Рішення № 101062636, 15.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2021м. ДніпроСправа № 904/7954/21за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магістраль-Транзит", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 107914,00 грн.

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магістраль-Транзит" заборгованість за генеральним договором про кредитування №11516625000 від 26.08.2020 у розмірі 107914,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов генерального договору про кредитування №11516625000 від 26.08.2020 в частині належного та своєчасного виконання своїх зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів за комісії за користування кредитними коштами.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі, в якій запропоновано відповідачеві подати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 29.09.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2021 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення кредитного договору, погоджений кредитний ліміт, факт видачі кредиту, строк користування кредитом, наявність прострочень повернення кредитних коштів.

Так, судом встановлено, що 26.08.2020 між Акціонерним товариством "Укрсиббанк" (банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магістраль-Транзит" (клієнт, позичальник) укладено генеральний договір про кредитування №11516625000, відповідно до п. 1.1.1. якого, банк надає клієнту кредит у вигляді кредитної лінії в межах ліміту кредитної лінії, а клієнт зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити плату за користування ним у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Клієнт має право отримати кредит у вигляді одного або декількох траншів, загальна сума яких не може перевищувати ліміт кредитної лінії, що становить 254302,68 грн.

Кредит надається шляхом зарахування банком коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок клієнта № НОМЕР_1 у кредитора, або на поточний рахунок клієнта, зазначений в Угоді про надання траншу, для подальшого використання за цільовим призначенням (п. 1.1.2 договору).

Згідно з п. 1.1.3 транші надаються на підставі поданих клієнтом заяв на видачу траншу в порядку, визначеному Правилами. Банк має право самостійно приймати рішення про акцепт або відмову в акцепті оферти клієнта щодо кредитування, викладеної в заявці на видачу траншу. Банк зобов`язаний повідомляти про причини відмови в акцепті оферти клієнта щодо кредитування останнього.

Надання кредиту здійснюється в термін, зазначений в Угоді про надання траншу, але не раніше 26 серпня 2020 року (п.1.2.1 договору).

У відповідності з п. 1.2.2 договору клієнт зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі у термін, не пізніше 25 серпня 2021 року, якщо тільки відповідно до умов договору не застосовується інший термін повернення заборгованості за кредитом.

Для строкової суми кредиту встановлюється фіксована процентна ставка в розмірі 14,9% процентів річних.

Для простроченої суми кредиту встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту на дату виникнення такого прострочення (п. 1.3.1, 1.3.2 договору).

Клієнт сплачує банку комісію згідно з Додатком №1 до договору у порядку, визначеному Правилами.

Цільове призначення (мета) кредиту: поповнення обігових коштів (п. 1.4 договору).

Згідно з п. 2.1 договору договір укладається без укладення договору забезпечення.

Кредит забезпечується всім належним клієнту майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, установленому законодавством України (п.2.2 договору).

Додатковою угодою №1 від 26.08.2020 до договору сторони домовились про наступне: Банк має право зменшити ліміт кредитної лінії, направивши клієнту письмове повідомлення не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до дати встановлення зменшеного ліміту кредитної лінії, у наступних випадках: погіршення фінансового стану клієнта; та/або порушення клієнтом умов договору: та/або зменшення щомісячного обсягу надходжень на його поточний(-ні) рахунок(-ки). Письмове повідомлення про зменшення ліміту кредитної лінії вважається здійсненим з дати його відправлення банком. У такому повідомленні кредитор зазначає розмір зменшеного ліміт кредитної лінії та дату його встановлення. У цьому випадку додаткова угода про зменшення ліміту кредитної лінії сторонами не укладається. Про зменшення ліміту кредитної лінії клієнт може бути додатково повідомлений через систему дистанційного обслуговування "StarAccess" та/або в інший спосіб. Кредитор не несе відповідальності за затримку надання послуг операторами поштового зв`язку. Клієнт зобов`язаний до дати встановлення нового ліміту кредитної лінії (включно) зменшити заборгованість за основним боргом до розміру нового ліміту кредитної лінії. У разі порушення вказаної вимоги різниця між основним боргом та новим розміром ліміту кредитної лінії вважається простроченою сумою основного боргу з наступного робочого дня після дати встановлення нового ліміту кредитної лінії. У разі надання забезпечення виконання зобов`язань за договором третьою особою, зменшення ліміту кредитної лінії не потребує погодження з такою третьою особою.

Матеріалами справи підтверджується, що Банк повідомив відповідача про зміну розміру кредитної лінії листами, а саме: 29.10.2020 - зменшено ліміт до 132063,96 грн., 27.11.2020 - зменшено ліміт до 64277,41 грн., 29.12.2020 - збільшено ліміт до 70335,00 грн., 28.01.2021 - зменшено ліміт до 31217,52 грн., 30.03.2021 - зменшено ліміт до 235,80 грн., 29.04.2021 - зменшено ліміт до 150,00 грн.

Відповідно до умов договору та заявки - індивідуальної угоди на видачу траншу №1 від 28.08.2020 позивач надав відповідачу кредит траншем у розмірі 254302,68 грн. (а.с.29).

Позивач зазначає, що відповідач у повному обсязі заборгованість за кредитом не повернув, нараховані проценти за користування кредитом не сплатив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом, процентами та комісією, що і стало причиною виникнення спору.

Відносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів оплати заборгованості за кредитом у розмірі 85107,31 грн., за процентами за користування кредитом у розмірі 4252,02 грн., за процентами за користування кредитом понад встановлений термін у розмірі 17979,62 грн. та комісії у розмірі 575,02 відповідач не надав, доказів наведених в обґрунтування позову не спростував.

За викладеного надані позивачем докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 107914,00 грн., враховуючи відсутність заперечень відповідача та доказів такої оплати, є більш вірогідними.

Так, на виконання умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 254302,68 грн. Факт одержання (використання) відповідачем наданих позивачем коштів підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача за період з 26.08.2020 по 28.08.2020.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачеві не повернуті, а також вимоги ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (п. 1.2.2 договору встановлено 25.08.2021), суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення кредитних коштів.

Плата за кредит передбачена розділом 1.3 договору, з урахуванням якого позивач за користування кредитними коштами нарахував відповідачу проценти в сумі 4252,05 грн. та комісію в сумі 575,02 грн. Право позивача нараховувати проценти на прострочену суму кредиту (17979,62 грн.) передбачене п.1.3.2 договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки після закінчення строку повернення коштів, передбачені п.1.3.2 договору відсотки за своєю правовою природою є відсотками річних, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України.

Перевіркою правильності розрахунків відсотків, відсотків річних та комісії помилок не виявлено. Зазначені розрахунки відповідачем не спростовано (п.85 постанови Великої палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Відповідно до Висновку Верховного Суду, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19 у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Нерозуміння природи договору, складність розрахунку, не звільняє сторони від обов`язку його виконання.

Беручи до уваги, що матеріали справи містять докази отримання відповідачем кредитних коштів від позивача, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 107914,00 грн. (85107,31 грн. – заборгованість за кредитом, 4252,05 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 17979,62 грн. - заборгованість за користування кредитом понад встановлений договором термін, 575,02 грн. - комісія).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Укрсиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магістраль-Транзит" про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 107914,00 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магістраль-Транзит" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 80, ідентифікаційний код 42961821) на користь Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний код 09807750) заборгованість у розмірі 107914,00 грн. (сто сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять грн. 00 коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн.)

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.11.2021

Суддя О.М. Крижний