Рішення № 101057488, 15.11.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2507/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Попова Романа Михайловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 509/2507/21 за позовом ОСОБА_1 до Оздоровчого комплексу «Люстдорф» національної спілки театральних діячів України про стягнення боргу за договором № 1-2018 про надання поворотної фінансової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Оздоровчого комплексу «Люстдорф» національної спілки театральних діячів України про стягнення боргу за договором № 1-2018 про надання поворотної фінансової допомоги задоволено повністю. Стягнуто з Оздоровчого комплексу «Люстдорф» національної спілки театральних діячів України (код ЄДРПОУ 03961757, місцезнаходження: 65496, Одеська область, Овідіопольський район, с.Чорноморка, вул Зелена, 3) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість за договором № 1-2018 про надання поворотної фінансової допомоги від 16.03.2018 року у розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп., а також сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім ) грн 00 коп.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Попова Р.М. 03.11.2021 року звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в даній справі про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4000 грн.

11.11.2021 року надав суду клопотання про розгляд його заяви щодо вирішення питання про розподіл судових витрат за його відсутності, просить заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОК "Лютдорф" в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся телефонограмою від 09.11.2021 року. Будь-яких клопотань до суду не надіслано.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, зазначене судове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2021 року дійсно не містить посилання на вирішення питання про судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

В той же час, представник позивача адвокат Попов Р.М. у своєму позові зазначив, що позивач орієнтовно розраховує понести суму судових витрат у зв`язку із розглядом даної справи в розмірі 10000 грн., що складається з розміру судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Підтверджуючі документи щодо витрат на професійну правничу допомогу будуть надані позивачем після ухвалення рішення суду. Просить вважати зазначене заявою на виконання вимог ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Так, 03.11.2021 року представником позивача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення надано:

- Договір № 61 про надання правової допомоги від 19.11.2020 року;

- Додаткову угоду №1 від 30.04.2021 року до Договору № 61 про надання правової допомоги від 19.11.2020 року, де зазначено суму гонорару 4000 грн.;

- Рахунок № 1 від 28 жовтня 2021 року на оплату 4000 грн.;

- Акт № 1 наданих послуг від 28 жовтня 2021 року, відповідно до якого у період з 30 квітня 2021 року по 28 жовтня 2021 року за Договором № 61 про надання правової допомоги від 19.11.2020 року надано послуг на суму 4000 грн.;

- Квитанцію № 66 від 02.11.2021 року про сплату ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 4000 грн. за Додатковою угодою №1 від 30.04.2021 року до Договору № 61 про надання правової допомоги від 19.11.2020 року.

За положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, визначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. А у рішенні Європейського суду у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині обґрунтованості понесених ОСОБА_2 витрат, пов`язаних з правничою допомогою, у заявленому розмірі, суд також звертає увагу на положення ст. 137 ЦПК України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цій частині суд звертає увагу, що зменшення розміру витрат на правничу допомогу можливе виключно за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам за відповідним клопотанням іншої сторони.

В іншому випадку, таке необґрунтоване зменшення є втручанням у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, що суперечить принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 р. по справі № 910/13071/19.

Суд зазначає, що від інших учасників справи не надходило відповідних клопотань або заперечень щодо зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу, або інших заперечень.

Отже, вивчивши наявні у матеріалах справи докази понесення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, аналізуючи розмір заявлених витрат на оплату послуг адвоката на предмет співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, заяву про уточнення розміру судових витрат, суд доходить висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 257, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Попова Романа Михайловича про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у цивільній справі № 509/2507/21 за позовом ОСОБА_1 до Оздоровчого комплексу «Люстдорф» національної спілки театральних діячів України про стягнення боргу за договором № 1-2018 про надання поворотної фінансової допомоги, - задовольнити.

Стягнути з Оздоровчого комплексу «Люстдорф» національної спілки театральних діячів України (код ЄДРПОУ 03961757, місцезнаходження: 65496, Одеська область, Овідіопольський район, с.Чорноморка, вул Зелена, 3) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп..

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Є. М. Панасенко