Ухвала суду № 101066292, 15.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 листопада 2021 року Справа № 160/20236/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., перевіривши у місті Дніпрі матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 27.10.2021 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , підписана та направлена 21.10.2021 до суду його представником адвокатом Хомич Іваном Олександровичем, до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про:

- визнання протиправною бездіяльності Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком;

- стягнення з Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;

- визнання протиправною бездіяльності Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком;

- стягнення з Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

2. Ухвалою суду від 01.11.2021 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який складає 10 (десять) календарних днів з дня отримання копії ухвали, шляхом: клопотання про поновлення строків звернення до суду в частині позовних вимог за 2020 рік, із відповідним обґрунтуванням причин пропущення таких строків.

3. 12.11.2021 на електронну адресу суду надійшла заява Хомича І.О. про усунення недоліків, у якій заявник просив поновити позивачу строк звернення до суду з даною позовною заявою та відкрити провадження у справі.

ІІ. ДОВОДИ ЗАЯВНИКА

4. Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

5. Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, у тому числі органами, які здійснюють нарахування та виплату соціальної допомоги, за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, у першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.

6. Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

7. У цьому випадку необхідно виходити з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальний захист, зокрема щодо отримання соціальних виплат.

8. Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежить також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

9. З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15.01.2013 № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» і у рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про соціальні виплати органом, що призначає і виплачує їх, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

10. У постанові від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17 на підставі аналізу положення частини першої статті 122 КАС України у системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону № 1058-УІ Верховний Суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, яка поруч одноразовою грошовою допомогою, є різновидом соціальних виплат, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком та незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Такий висновок ґрунтується на тому, що право особи на отримання пенсії є безумовним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань у соціальній сфері.

11. Такий самий підхід стосовно відсутності строкового обмеження стосовно соціального захисту особи був застосований Верховним Судом у постанові від 21.01.2020 у справі № 824/77/17-а за позовом фізичної особи до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання незаконним рішення про відмову у задоволенні заяви та зобов`язання визнати ветераном органів внутрішніх справ на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3351- XII та надати статус «Ветеран органів внутрішніх справ».

12. Позивач присвятив своє життя проходженню військової служби, яка пов`язана з особливими умовами, режимними обмеженнями інтенсивністю та ін. шкідливими умовами праці на благо держави, і в наслідок чого набув статус особи інваліда війни III групи, а тому мав законні очікування, що його законі права та інтереси будуть захищені з боку держави.

13. Позивач, отримувавши відповідну суму, не мав розумних причин сумніватися у добросовісності дій відповідача та мав усі підстави вважати, що виплата здійснена у розмірі встановленого законом (що також підтверджується висновками Верховного Суду зазначених у постанові від 26.01.2021 у справі № 520/11178/2020).

14. Позивач не знав і не міг знати яку саме суму йому повинні були виплатити станом на 2020 рік, поки 01.09.2021 під час консультації у свого адвоката Хомича Івана Олександровича не дізнався про внесені зміни у законодавство, у зв`язку з чим звернувся до відповідача з проханням відновлення порушених прав через здійснення виплати повної суми одноразової грошової допомоги до 5 травня як за 2020 рік так і за 2021 рік.

15. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

ІІІ. ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

16. Як вбачається з матеріалів справи, позивач ставить питання щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати йому суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, зокрема, за 2020 рік.

17. Суд зазначає, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами.

18. Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.

19. Суд звертає увагу, що виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які, на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.

20. За приписами статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

21. Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» на адвокатський запит Хомича І.О. надав відповідь від 22.09.2021 № Р-2455/01/5587-01-08 щодо розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період 2020-2021 років.

22. Позивач, отримавши у квітні 2020 року разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, знав про розмір виплаченої допомоги, тому до 30.09.2020, відповідно, - тобто до закінчення встановленого законом кінцевого строку виплати цієї допомоги, мав обґрунтовані очікування на отримання більшої суми, ніж йому була нарахована та виплачена.

23. Аналогічна правова позиція щодо застосування наслідків пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 07.03.2018 у справі № 664/51/17, від 22.07.2021 у справі № 420/718/21, яка, враховуючи положення статті 242 КАС України, є обов`язковою для врахування судом.

24. Адміністративний позов направлено засобами поштового зв`язку 21.10.2021.

25. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

26. За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

27. Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

28. Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа:

1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

29. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі № 800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

30. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

31. Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

32. Питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у кожному конкретному випадку встановлюється на підставі фактичних обставин справи, з урахуванням обґрунтувань вимог учасників справи та на підставі наданих ними доказів.

33. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

34. Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав через неналежне використання своїх процесуальних прав, нерозуміння або незнання законодавства не є поважною причиною пропуску строку.

35. Наведене правозастосування відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 19.01.2021 у справі № 440/4686/19, від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17, від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.

36. Доводи позивача про непропущення строку звернення до суду суд вважає помилковими.

37. Листування з відповідачем не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки ця обставина не є непереборною та такою, що унеможливила своєчасне звернення до суду (постанова Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 826/14417/18).

38. Предметом цього спору є виплата щорічної грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», вказана виплата не є державною соціальною допомогою, яка виплачується у порядку Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» та не є пенсійним платежем.

39. Слід зазначити, що право на судовий захист не є абсолютним. Для звернення до суду повинен дотримуватись певний порядок. Якщо особа цього порядку не дотримується, зокрема щодо строку звернення до суду, то не можна вести мову про порушення права на судовий захист.

40. Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.

41. Враховуючи зазначене, позивачем не надано доказів та не наведено обставин, які б підтверджували наявність об`єктивно непереборних, незалежних від волевиявлення особи та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами причин для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду з позовом.

42. З цим позовом до суду позивач звернувся 21.10.2021, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позову в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати йому суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 рік, оскільки заявлені причини пропуску строку звернення до суду не є поважними.

43. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, в частині першій якої зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

44. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

45. Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку звернення до суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

46. Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

47. У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

48. Визнати заявлені позивачем причини пропуску строку звернення до суду неповажними.

49. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» в частині позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльності Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком;

- стягнення з Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

50. Копію ухвали направити заявнику.

51. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба