021 року у сумі 858 (вісімсот п"ятдесят вісім) гривень10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/113-21/10667-АВ від 21.09.2021 року у сумі 817 (вісімсот сімнадцять) гривень 25 копійок.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя Н.В.Бойко