Рішення № 101039294, 15.09.2021, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/144/21

Провадження № 2/355/436/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області про визнання права власності у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 після смерті якого залишилося спадкове майно, яке складається з земельної частки (паю) загальною площею 3,33 га, що перебувала у колективній власності КСП «Хмельовик». Вказана земельна ділянка належала померлому на праві приватної власності на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії РН № 351816 виданого 12.03.2001. У встановлений законом строк мати позивача ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою з метою оформлення спадщини. При складені списків, власників земельних сертифікатів прізвище батька ОСОБА_2 було пропущено і відтак порушено законні права власника сертифікату для отримання земельно частки (паю) в натурі. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати ОСОБА_4 померла. За життя остання не оформила та не отримала правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку. Позивач у визначений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено з тих причин, що спадкодавець за життя не отримав правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку. В зв`язку з чим, позивач просить суд визнати за нею право на оформлення у власність земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Позивач в судове засідання не з`явився, надала до суду заяву у якій просила розглянути справу за її відсутності, на задоволені позову наполягала.

Представник Березанської міської ради Київської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги визнав.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_5 від здійснення правосуддя (повідомлення Вищої ради правосуддя від 12.05.2021), на підставі розпорядження керівника апарату Баришівського районного суду Київської області № 853 від 12.08.2021 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ і дану справу розподіллено судді Червонопиському В.С. Ухвалою суду від 20.08.2021 справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С. та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31 травня 2005 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.8)

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 31 січня 1964 року та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 02 червня 2004 року, у їх сукупності ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.9,10,18)

У відповідності до Сертифікату на право а земельну частку (пай) серії РН №351816, виданий Баришівською районною державною адміністрацією 12.03.2001 ОСОБА_2 за життя належало право на земельну частку (пай), що перебувала у Колективній власності КСП «Хмельовик» розміром 3,33 умовних кадастрових гектар без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі на місцевості. (а.с.11)

Згідно рішення Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області № 180-20-05 від 28.08.2008 прізвище ОСОБА_2 до списку власників сертифікатів на земельну частку (пай) не внесено.(а.с.13)

ОСОБА_1 звернулась до Баришівської районної Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 . Проте отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), оскільки спадкодавець за життя належним чином не оформив та не отримав правовстановлюючий документ на земельну частку (пай). (а.с.20)

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що матеріалами справи доведено, що позивач є спадкоємцем першої черги після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у передбачений законом строк позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво про право на спадщину не має можливості через відсутність правовстановлюючого документу на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено статтею 1217 ЦК України.

Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

В силу ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст. 328 ЦК України).

Як передбачено ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 80 та ч. 1 ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема, спадкування.

Відповідно до положення ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до пункту а), частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (пункт 3.1. листа).

Судові витрати зі згоди позивача залишити понесені за нею.

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 89, 206, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право на оформлення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під багаторічними насадженнями (садами), що знаходиться на території Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №351816, виданого Баришівською районною державною адміністрацією 12 березня 2001 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.Червонописький