Рішення № 101041778, 08.11.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1684/2021 Справа № 641/2691/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Музиченко В.О.

при секретарі - Думчиковій В.В.

справа №641/2691/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ " Росвен Інвест Україна", треті особи: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до ТОВ " Росвен Інвест Україна" , треті особи: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2075 виданий 22.12.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ " Росвен Інвест Україна" заборгованість в сумі 22314,08 грн., якого було направлено за місцем роботи позивача до Харківського машинобудівного коледжу, який розташовано у м. Харкові, по вул. Плеханівській, буд 79.

Крім того просить стягнути з ТОВ "Росвен Інвест Україна" на користь ОСОБА_1 кошти, які були стягненні з заробітної плати у розмірі 12015,42 грн., стягнути витрати за правову допомогу у розмірі 13000,00 грн, та на користь держави стягнути з відповідача судовий збір тому що позивач є учасником бойових дій, що стверджується відомостями посвідчення, серія: НОМЕР_1 виданого 03.05.2017 року, тому звільняється від сплати судового збору.

В обґрунтування позову зазначив, що він ніколи не укладав договори з ТОВ «Росвен Інвест Україна», про наявність боргу не знав. Відповідач до нього з письмовими вимогами про повернення грошових коштів не звертався. Виконавчий напис № 2075 від 22.12.2020 року вчинений з грубими порушеннями вимог діючого законодавства. Нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Напис вчинений на підставі розрахунків наданих банком. Крім того, банк не надав нотаріусу первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення. Крім того, пропущений строк на протязі якого відповідач міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач ТОВ «Росвен Інвест Україна» не надав відзив на позовну заяву.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.04.2021 року було забезпечено позов, шляхом зупинення стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна». Відомості про виконання ухвали відсутні.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.08.2021 року витребувані докази, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до слухання.

Представник позивача надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна» в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявку суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Третя особа - приватний нотаріус Київського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна в судове засідання не з`явився, на виконання ухвали суду не надала завірені копії документів, що були підставою для вчинення нотаріального напису.

Третя особа - приватний виконавець Табінський Олег Володимирович, в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 22 грудня 2020 року приватний нотаріус Київського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна за заявою ТОВ «Росвен Інвест Україна», видав виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2075, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» стягнено заборгованість у розмірі 22314,08 грн.

Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Також, при розгляді даної справи, суд бере до уваги те, що відповідно до п. 2 постанови КМУ від 29.06.99 N 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими заборгованість проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса", для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вищезазначений пункт до постанови КМУ від 29.06.99 № 1172 було додано на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14 визнав незаконною та нечинною постанову Кабміну № 662 в частині, зокрема, "пункт 2 Змін, зокрема текст «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості", яке було залишено в силі Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Слід зазначити, що суд позбавлений можливості встановити, чи були надані нотаріусу документи передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, оскільки, відповідачем та приватним нотаріусом така інформація не надавалась.

Крім того ТОВ " Росвен Інвест Україна" не надано доказів, що ОСОБА_1 направлялась вимога про виконання умов кредитного договору, у зв`язку з чим останнього було позбавлено можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ " Росвен Інвест Україна", або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 кошти, які були стягненні з його заробітної плати у розмірі 12015,42 грн., що підтверджується довідкою Харківського машинобудівного коледжу № 983 від 02.11.2021 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем та необґрунтовано стягненні кошти.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, за визначенням п. 6 ст. 1 Закону № 5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн., позивачем надано до суду: копію договору про надання правової допомоги № 117 від 06.04.2021 року, додаток до договору № 117/2 про надання правової допомоги від 06.04.2021 року., додаток до договору № 117/3 про надання правової допомоги від 17.10.2021 року.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, уразі задоволення позову покладаються на відповідача.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що витрати на правничу допомогу адвоката Бєляєвої Дар`ї Олександрівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 та понесені витрати останньою пов`язані з даною справою, є співмірними з складністю та об`ємом виконаної роботи, підтверджені належними та допустимими доказами, яких в сукупності достатньо для підтвердження витрат на правничу допомогу. Витрати на правничу допомогу у сумі 13000,00 підлягають стягненню з відповідача у справі - ТОВ " Росвен Інвест Україна".

Також з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2075, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною від 22.12.2020 р. щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості у розмірі 22314,08 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 кошти, які були стягненні з заробітної плати ОСОБА_1 , у розмірі 12015,42 грн;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги до Харківського Апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який мешкає за адресом: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна місце знаходження: м. Київ, вул. Інститутська, 24/7.

Третя особа: Приватний виконавець Табінський Олег Володимирович місце знаходження: м. Київ, вул. Старосільська, 1 офіс 3.

Повний текст рішення суду виготовлений 12.11.2021 року.

Суддя: В. О. Музиченко