Рішення № 101061366, 04.11.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12906/21

Провадження № 2/686/4318/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Палінчака О.М.,

за участю секретаря Антосєва В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Акціонерне товариство «Кредобанк» про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя, -

встановив:

26 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - АТ «Кредобанк» про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що в грудні 2010 року вона познайомилась із ОСОБА_5 у м. Красний Луч, після чого з січня 2011 року вони почали зустрічатись. На початку червня 2011 року було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстровано право власності за ОСОБА_4 . 26 серпня 2011 року ОСОБА_5 почав проживати у придбаній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Через два місяці позивач також переїхала проживати у вищезазначену квартиру.

12 грудня 2012 року ОСОБА_5 офіційно розірвав шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м. Луганськ у справі № 2/1207/8150/12.

12 липня 2014 року позивачка, її донька ОСОБА_7 та мати ОСОБА_8 , у зв`язку із початком АТО, були змушені на поїзді приїхати на період відпустки та канікул до м. Хмельницький до квартири друга ОСОБА_5 - ОСОБА_9 . 14 липня 2014 року ОСОБА_5 разом з батьком, сестрою та племінницею також прибули до м. Хмельницький.

У місті Хмельницькому сім`я позивачки (чоловік ОСОБА_5 , донька ОСОБА_11 та мати ОСОБА_12 ) почали спільно проживати у квартирі ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку із продовженням АТО ними було прийнято рішення залишитись у м. Хмельницький на невизначений термін. За адресою: АДРЕСА_2 вони проживали разом більш ніж п`ять років.

01 вересня 2014 року донька позивачки приступила до навчання в НВО № 28 м. Хмельницький, згодом була переведена до Хмельницького ліцею № 17, а по закінченню 11-ти класів вступила до Київського національного університету ім. О.О. Богомольця. На протязі їх спільного життя, ОСОБА_5 виховував разом з позивачкою її доньку, брав участь у її навчанні, забезпечував всім необхідним, а також, створював всі умови для її розвитку.

В грудні 2019 року позивач з ОСОБА_5 прийняли спільне рішення про необхідність придбання власної квартири, однак уся сума необхідних коштів в них була відсутня, що стало причиною отримання кредиту у розмірі 380 000 грн. та як наслідок укладення з АТ «Кредобанк» кредитного договору № іро14215 від 12 грудня 2019 року.

16 грудня 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_14 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 42,5 кв.м., вартістю 662 500 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № іро14215 від 12 грудня 2019 року квартиру АДРЕСА_3 було передано в іпотеку за договором, № 2614 від 16 грудня 2019 року.

Перший внесок для придбання вище вказаної квартири у розмірі 282 500 грн. було сплачено за рахунок позичених позивачем коштів, а також, їх спільних коштів з ОСОБА_5 .

В кінці грудня 2019 року вони з ОСОБА_5 та матір`ю здійснили переїзд на нове місце проживання - у квартиру АДРЕСА_3 .

Усі виплати по іпотечному кредиту проводились спільно, а також, за рахунок коштів, які були подаровані позивачці її матір`ю згідно платежів, які вказані у Таблиці до кредитного договору від 16.12.2019 року. Щомісячні комунальні платежі на протязі їх спільного життя вони також сплачували спільно.

Також, ОСОБА_1 наголошує, що на протязі сімейного життя, вони з ОСОБА_5 всі питання вирішували разом: придбання нерухомості, автомобіля, побутові питання, купівля техніки та меблів, одягу та відпочинку, виховання дітей. Зазначене вказує, що вони фактично вели спільне господарство та проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.

Позивачка зазначає, що вони ОСОБА_5 разом проживали у цивільному шлюбі 9 років 5 місяців 14 днів (з 17.10.2011 року по 31.03.2021 року), однак у зв`язку з тим, що офіційний шлюб ОСОБА_5 розірвав лише 12.12.2012 року, тому цей строк складає 8 років 3 місяці 19 днів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, а 01.04.2021 року позивачці, як дружині, було видано свідоцтво про поховання.

Після смерті ОСОБА_15 відкрилась спадщина, до якої входить, у тому числі, квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 42,5 кв.м.

Спадкоємцями ОСОБА_15 , а саме батьком - ОСОБА_2 , а також донькою - ОСОБА_4 було подано заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Кушал Д.В.

Вказані обставини зумовили необхідність звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, оскільки встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу в даному випадку необхідне для визнання квартири об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також, її поділу, оскільки останнє неможливе без такого встановлення.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка і жінки ОСОБА_5 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу у період з 12 грудня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати квартиру АДРЕСА_3 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та здійснити її поділ шляхом визнання за нею права власності на її 1/2 частку.

Ухвалою суду від 03 червня 2021 року по справі відкрито провадження та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_16 в судове засідання не з`явились, позивачка подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги позову підтримала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, 07 жовтня 2021 року подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила про повне визнання позовних вимог ОСОБА_1 та заявила клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, 13 жовтня 2021 року подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила про повне визнання позовних вимог ОСОБА_1 та заявила клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, 03 листопада 2021 року подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив про повне визнання позовних вимог ОСОБА_1 та заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - АТ «Кредобанк», в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наданні докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Стаття 293 ЦПК України визначає, що в судовому порядку розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктами 2, 5 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Частиною другою статті 3 Сімейного Кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

В даній справі судом встановлено та не заперечується відповідачами, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу у період з 12.12.2012 року по 31.03.2021 року.

Даний факт об`єктивно підтверджується дослідженими судом доказами: копією довідки від 22.10.2014 року № 6825400054, копією довідки від 21.10.2014 року № 6825400043, копією довідки від 21.10.2014 року № 6825400044, копією довідки ОСББ «Всесвіт 1» від 09.04.2021 року № 94, копією довідки ОСББ «Всесвіт 1» від 12.04.2021 року № 97, копією довідки від 21.10.2014 року № 6825-400044, копією довідки від 21.10.2014 року № 6825-400043, копією нотаріально завіреної заяви ОСОБА_2 від 19.05.2021 року, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про поховання № 309 від 01.04.2021 року, копією виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк», копіями квитанцій по погашенню кредиту ОСОБА_5 у АТ «Кредобанк», поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які підтвердили факт спільного проживання позивачки з ОСОБА_5 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у зазначений позивачкою період.

Разом з тим встановлено, що 12 грудня 2019 року між ОСОБА_5 та АТ «Кредобанк» було укладено кредитний договір № іро14215, згідно якого він кредит у розмірі 380 000 грн.

16 грудня 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_14 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 42,5 кв.м., вартістю 662 500 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № іро 14215 від 12 грудня 2019 року квартиру АДРЕСА_3 , було передано в іпотеку за договором реєстр. № 2614 від 16 грудня 2019 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з частиною першою статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже, положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини щодо іпотечних зобов`язань, вказують на те, що іпотекодавець не має права розпоряджатися майном без згоди іпотекодержателя до закінчення терміну дії іпотеки.

Разом з цим, положеннями Закону України «Про іпотеку» не заборонено володіти та користуватися переданим в іпотеку майном. У свою чергу поділ спільного майна між подружжям, в тому числі іпотечного майна, не вважається розпорядженням ним, так як в момент його передачі в іпотеку воно вже належало подружжю на праві спільної сумісної власності в силу закону.

Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що перебування спірної квартири в іпотеці не перешкоджає поділу спільного майна подружжя, оскільки гарантії АТ «Кредобанк» як іпотекодержателя щодо спірного майна визначені частиною другою статті 23 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором, у тому ж обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже, квартира АДРЕСА_3 , яка була придбана ОСОБА_5 16 грудня 2019 року, тобто, в період його спільного проживання з ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а тому, дана квартира належить їм на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2, 3 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей) приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

У даному випадку судом не встановлено обставин, які б слугували підставами для відступлення від принципу рівних часток подружжя, а тому, вимога ОСОБА_1 про поділ їх з ОСОБА_5 спільної квартири, шляхом визнання за нею права приватної власності на 1/2 частку цієї квартири підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 3, 23 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 3, 21, 25, 36, 60, 63, 61, 69, 74 Сімейного Кодексу України, ст. 368 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити.

Встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка і жінки ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ) без реєстрації шлюбу у період з 12.12.2012 року по 31.03.2021 року.

Визнати нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 )право приватної власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 04 листопада 2021 року.

Суддя: О.М. Палінчак