Рішення № 101068477, 11.11.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6543/21

Провадження № 2/204/2137/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Старостенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович, в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1304 від 20 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлією Олександрівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості за кредитним договром. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» укладено Договір іпотеки №1366-Н, посвідчений 26 вересня 2007 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І. за реєстровим № 3632. Позивачу стало відомо, що 24 червня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлією Олександрівною вчинено виконавчий напис № 1304 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості у розмірі 1 382 155,46 грн. Вказаний вище виконавчий напис мотивований тим, що позивач є боржником за Договором іпотеки № 1366-Н від 26 вересня 2007 року, який укладено між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства») в забезпечення за Кредитним договором № 8/2007/840-К/1366-Н від 26 вересня 2007 року. Між цим, право вимоги перейшло до відповідача на підставі договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_І_3, посвідченого 17 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. за реєстровим № 509, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп». Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.07.2018 року по 23.06.2021 року. 16 липня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександром Володимировичем розпочато виконавче провадження ВП № 66110428 з примусового виконання виконавчого напису від 24 червня 2021 року № 1304, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлією Олександрівною. Однак, позивач з виконавчим написом не погоджується, вважає виконавчий напис неправомірним, виданим без достатніх правових підстав, з порушенням процесуальних норм щодо видання виконавчого напису, а отже таким, що не підлягає виконанню. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Зазначає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом Ричкою Ю.О. порушено процедуру вчинення виконавчого напису, не дотримано формальних процедур, не дотримано принципу безспірності та не перевірено факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника ОСОБА_1 перед стягувачем ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі. Тобто, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. У виконавчому написі нотаріуса № 1304 від 24 червня 2021 року не зазначено, на підставі яких документів його здійснено. Відсутні докази і того, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), тому у нотаріуса Ричка Ю.О. були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», та суми процентів, зазначені у написі, є безспірними. Крім описаного вище, стягнення з ОСОБА_1 боргу, який не є безспірним, відбулось із порушенням процедури повідомлення його про наявність заборгованості, та відбулося у позасудовому порядку, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості заперечувати щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису. Вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, про яку не було проінформовано боржника та визнання такої заборгованості безспірною суперечить вимогам чинного законодавства України. Посилаючись на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084,14 зазначив, що з 22 лютого 2017 року законодавством України не було передбачено можливості здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої для стягнення. У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

04 жовтня 2021 року від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. 17 липня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір № GL48N718070_І_3 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ КБ «Надра» відступило ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» право вимоги, зокрема, за договором № 8/2007/840-К/1366-Н від 26 вересня 2007 року укладеним з ОСОБА_1 , у тому числі за договорами забезпечення, зокрема за договором поруки від 26.09.2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 20 липня 2020 року ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» на адресу позивача засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення було направлено повідомлення про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 8/2007/840-К/1366-Н від 26 вересня 2007 року. 23 вересня 2020 року та 14 грудня 2020 року ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» на адресу позивача засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення було направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 8/2007/840-К/1366-Н від 26.09.2007 року у тридцятиденний строк. Згідно вказаної вимоги, ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» повідомило позивача, що станом на 17.07.2020 року загальний розмір заборгованості по Кредитному договору № 8/2007/840-К/1366-Н від 26.09.2007 року складає 1 382 155,46 грн. З цього вбачається, що новий кредитор у відповідності до вимог чинного законодавства повідомив позивача про заміну кредитора у зобов`язанні, а також про розмір заборгованості. Наразі позивачем кредитні зобов`язання не виконані. Матеріали позовної заяви не містять належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності будь-яких заперечень з боку позивача у відповідь на надіслану відповідачем вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання. Позивачем не спростовано належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості перед відповідачем за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення. Сама по собі незгода боржника з розміром заборгованості та її розрахунком не є підставою для визнання заборгованості спірною, оскільки спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, а за об`єктивним закріпленням такого виду заборгованості. На виконання вимог діючого законодавства відповідачем було подано нотаріусу всі документи. Таким чином відсутні будь-які докази щодо спірності розміру заборгованості, окрім бездоказових тверджень позивача. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України на підтвердження своїх позовних вимог. У зв`язку з викладеним вважає, що позовна заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та безпідставною, а отже підлягає залишенню без задоволення в повному обсязі.

У судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Чміль Ю.В. в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, з урахуванням поданого відповідачем відзиву, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 26 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 в забезпечення за кредитним договором № 8/2007/840-К/1366-Н від 26 вересня 2007 року було укладено Договір іпотеки № 1366-Н, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І., зареєстрований в реєстрі за № 3632, згідно умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку Відкритому акціонерному товариству комерційний банк «Надра» нерухоме майно - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,153 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, визначена сторонами вартість предмета іпотеки складає 115 898,00 грн., що в еквіваленті в перерахунку на долари США по офіційному курсу НБУ на день укладення цього договору складає 22 950,10 доларів США (а.с. 21-22).

17 липня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-ЕА-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року, між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_І_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрований в реєстрі за № 509, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» відступило за плату Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» належні Банку права вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору (а.с.52-53).

Згідно з витягом з Додатку № 1 до Договору № GL48N718070_І_3 від 17 липня 2020 року про відступлення прав вимоги, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги, серед іншого, за кредитним договором № 8/2007/840-К/1366-Н від 26 вересня 2007 року та договором іпотеки № 1366-Н, посвідченим приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І., зареєстрованим в реєстрі за № 3632, що були укладені з ОСОБА_1 (а.с. 54).

24 червня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлією Олександрівною було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1304, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості, яка виникла за Договором іпотеки № 1366-Н, посвідченим 26 вересня 2007 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І. за реєстровим № 3632, який укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» в забезпечення за кредитним договором № 8/2007/840-К/1366-Н від 26 вересня 2007 року, за період з 01 липня 2018 року по 23 червня 2021 року у розмірі 1 382 155,46 грн. (з яких: 541 358,20 грн. - основний борг, 840 797,26 грн. - відсотки), а також плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 2 500,00 грн. (а.с. 23).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було подано заяву про примусове виконання виконавчого напису від 29 червня 2021 року № 0629/32 (а.с. 20), у зв`язку з чим 16 липня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександром Володимировичем було відкрито виконавче провадження № 66110428 з виконання вищезазначеного виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О. від 24 червня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1304, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості у розмірі 1 382 155,46 грн., а також плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 2 500,00 грн. (а.с. 27-28).

З інформації про виконавче провадження з Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що в рамках виконавчого провадження № 66110428 приватним виконавцем Ванжа О.В. було винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника (а.с. 24-26).

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 посилався на те, що виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлії Олександрівни від 24 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 1304, вчинений з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки заборгованість є спірною, повідомлень щодо заміни сторони у договорі він не отримував, як не отримував і повідомлень про наявність у нього заборгованості перед відповідачем, було порушено процедуру вчинення виконавчого напису, а також посилаючись на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084,14 зазначив, що з 22 лютого 2017 року законодавством України не було передбачено можливості здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення виконавчих написів регламентовано главою 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Згідно п. 1.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2 глави 16 Розділу ІІ вказаного Порядку визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31 січня 1992 року № 2, а саме пункту 13, вбачається, що при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З тексту оскаржуваного виконавчого напису від 24 червня 2021 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався, зокрема, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік № 1172).

Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26 листопада 2014 року Перелік № 1172 доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України в редакції, що діяла на момент ухвалення вказаного судового рішення, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже і п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

До аналогічних по суті висновків дійшов Верховний Суд й у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17.

В оскаржуваному виконавчому написі зазначено, що з ОСОБА_1 стягується заборгованість, яка виникла за Договором іпотеки № 1366-Н, посвідченим 26 вересня 2007 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І. за реєстровим № 3632, який укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» в забезпечення за кредитним договором № 8/2007/840-К/1366-Н від 26 вересня 2007 року.

Однак, суд зауважує, що зазначення в оскаржуваному виконавчому написі твердження про те, що заборгованість виникла за договором іпотеки є безпідставним та помилковим, оскільки іпотека за своєю суттю є лише одним з видів забезпечення виконання основного зобов`язання, а тому, на підставі договору іпотеки може бути звернуто стягнення на предмет іпотеки, а не стягнуто заборгованість за основним зобов`язанням - в даному випадку кредитним договором.

Отже, фактично заборгованість в даному випадку виникла не за договором іпотеки № 1366-Н, посвідченим 26 вересня 2007 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І. за реєстровим № 3632, а за кредитним договором № 8/2007/840-К/1366-Н від 26 вересня 2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 24 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року у редакції, станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О. 24 червня 2021 року стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Жодних доказів того, що укладений 26 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 кредитний договір № 8/2007/840-К/1366-Н був посвідчений нотаріально матеріали справи не містять, про що не зазначено і в оскаржуваному виконавчому написі, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

У зв`язку з викладеним суд не приймає до уваги та відхиляє як такі, що не відповідають фактчинми обставинам справи, твердження відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, про те, що відповідачем виконано вимоги передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та подано приватному нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису.

Також, суд зауважує, що період виникнення заборгованості, який зазначений нотаріусом у виконавчому написі від 24 червня 2021 року, був внесений до змісту виконавчого напису лише на підставі даних зазначених представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», оскільки з аналізу наданого відповідачем витягу з Додатку № 1 до Договору № GL48N718070_І_3 від 17 липня 2020 року про відступлення прав вимоги вбачається, що основний борг за кредитним договором № 8/2007/840-К/1366-Н від 26 вересня 2007 року у розмірі 541 358,20 грн. та відсотки у розмірі 840 797,26 грн. були нараховані ОСОБА_1 ще Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» при відступленні Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» прав вимоги до ОСОБА_1 , тобто вочевидь не за період з 01 липня 2018 року по 23 червня 2021 року.

Також, слід зазначити, що до суми, яка підлягає стягненню з позивача за оспорюваним виконавчим написом, нотаріусом безпідставно були включені витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису у розмірі 2 500,00 грн., оскільки можливість стягнення таких витрат шляхом їх включення до розміру безспірної заборгованості за виконавчим написом законом не передбачена.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду справи належних доказів, у розумінні ст.ст. 12, 77, 81 ЦПК України, що відповідачем було надано нотаріусу всі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором, стороною відповідача надано не було.

За таких обставин, враховуючи встановлені обставини справи та обставини, на яких наполягає позивач, оскільки оскаржуваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 24 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, а матеріали справи не містять будь-яких доказів, що укладений між банком та позивачем кредитний договір № 8/2007/840-К/1366-Н від 26 вересня 2007 року був посвідчений нотаріально, що в свою чергу унеможливлює здійснення виконавчого напису відповідно до вимог ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат» та порушує принцип безспірності заборгованості, суд приходить до висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлії Олександрівни від 24 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 1304, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у зв`язку з розглядом справи в суді було сплачено судовий збір у наступних розмірах:

- за подання позовної заяви до суду - 908,00 грн.;

- за подання до суду заяви про забезпечення позову, яку ухвалою суду від 22 вересня 2021 року було задоволено - 454,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволенні, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 362,00 грн. (908,00 грн. + 454,00 грн. = 1 362,00 грн.).

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлії Олександрівни від 24 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 1304, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості у розмірі 1 382 155,46 грн., а також плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 2 500,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205, ЄДРПОУ - 40696815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні, 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Л. Черкез