Рішення № 101065037, 25.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Справа № 160/15414/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.07.2021 року №047350003519 про відмову у призначенні пенсії за віком за Списком №1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п.«а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22 липня 2021 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (ст.ст.13,14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 22 липня 2021 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно пункту «а» ст.13, ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і підставою для звернення стало те, що станом на 22.07.2021 року, він має стаж 25 років 03 місяці 28 днів пільгового стажу (Список №1), а також те, що Конституційний Суд України 23 січня 2020 року визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VIII - справа №1-5/2018 (746/15.

04 серпня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо отримання інформації стосовно прийнятого рішення про призначення пільгової пенсії на пільгових умовах за віком.

У приміщенні сервісного центру м.Першотравенська ОСОБА_1 отримав рішення від 29.07.2021 року 047350003519 відділу з призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до якого позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах та зазначено, що позивач матиме право на пенсійну виплату за досягненням 50-річного віку з 09 лютого 2034 року або за умови набуття 25 років стажу на підземних роботах.

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.07.2021 року №047350003519 про відмову у призначенні пенсії за віком за Списком №1, відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (ч.3 ст.14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), оскільки він своєчасно звернувся за призначенням пенсії на пільгових умовах та надав всі необхідні документи, що підтверджують пільговий стаж для її призначення, відтак відповідачем не вірно розраховано пільговий стаж позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

04 жовтня 2021 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№85464/21, в якому відповідач не погоджується із позовною заявою та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 22 липня 2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 29.07.2021 року заявнику відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до ч.3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Відповідно до роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року №8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мали не менш як 10 років стажу роботи, що давала право на пенсію незалежно від віку відповідно до ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювали повного стажу, передбаченого названою статтею Закону, пенсія незалежно від віку призначалася за наявності не менш як 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, саваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік 3 місяці.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Для підтвердження загального та пільгового стажу роботи позивачем надана трудова книжка серії НОМЕР_1 , довідка про підтвердження пільгового стажу роботи від 29.06.2021 року №221, видана ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське», диплом про навчання серії НОМЕР_2 , довідка про навчання від 30.06.2021 року №226, видана Державним професійно-технічним навчальним закладом «Першотравенський гірничий ліцей», військовий квиток від 22.04.2003 року та дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку (ОК-5).

Відповідно до наданих документів, загальний стаж роботи позивача складає 38 років 4 місяці 26 днів, з них пільговий стаж за Списком №1, з урахуванням роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року №8, складає - 23 роки 11 місяців 12 днів, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (менше 25 років).

Відповідно до довідки про підтвердження пільгового стажу роботи від 29.06.2021 року №221, видану ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське», до пільгового стажу роботи не враховані наступні періоди: з 27.01.2003 року по 28.01.2003 року - спусків в шахту не було, 17.03.2003 року - державний обов`язок, з 24.03.2005 року по 26.03.2005 року, 28.03.2005 року - спусків в шахту не було, 30.08.2005 року - безоплатна відпустка, з 26.09.2005 року по 08.10.2005 року та з 06.02.2006 року по 19.02.2006 року - учбова відпустка, з 20 08.2006 року по 21.08.2006 року - донорська, з 18.02.2008 року по 16.03.2008 року - поверхня, 08.02.2010 року - безоплатна відпустка, 08.06.2011 року - прогул, 08.02.2013 року - безоплатна відпустка, 26.02.2014 року - державний обов`язок.

Відповідач зазначив, що до пільгового стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зараховано час навчання у Державному професійно-технічнному навчальному закладі "Першотравенський гірничий ліцей" з 01.09.1999 року по 14.01.2003 року та військову службу в Збройних Силах України з 24.05.2003 року по 04.11.2004 року.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

22 липня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року.

04 серпня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо отримання інформації стосовно прийнятого рішення про призначення пільгової пенсії на пільгових умовах за віком.

У приміщенні сервісного центру м.Першотравенська ОСОБА_1 отримав рішення від 29.07.2021 року 047350003519 відділу з призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом №0400-010228-8/103697 від 04.08.2021 року, відповідно до яких позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах та зазначено, що позивач матиме право на пенсійну виплату за досягненням 50-річного віку з 09 лютого 2034 року або за умови набуття 25 років стажу на підземних роботах.

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.07.2021 року №047350003519 про відмову у призначенні пенсії за віком за Списком №1, відповідно до п.«а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (ч.3 ст.14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), оскільки він своєчасно звернувся за призначенням пенсії на пільгових умовах та надав всі необхідні документи, що підтверджують пільговий стаж для її призначення, відтак відповідачем не вірно розраховано пільговий стаж позивача.

Позивач, вважаючи відмову відповідача у призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року та не зарахуванні спірного періоду до страхового стажу протиправними та такими, що порушують гарантовані Конституцією України соціальні права позивача на пенсійне забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

На виконання частини 3 статті 114 Закону №1058 постановою Кабінету Міністрів України №202 рід 31.03.1994 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Суд зазначає, що норми пункту 3 Порядку передбачають обов`язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Стосовно періодів роботи позивача на шахті відповідно до довідки про підтвердження пільгового стажу роботи від 29.06.2021 року №221, видану ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське», то періоди зазначені у додаткових відомостях до цієї довідки не зараховано до пільгового стажу, оскільки позивач не працював повний робочий день на ВСП "Шахтоуправління Першотравенське" ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля».

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний".

Відповідності до п.2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

При цьому суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Щодо посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1- р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) та ст. ст. 13, 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", слід зазначити наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-УІІІ: визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-»г» статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ.

Зазначеним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-»г» статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-УІІІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-»г» статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-УІІІ для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Преамбулою положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що положення цього Закону застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Станом на час звернення за призначенням пенсії вік ОСОБА_1 складає 37 років, отже, суд погоджується з доводами позивача, щодо того, що при наявності пільгового стажу наявні підстави для звернення за призначенням пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" незалежно від віку останнього з урахуванням правової позиції викладеної у Рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15).

У той же час суд вважає належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачем на підставі трудової книжки НОМЕР_1 від 24.03.2003 року, довідки про підтвердження пільгового стажу роботи від 29.06.2021 року №221, виданої ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське», диплому про навчання серії НОМЕР_2 , довідки про навчання від 30.06.2021 року №226, виданої Державним професійно-технічним навчальним закладом «Першотравенський гірничий ліцей», військового квитка від 22.04.2003 року, визначається пільговий стаж, який становить - 25 років 3 місяці 28 днів з урахуванням наступних періодів:

- навчання в ПТУ №40 м.Першотравенська за професією «Електрослюсар підземний» з 01.09.1999 року (наказ № 15-К від 30.08.1999 року) по 14.01.2003 року (наказ № 4-К від 14.01.2003 року) - 3 роки 4 місяці 14 днів;

- трудової книжки, прийнятий підземним електрослюсарем 3 розряду із повним робочим днем в шахті на ДПР-1 з 27.01.2003 року по 22.04.2003 року - 0 років 2 місяці 27 днів;

- служба в рядах Збройних Сил з 22.04.2003 року по 04.11.2004 року - 1 рік 6 місяці 13 днів;

- прийнятий підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю №2 з 29.11.2004 року по 18.04.2007 року - 2 роки 4 місяці 20 днів;

- переведений учнем машиніста гірничих виймальних машин 5 розряду із повним робочим днем в шахті, на період практики, дільниця № 3 з 19.04.2007 року по 27.06.2007 року - 0 років 2 місяці 19 днів;

- переведений підземним машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду із повним робочим днем в шахті на дільницю №3 з 28.06.2007 року по 28.11.2010 року - 3 роки 5 місяців 1 день;

- переведений підземним гірничим робітником очисного вибою 5 розряду із повним робочим днем в шахті №1 з 29.11.2010 року по 22.07.2021 року - 10 років 7 місяців 24 днів.

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином не перевірені доводи позивача щодо того, що він має пільговий стаж 25 років 03 місяці 28 днів за Списком №1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При повторному дослідженні матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно детально дослідити та встановити пільговий стаж позивача, який (за наявності 25 років та більше) є підставою у подальшому для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року №21-87а13.

А тому, прийняття певного рішення у залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу у питаннях призначення пенсії, належним способом захисту порушеного права позивача, на думку суду, є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ КБ "Приватбанк" від 25.08.2021 року №0.0.2241818925.1.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за №04735003519 від 29.07.2021 року та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом №0400-010228-8/103697 від 04.08.2021 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник