Рішення № 10105570, 31.05.2010, Старобешівський районний суд Донецької області

Справа № 2-182/2010

Старобешівський районний суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2010 року смт.Старобешево

Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючоїсудді Сазонової М.Г., при секретарі Гончаровій Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешево цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відповідача Новосвітської міської лікарні про відшкодування моральної шкоди, завданої неправильним лікуванням

за участі:

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_4

представників відповідача Лісічного С.А., Флигинських О.Ф.

старшого помічника прокурора

Старобешівського району Стеблевської В.М.

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача Новосвітської міської лікарні про відшкодування моральної шкоди, завданої неправильним лікуванням, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 3 липня 2009 року, у звязку із погіршенням здоровя, вона звернулась до Новосвітської селищної лікарні, де того ж дня була оглянута терапевтом Новосвітської лікарні Флігінською, після чого направлена на проходження кардіограми. Терапевт поставила їй діагноз «загострення остеохондроза грудної клітини», що ніяким чином не повязано із серцево судинною системою та прописала медикаменти. Також була призначена гіпотензивна терапія. Але, не зважаючи на це, 8 липня 2009 року стан її здоровя значно погіршився і їй довелось знову звернутись до Новосвітської лікарні, де їй іншим терапевтом була призначена терапія ЕКГ. Після терапії виявилися зміни, у звязку з чим 17.07.09 вона була направлена на консультацію у Донецьке обласне клінічне територіальне обєднання (далі ДОКТМО). За результатами вивчення кардіограм, зроблених у Новосвітській лікарні та медичного огляду, кардіологом ДОКТМО їй поставлено діагноз ІБС. Після визначення діагнозу, її було госпіталізовано у відділення невідкладної кардіології ДОКТМО, де з 17.07.09 по 31.07.09 р. вона знаходилась на стаціонарному лікуванні. У теперішній час вона знаходиться вдома, стан здоровя та самопочуття трохи покращились, але вона й до сьогодні продовжує відчувати наслідки бездіяльності з боку працівника Новосвітської лікарні, який неправильно визначив діагноз. Неналежним виконанням своїх обовязків з боку лікаря Новосвітської селищної лікарні їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у 5000 гривень. Просить стягнути з Новосвітської селищної лікарні завдану їй моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Від головного лікаря Новосвітської міської лікарні Старобешівськогог району надійшли заперечення на позовну заяву. Заперечення обґрунтовані наступним: хвора звернулась до Новосвітської лікарні зі скаргами на біль в правому підребер`ї, пов`язані з видаленням жовчного міхура, хворій було призначено відповідне лікування. З приводу погіршення здоров`я ОСОБА_2 04.07.2009 року до лікаря Флигинських О.Ф. не зверталась. 07.07.2009 року хвора була оглянута лікарем ОСОБА_7, їй призначено подальше обстеження та лікування. В період з 08.07.2009 року по 22.07.2009 року хвора знаходилась на лікуванні в денному стаціонарі Новосвітської лікарні, де в аналізах виявлено завищення ліпопротеїдів та холестерину, що є фактором ризику щодо інфаркту міокарда. Хвора страждає залишковою вагою та зловживає жирною їжею, хоча їй було призначене дієтичне харчування. 17.07.2009 року хвора була направлена на консультацію в ДОКТМО. Хвора знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні невідкладної кардіології м. Донецька з 17.07.2009 року по 31.07.2009 року, виписана з поліпшенням та рекомендаціями нагляду дільничного терапевта, кардіолога за місцем проживання. За період з травня 2009 року по теперішній час хвора з погіршенням стану здоров`я до швидкої допомоги не зверталась та лікаря на викликала.

17.11.2009 року прокурор Старобешівського району, здійснюючи представництво інтересів держави вступив до участі у розгляді справи.

В судовому засіданні позивачка та її представник на задоволенні позовних вимог наполягали з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача головний лікар Новосвітської міської лікарні Лісічний С.А. та лікар-терапевт Флигинських О.Ф. позовні вимоги не визнали, підтвердили викладене у запереченнях на позовну заяву.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Оглядом медичної картки хворої ОСОБА_2 встановлено, що 3 липня 2009 року ОСОБА_2 звернулась до Новосвітської лікарні з приводу болю у правому підребер`ї та області спини, пов`язані з видаленням жовчного міхура. Позивачка була оглянута терапевтом Флигинських О.Ф., яка поставила ОСОБА_2 діагноз «хронічний гепатохолангит у стадії загострення» та призначила відповідне лікування.

08.07.2009 року у звязку з погіршенням здоровя ОСОБА_2 знов звернулась до Новосвітської лікарні, після медичного огляду позивачу було направлено на консультацію у Донецьке обласне клінічне територіальне обєднання, де ОСОБА_2 було постановлено діагноз ІБС: передньобоковий інфаркт міокарда.

З метою визначення причинного звязку між лікуванням, призначеним позивачці ОСОБА_2 терапевтом Флигинських після медичного огляду 03.07.2009 року та подальшого погіршення здоровя позивачки, судом 07.12.2009 року призначено комісійну судово-медичну експертизу.

Вивченням висновку експерта №132 від 10.03.2010 року встановлено, що при зверненні ОСОБА_2 03.07.2009 року у Новосвітську лікарню основний діагноз був встановлений неправильно, у звязку з чим і проводилось неадекватне лікування. Проте, лікування призначене в Новосвітській лікарні і проведене ОСОБА_2 не призвело до погіршення стану її здоровя. У разі встановлення 03.07.2009 року правильного діагнозу (інфаркт міокарду) і проведення відповідної терапії були б такі ж наслідки. Таким чином, неправильно встановлений діагноз хворої ОСОБА_2 і непроведення відповідного лікування в Новосвітській лікарні не викликали додаткових негативних наслідків інфаркту міокарду. Наслідки, що наступили, обумовлені закономірним результатом інфаркту міокарду розвиток постінфарктного кардіосклерозу. (а.с.53-56)

Згідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як вбачається з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до загальних підстав цивільно правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи вищенаведене, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження підстави стягнення моральної шкоди, оскільки не доведено факту заподіяння зі сторони відповідача позивачці моральних страждань, втрат немайнового характеру позивачу.

Крім того, умовою відповідальності за моральну шкоду є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобовязання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Проте позивачем не доведено вини лікарів Новосвітськиї лікарні в заподіянні їй моральних страждань будь-якого роду, не встановлено будь-якого причинно-наслідкового звязку із заподіянням шкоди, а згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності з відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд керується положенням ст.88 ЦПК України та стягує з позивачки судовий збір у сумі 8,50 грн. та витрати, повязані з інформаційно-технічним розглядом справи у розмірі 37 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.23, 1167 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до відповідача Новосвітської міської лікарні про відшкодування моральної шкоди, завданої неправильним лікуванням - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8,50 гривень, одержувач платежу Старобешівський район 22090100 розрахунковий рахунок № 31413537700358 код банку 834016 ЄДРПОУ 34687368, Банк ГУ ДКУ у Донецькій області та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 37 гривень на р/р 31219259700001 одержувач платежу УДК у м. Донецьк ЄДРПОУ 34686537 МФО 834016 Банк ГУ ДКУ у Донецькій області.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України (двадцять діб), рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: