Рішення № 101066108, 12.11.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14281/21

Провадження № 2-а/161/309/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 847288 від 29 липня 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 847288 від 29 липня 2021 року.

Позов обґрунтовує тим, що 29 липня 2021 року, близько 21:00 год він керував мопедом марки «Форвард», рухався від свого будинку по вул. Боженка в сторону перехрестя вулиць Боженка-Мамсурова. Навпроти автобусної зупинки стояв патрульний автомобіль з увімкненим звуковим сигналом, та оскільки не було більше ніяких транспортних засобів він на перехресті, повернувши наліво припаркувався, а поліцейські почали вимагати в нього документи на мопед, який він придбав років 25 тому. Поліцейські довгий час з ним розмовляли, потім запропонували їхати на освідування в медичний заклад, та оскільки в нього вдома лишилась малолітня дитина він відмовився будь-куди їхати, тоді поліцейські почали складати документи з порушенням його прав, не дозволивши скористатись правовою допомогою. Поліцейським було винесено постанову, однак він вімовився її підписувати оскільки без окулярів нічого не бачить і також був змушений вертатись додому, адже там залишилась його малолітня донька. 03 серпня 2021 року на його адресу рекомендованим листом надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 847288 від 29 липня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Позивач вказує, що постанова була винесена та розглянута в порушення вимог ст. 283 КУпАП , адже у ній не вказані, або ж вказані неправильно: найменування органу та посаду посадової особи, який виніс постанову; опис обставин, які не були установлені під час розгляду справи не відповідають дійсності ( не вірно зазначений час руху тз, не точно вказане місце адміністративного правопорушення; не вказано транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, його серійний номер).

Враховуючи вищевикладене, позивач просить скасувати постанову у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 847288 від 29 липня 2021 року, винесену поліцейським СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Зінкевичем Володимиром Анатолійовичем.

Ухвалою судді від 22 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач не скористався своїм правом подання пояснень, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності учасників справи по наявним матеріалам справи, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 268 КАС України.

Крім того, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 9 ст. 205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 29 липня 2021 року поліцейським СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Зінкевичем Володимиром Анатолійовичем. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 847288 від 29 липня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 126, ч.5, 6 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн (а. с. 10).

За змістом вказаної постанови водій ОСОБА_1 , 29.07.2021 року о 21:40 год в м. Луцьку по вул. Мамсурова, керував транспортним засобом «Форвард» без номерних знаків, не маючи права керувати таким транспортом, п.п.2.1а ПДР, а також транспортний засіб не зареєстрований у законному порядку п.п.30 ПДР, відсутні реєстраційні документи п.п.2.1б та без захисного шолома, п.п.2.3гПДР України., за що передбачена відповідальність ч.2 ст.126, ч.6 ст.121, ч.1 ст.126. ч.5 ст. 121 КУпАП. Відповідно до п.2 ст.36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Відповідно частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» , поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Підставою для притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП є керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.30.1 Правил дорожнього руху, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати їх якщо законом установлено обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання.

В силу вимог ст.34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Позивач в позовній заяві не заперечує, що його мопед марки «Форвард» , без реєстраційного номеру не підлягає реєстрації. Також дана обставина підтверджується дослідженим відеозаписом, долученим позивачем до матеріалів справи.

Згідно роз`яснень п.1.10 Загальних положень Правил дорожнього руху України, механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Мопед це двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см..

Відповідно до п.30.1 Правил дорожнього руху, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати їх якщо законом установлено обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання.

Згідно абзацу 2 пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388, експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Згідно з Законом України від 17 листопада 2008 року №586-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху" з 1 січня 2010 року передбачена обов`язкова реєстрація мопедів.

Особи, які не мають посвідчення подія відповідної категорії, не допускаються до керування цими транспортними засобами.

Таким чином, з 01.01.2010 в Україні встановлена реєстрація мопедів як транспортних засобів та необхідність отримання посвідчення водія на їх керування (категорія А1), незалежно від їх користування чи на вулично-дорожній, чи на автомобільній дорозі державного значення.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.12.2019 у справі № 310/4817/17 та спростовує доводи позивача щодо відсутності в нього обов`язку зі здійснення державної реєстрації мопеду.

А тому, посилання позивача в позовній заяві на те, що транспортний засіб «мопед» не підлягає державній реєстрації є необґрунтованими.

Підставою для притягнення водіїв транспортних засобів до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст. 126 КУпАП є керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") та керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Приписами пункту «а» п.2.1 ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Крім того ч.5 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно позовної заяви та досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, зокрема відеозапису, наданого позивачем, щодо події, яка мала місце під час оформлення адміністративного матеріалу за ч. 6 ст. 121, ч.1, 2 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 чітко вбачається, що він дійсно керував мопедом без захисного шолому та без реєстраційного номеру. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 вказував, що не має прав на керування мопедом, адже коли він його придбавав 25 років тому, документів на даний транспортний засіб не вимагалось. Згідно змісту позовної заяви дані обставини позивачем не заперечуються.

На думку суду, саме зазначене вище свідчить про те, що ОСОБА_1 порушено Правила дорожнього руху, оскільки він керував транспортним засобом без шолома, транспортний засіб був не зареєстрований і посвідчення водія відповідної категорії позивач не мав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст. 251 КУпАП.

В своєму позові позивач оспорює факт порушення ним Правил дорожнього руху України, у зв`язку з невірним з`ясуванням інспектором всіх обставин та невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам. Також, вказував на що йому не було роз`яснено права відповідно до ст.268 КУпАП України.

Однак, доказів в обґрунтування вказаних у позовній заяві обставин позивач не надав.

У відповідності до положень ст.251 КУпАП,доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зіст.252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

П.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 "Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. При ньому повинні бути докази,на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Згідно до ч.1ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач виконав вимоги КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Крім того, позивач реалізував своє право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

При цьому факт порушення позивачем ПДР підтверджується відеозаписом, наданим саме позивачем.

Крім того, з наданого відеозапису вбачається, що при спілкуванні позивача - ОСОБА_1 з інспектором патрульної поліції, позивач підтвердив факт того, що у нього немає реєстраційних документів на мопед та на право керування транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням встановлених обставин справи, та переглянутого відеозапису, суд приходить до висновку, що позивачем не спростовано дані зазначенні в постанові про порушення правил дорожнього руху в частині керування транспортним засобом без посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, керування мопедом без шолома, за що встановлена адміністративна відповідальність частинами 1,2 статті 126 КУпАП, частинами 5.6 статті 121 КУпАП.

Відтак, враховуючи те, що адміністративні порушення, допущені позивачем, підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема відеоматеріалами з місця події, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 5,6 ст. 121, ч.1. 2 ст. 126 КУпАП відповідає вимогам Закону, а підстави для її скасування - відсутні.

Зазначені обставини свідчать про те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським обґрунтовано притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та на підставі ст. 36 КУпАП об`єднано в одне провадження та накладено штраф у розмірі, який встановлено для більш тяжкого адміністративного правопорушення, у розмірі 3400 грн.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішення.

Оскільки притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось у відповідності до чинного законодавства, то суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 5, 19,77, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 847288 від 29 липня 2021 року - відмовити.

Залишити без змін постанову серії БАБ № 847288 від 29 липня 2021 року, винесену поліцейським СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Зінкевичем Володимиром Анатолійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 126, ч.5, 6 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 3400 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк