Рішення № 101047116, 11.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6956/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

11 листопада 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ:36799749), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: приватний нотаріус Києво – Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (адреса місцезнаходження: 08132, Київська область, Святошинський район, м. Вишневе, вул. Європейська, 11/2), приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович (адреса місцезнаходження: 21001, м. Вінниця, вул. Героїв Крут, 4-В, прим. № 47) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТзОВ «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: приватний нотаріус Києво – Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В., в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво – Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. за реєстровим номером 74325. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що між ним та Приватним акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» 05.03.2014 було укладено договір №6121658 про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки, на підставі якого мені було відкрито зарплатний рахунок та видано платіжну картку до нього. Також банком позивачеві була надана кредитна картка з відкриттям кредитної лінії в сумі 16000,00 грн. Вказаною кредитною лінією позивач користувався певний час, належним чином сплачуючи платежі на користь банку. Враховуючи скрутне матеріальне становище на той момент, а також постійне виконання позивачем обов`язків військової служби та участі у заходах антитерористичної операції, в результаті переговорів з представниками банку з 18 березня 2014 року було призупинено нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, що передбачено законодавством України, про що позивача було повідомлено листом з банку №33666-23.1-6/6 від 14.04.2016. У серпні 2018 року банк в односторонньому порядку, без обґрунтування причин, потворно не надав позивачеві кредитну картку, чим унеможливив сплату боргу на тих самих умовах. Позивач зазначає, що з виконавчого напису йому стало відомо, що правонаступником усіх прав та обов`язків по кредитному договору є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договором 2 від 21.12.20. 21.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» уклало договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами 21-12/20 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», яке стало черговим правонаступником усіх прав та обов`язків по кредитному договору. Позивач вказує, що з суті проведених операцій вбачається, що Відповідачем штучно створено передумови для введення в оману приватного нотаріуса Грисюк О.В., з метою створення ілюзії існування трирічного терміну на оскарження, який начебто не прострочено. Позивачу невідомі правові випадки та приписи діючого законодавства України, які б поновлювали або змінювали момент виникнення заборгованості шляхом відступлення права вимоги за зобов`язанням. З приводу суми заборгованості позивач зазначає, що відповідачем та третьою особою спільно визначено суму заборгованості, яка складає 6086,32 грн. (шість тисяч вісімдесят шість грн. 32 коп.), в тому числі: прострочена заборгованість - 4978,61 грн. заборгованість за відсотками та комісіями - 457,71 грн., за вчинення виконавчого напису - 650,00 грн. Позивачу не зрозуміло, на підставі яких приписів договору про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки банківського (карткового) поточного, депозитного рахунку та обслуговування платіжної картки нараховано заборгованість за відсотками та комісіями. Виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з недоведеністю безспірності заборгованості. Позивача, як військовослужбовця Збройних Сил України звільнено від сплати процентів за користування кредитом, штрафу та пені. Також Позивач не отримував вимоги про усунення порушень. Крім того, позивач стверджує, що отримав право на пільги, встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то при визначення розміру заборгованості, крім іншого необхідно врахувати період проходження ним військової служби та правомірність нарахування відсотків за договором, штрафу та пені. Зважаючи на те, що зазначену у виконавчому написі сума заборгованості не є безспірною, оскільки включає нарахування за період, протягом якого Бане не мав право нараховувати відсотки, пеню та штрафи, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.08.2021 року задоволена заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення за виконавчим написом №43257 від 12.06.2021 року, який оскаржується.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.08.2021 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримую повністю, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, а тому згідно ст.223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими повідомленнями. Пояснень на позов не подала. Суд постановив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Водночас, суд врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Суду також не подано будь-яких інших доказів, які доводять об`єктивну неможливість відповідача та представників третіх осіб прибути у судове засідання, прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку, а також неможливість забезпечить участь у судовому засіданні уповноваженого представника.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З врахуванням тривалості провадження у справі, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК).

На підставі наданих суду доказів встановлено, що приватним акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» 05.03.2014 було укладено договір №6121658) про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки, на підставі якого мені було відкрито зарплатний рахунок та видано платіжну картку до нього. Також банком позивачеві була надана кредитна картка з відкриттям кредитної лінії в сумі 16000,00 грн.

З листа ПАТ «Альфа – Банк» №33666-23.1-б/б вбачається, що нарахування за користування кредитом та штрафних санкцій ОСОБА_1 призупинено з 18.03.2014 року.

12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво – Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, за реєстровим номером 74325 про стягнення з ОСОБА_1 до ТзОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за крдеитним договором у сумі 6 086,32 грн.

З вказаного виконавчого напису, вбачається, що правонаступником усіх прав та обов`язків по кредитному договору є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договором 2 від 21.12.20. 21.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» уклало договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами 21-12/20 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», яке стало правонаступником усіх прав та обов`язків по кредитному договору.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 29.07.2021 року відкрито виконавче провадження №66325994.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 29.07.2021 року визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 05.08.2021 року звернуто стягнення на заробітку плату, пенсію, степені та інші доходи боржника.

Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Згідно правового висновку Верховного Суду від 05 грудня 2018 року, постанова у справі № 756/7916/15-ц, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З позовної заяви вбачається, що позивач з наявністю у нього заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» не згідний, оскільки не погоджується з розрахунком та сумою заборгованості, що визначена в оспорюваному виконавчому написі, вважає її штучно збільшеною Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», а отже такою, що не є безспірною.

Водночас, з досліджених судом доказів встановлено, що нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису Товариством з обмеженою відповідальністю «Ведикт Капітал», не було дотримано всіх вимог, передбачених підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Позивач заперечує існування боргу, відображеного в оскаржуваному виконавчому написі, оскільки вважає, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримав від банку або позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв`язку з чим, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безпірними.

Згідно приписів ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вказані обставини свідчать про недотримання приватним нотаріусом вказаних вимог Порядку чим було порушено права позивача щодо можливості спростування розміру заборгованості.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вирішуючи питання по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з принципу змагальності сторін, закріпленому в статті 12 ЦПК України, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та третя особа не скористалися своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, пояснень та доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Також, оскільки відповідач не з`явився в судове засідання та не скористався своїм правом на подачу відзиву та спростування доводів позивача, не можна стверджувати про надання стягувачем нотаріусу оригіналу кредитного договору та усіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Разом з цим, відповідно до пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якою стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року набрала законної сили, тим самим встановивши обов`язок для стягувача для одержання виконавчого напису надавати нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Оскільки судом не встановлено, що стягувачем надано нотаріусу всі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та слід визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис виконавчий напис, вчинений 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво – Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. за реєстровим номером 74325, щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Ведикт Капітал» заборгованості у розмірі 6 086,32 грн.

За таких обставин, визначена відповідачем заборгованість не може вважатися безспірною.

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, оскільки встановлено наявність підстав для скасування виконавчого напису нотаріуса та наявність підстав, які свідчать, що борг не є безспірним, позов підлягає до задоволення.

Крім того, оскільки позов задоволено, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 05.07.2015 року.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 74325 від 12 червня 2021 року, виданий приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 6 086,32 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ:36799749) в дохід держави судовий збір в сумі 908, 00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.11.2021 року.

Суддя Волоско І.Р.