Ухвала суду № 101066918, 10.11.2021, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/936/18

н/п 1-кс/174/247/2021

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2021 року м. Вільногірськ

Слідчий суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Борцова А.А., за участю: секретаря Килинчук Л.Л., прокурора - Тімченка С.М., слідчого - Мартюк І.С., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №4 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Мартюк І.С. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040150000476 від 24.11.2017р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Вільногірську Дніпропетровської області, зареєстрований по АДРЕСА_1 ,-

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Мартюк І.С. звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , яке погоджено з прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури Тімченком С.М. вказуючи, що в провадженні слідчого відділення перебували матеріали кримінальних проваджень №12016040150000061, яке внесене до ЄРДР 25.02.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України та №420160421220000017, яке внесене до ЄРДР 01.04.2016р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.296 КК України. Постановою прокурора Вільногірського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Михайленка А.В. від 15.08.2016р. вказані кримінальні провадження об`єднані в одне провадження, якому присвоєно номер №12016040150000061.

27.11.2017р. дане кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в порядку ст.291 КПК України, направлено до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з обвинувальним актом для розгляду по суті.

Разом з тим, під час проведення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, місце знаходження підозрюваного ОСОБА_1 не встановлено, тому 24.11.2017р. прокурором матеріали кримінального провадження відносно нього виділено в нове кримінальне провадження №12017040150000476.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження місце знаходження підозрюваного ОСОБА_1 не встановлено, за постійним місцем реєстрації мешкання він не проживає, як повідомила його мати ОСОБА_4 під час допиту від 19.07.2016р., її син з березня 2016 року знаходиться в Тюменській області Російської Федерації, де працює, за якою адресою він там проживає їй не відомо. Однак, згідно листа Державної прикордонної служби України від 20.10.2017 р. ОСОБА_1 17.05.2016р. виїхав за межі України через пропускний пункт Рава-Руська.

03.08.2016р. було складене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України. В той же день вказане письмове повідомлення про підозру, в порядку ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, оголошено та вручено матері підозрюваного ОСОБА_4 , у зв`язку із відсутністю ОСОБА_1 за місцем мешкання та реєстрації.

08.11.2018 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області останній раз винесено ухвалу щодо дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 для участі у розгляді клопотання про застосовування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, термін дії якої завершився 07.05.2019. 29.01.2021 року слідчим СВ Вільногірського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області відновлено досудове слідство у вказаному кримінальному провадженні з метою проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: винесення постанови про оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук та звернення до суду з клопотаннями про затримання останнього з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. 29.01.2021року постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук. 19.10.2021 року допитана в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що її син ОСОБА_1 мешкав з нею від народження до 2016 року, мали спільний побут. З 2016 року ОСОБА_1 переїхав до Республіки Польща де мешкає по теперішній час. У разі необхідності вона спілкується з сином за допомогою мобільних додатків мережі Інтернет. Про те, що сину повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, вона повідомляла йому у 2016 році, проте останній повідомив їй, що приїхати не має можливості.

На даний час підозрюваний ОСОБА_1 продовжує переховуватись від органів досудового розслідування та в останнього відсутні міцні соціальні зв`язки на території м.Вільногірська Дніпропетровської області, які б могли стримати останнього не покидати постійне місце реєстрації, проживання та межі Дніпропетровської області або території України, він проживає у Республіці Польща і родинних зв`язків на території України не підтримує, а повернувшись може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні та крім того, підозрюваний ОСОБА_1 офіційно оголошений в міжнародний розшук, переховується від органів слідства, чим намагається уникнути правосуддя за вчинене ним кримінальне правопорушення. Вказані обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, якому не можливо запобігти, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, враховуючи що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, корисною працею не займався, за місцем проживання не зарекомендував себе з позитивного боку, повагою серед мешканців міста не користувався, в громаді міста відповідальне становище не займав, особи, які б могли взяти його на поруки відсутні, тому до нього не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки та застави, а з огляду на те, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, до останнього доцільно застосувати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просить обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий Мартюк І.С. клопотання підтримала, пояснила, що на даний час кримінальне провадження зупинено, строк досудового розслідування по ньому обраховується з дати оголошення підозри ОСОБА_1 , тобто з 03.08.2016р., однак провадження неодноразово зупинялося та відновлювалося, коли саме, на даний час пояснити не може. Оскільки підозрюваний ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук, переховується від слідства, проживає у м. Варшава, Республіка Польща, про що відомо зі слів його матері, яка йому повідомляла про існування підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, що була вручена їй особисто, просить обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою безстроково.

Прокурор Тімченко С.М. клопотання підтримав, посилаючись на вищевказані обставини та просить задовольнити.

Вислухавши слідчого, прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так, відповідно до статті 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Приписами ч.1 ст.8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно положень ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст.276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ст.276 КПК України, повідомлення про підозру здійснюється у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За змістом ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ч.1 ст.135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Виходячи з аналізу вказаних норм, повідомлення про підозру - один із найважливіших процесуальних актів, спрямований на практичну реалізацію функції розслідування та забезпечення захисту прав і законних інтересів особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, який полягає в прийнятті рішення про повідомлення про підозру; врученні повідомлення про підозру особі, щодо якої здійснюється провадження; роз`ясненні підозрюваному його прав та наданні можливостей щодо їх реалізації і допиті підозрюваного.

Зокрема, особа, яка здійснює вручення підозри, має роз`яснити зміст цієї підозри, обсяг набутих прав та обов`язків та отримати пояснення, які особа має право надати з приводу підозри для можливості у подальшому прийняти рішення, зокрема, і щодо запобіжного заходу, тому вручення повідомлення про підозру не є тотожним врученню повістки про виклик у сенсі ст.135 КПК України, оскільки вручення повідомлення про підозру тягне за собою значні несприятливі наслідки для особи, якій воно вручається, так як саме з цього моменту розпочинається її кримінальне переслідування, про що така особа, поза розумним сумнівом, повинна бути повідомлена особисто і належним чином, і саме з цього часу, на думку слідчого судді, можна вважати, що особа достовірно знає про те, що вона підозрюється компетентними органами у вчиненні злочину.

Виходячи із змісту ст.135 КПК України, повідомлення про підозру може бути вручено близькому родичу для передачі особі, якої воно стосується, однак це не звільняє слідчого та прокурора від виконання вищевказаних обов`язків, тому у тих випадках, якщо особа особисто не отримала повідомлення про підозру або у слідства немає належного підтвердження про такий факт, особа не може бути підозрюваною, оскільки їй у встановленому порядку не повідомлено про початок її кримінального переслідування.

Разом з тим, згідно з доданими до клопотання матеріалами, матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 03.08.2016р. було вручено копію повідомлення про підозру, складену 03.08.2016р. слідчим Бріловим О.О. відносно її сина ОСОБА_1 , що взагалі не передбачено вимогами ст.ст. 278, 135 КПК України.

Докази того, що ОСОБА_1 повідомлення про підозру отримав особисто, відсутні, як і докази того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на час здійснення вказаних процесуальних дій фактично проживали разом та були пов`язані спільним побутом, з огляду на те, що ОСОБА_1 виїхав за межі України 17.05.2016р. (а.с.45), тобто задовго до складення відносно нього повідомлення про підозру.(а.с. 30).

При таких обставинах, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 не набув у встановленому законом порядку статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженню і беззаперечних доказів того, що останній мав намір переховуватись від органів досудового розслідування на момент складення відносно нього вказаного повідомлення про підозру та виїхав за межі України саме з цією метою, прокурором не надано.

Крім того, матеріали, додані до клопотання, не містять достатніх даних про те, що за весь період досудового розслідування даного кримінального провадження, посадові особи органів досудового розслідування та прокуратури вживали належні заходи щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_1 ..

Так, твердження слідчого та прокурора про те, що ОСОБА_1 на даний час проживає на території Республіки Польща базуються виключно на показах його матері, яка є його близьким родичем, і не підтверджуються будь-якими об`єктивними даними, хоча на протязі досудового розслідування остання давала суперечливі пояснення з цього приводу, вказуючи на перебування сина з березня 2016 року в Тюменській області Російської Федерації, а потім на перебування останнього на території Республіки Польща.

Разом з тим, ОСОБА_1 перетнув кордон України в напрямку Республіки Польща 17.05.2016р., тобто понад 5 років тому, дані про це отримані органом досудового розслідування 30.10.2017р., тобто понад 4 роки тому (а.с. 45), а з вказаного часу ОСОБА_1 міг неодноразово змінити своє місце перебування, зокрема, повернутися в Україну або переїхати на проживання до іншої країни, однак будь-які заходи, направлені на встановлення фактичного місця знаходження ОСОБА_1 , органом досудового розслідування за період з 2017 р. не вживалися.

Крім того, як пояснила в судовому засіданні слідчий Мартюк І.С., на даний час провадження по даному кримінальному провадженню зупинено, про що внесено відомості до ЄРДР, і надати відомості про рух кримінального провадження вона не може, а матеріали клопотання не містять копій постанов про зупинення та відновлення досудового слідства.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст.280 КПК України, до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.280 КПК України, після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Згідно з ч.1 ст.282 КПК України, зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження це - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 113 КПК України визначено поняття процесуального строку, а саме, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Таким чином, кримінальне провадження складається з процесуальних дій, тобто дій, які регламентовані відповідними нормами КПК України і які повинні вчинятися у визначені КПК строки, а після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Звернення слідчого з клопотанням про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу є процесуальною дією, оскільки порядок та підстави такого звернення регламентовані відповідними нормами КПК України, доказів того, що вжиття даного заходу забезпечення кримінального провадження необхідно органу досудового розслідування для встановлення місця знаходження ОСОБА_1 не надано, а відтак звернення з вказаним клопотанням можливо лише після відновлення досудового розслідування у справі.

При таких обставинах, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою подано слідчим та прокурором з порушенням вимог КПК України, що є підставою для відмови у його задоволенні.

Крім того, згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.184 КПК України, до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно постанови слідчого Мартюк І.С. від 15.04.2021 року, підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук (а.с.52-55).

Разом з тим, існування постанови слідчого про оголошення міжнародного розшуку не являється достатнім доказом факту перебування підозрюваного, обвинуваченого у такому розшуку, і доведення цього факту покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу та повинно підтверджуватися відповідними відомостями (довідками, витягами із бази даних Інтерполу тощо), однак будь-яких доказів на підтвердження вказаного факту матеріали клопотання не містять.

При таких обставинах, слідчий суддя дійшов висновку, що в межах заявленого клопотання, яким визначаються межі даного судового розгляду, клопотання подано слідчим та прокурором з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, в період зупинення кримінального провадження, існування ризику, передбаченого ст.177 КПК не доведено, достатніх та безсумнівних доказів того, що ОСОБА_1 виїхав за межі України з метою ухилення від органу досудового розслідування, перебуває у міжнародному розшуку та набув у встановленому законом порядку статусу підозрюваного не надано, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 42, 177, 183, 193-194, 276-279 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №4 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Мартюк І.С. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України - відмовити.

На ухвалу на протязі 5 днів з дня її оголошення може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду .

Повний текст ухвали складено 12 листопада 2021р.

Слідчий суддя: підпис А.А. Борцова