
Справа № 344/18006/21
Провадження № 1-кс/344/6993/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., з участю секретаря Лукинів І.І., прокурора Торованин С.В., слідчого Шаховець В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Федорук Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021091010000988 від 19.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором, про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого посилається на те, що досудовим слідством встановлено, що 19 вересня 2021 року у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , знаходились ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа жіночої статі, які надають платні сексуальні послуги.
Цього ж дня, близько 05 год 00 хв до приміщення квартири прийшов ОСОБА_5 , який мав на меті отримати сексуальні послуги. Проте, між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт із приводу відмови останньою надавати сексуальні послуги. У цей час, ОСОБА_3 покликала до приміщення вказаної квартири свого чоловіка ОСОБА_1 , якого просила припинити вказаний конфлікт. Прийшовши до приміщення квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 мав при собі предмет схожий на револьвер, який спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень,
З метою захисту ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , підійшов до ОСОБА_5 та виштовхав його із приміщення квартири до прибудинкової території, супроводжуючи свої дії словами ненормативної лайки, та здійснив розпилення засобу, спорядженого речовиною сльозогінної та дратівної дії, в обличчя потерпілого.
Перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 почав погрожувати ОСОБА_5 застосуванням предмету, який тримав у руках. В цей час У ОСОБА_1 виник неправомірний умисел на вчинення хуліганських дій. Реалізовуючи свій раптово виниклий неправомірний умисел, ОСОБА_1 , грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та поведінки, проявляючи особливу зухвалість та зверхність, почав бігти за ОСОБА_5 , який в цей час почав тікати від ОСОБА_1 , та умисно здійснив декілька пострілів предметом, схожим на револьвер у сторону ОСОБА_5 .
В результаті хуліганських дій ОСОБА_1 , потерпілому
ОСОБА_5 , згідно довідки № 2036 КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 19.09.2021, заподіяно тілесні ушкодження у вигляді вогнепального проникаючого поранення грудної клітини.
Після заподіяння потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень,
ОСОБА_1 припинив свої хуліганські дії та покинув місце вчинення злочину.
Окрім цього, досудовим розслідування встановлено, що 19 вересня 2021 року близько 05 год 00 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , під час вчинення хуліганських дій, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаюсь суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, умисно здійснив декілька пострілів предметом, схожим на револьвер у сторону ОСОБА_5 ..
В результаті хуліганських дій ОСОБА_1 , потерпілому
ОСОБА_5 , згідно довідки № 2036 КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 19.09.2021, заподіяно тілесні ушкодження у вигляді вогнепального проникаючого поранення грудної клітини, яке згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296,
ч. 1 ст. 121 КК України.
19 вересня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , жителю АДРЕСА_4 , громадянин України, українець, одружений, офіційно не працюючий, згідно
ст. 89 КК України не судимий.
Як зазначено у поданому клопотанні, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколах огляду місця події, протоколах допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,,
ОСОБА_4 , протоколом огляду речового доказу, а саме відеозаписів із камер зовнішнього відеоспостереження, які розташовані на подвір`ї будинку АДРЕСА_2 , речовими доказами, які були вилучені у ході оглядів місця події та іншими доказами у їх сукупності.
19 листопада 2021 року закінчується двохмісячний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, однак завершити досудове розслідування у зазначений строк не представляється можливим, оскільки необхідно ще провести процесуальні і слідчі дії, проведення та завершення яких потребує додаткового часу.
У зв`язку із вище наведеним постановою керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська від 08.11.2021 продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12021091010000988 до 19.12.2021 року.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , належать до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи зазначене, слідчим подано клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому обставини, просили клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник просили при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки на утриманні підозрюваного перебуває черверо неповнолітніх дітей, і у нього є проблеми зі здоров`ям.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
Постановою керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська від 08.11.2021 продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №12021091010000988 до 19.12.2021 року.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, а також враховуючи позицію самого підозрюваного в судовому засіданні, наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до інкримінованих йому злочинів.
В той же час 19.11.2021 року року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, копії яких надано разом із клопотанням, подія, з приводу якої ОСОБА_1 оголошено підозру, мала місце 19 вересня 2021 року.
21 вересня 2021 року ухвалою слідчого судді щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення застави.
28 жовтня 2021 року слідчим винесено постанову про призначення судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_5 , виконання якої доручено судовим експертам Івано-Франківського ОБСМЕ.
Як зазначено слідчим в поданому клопотанні, станом на сьогоднішній день судово-медична експертиза потерпілого ОСОБА_5 не завершена, що не дозволяє визначити тяжкість тілесних ушкоджень потерпілого, механізм та локалізацію їх утворення, що становить інтерес для органів слідства та суду.
28 жовтня 2021 року слідчим винесено постанову про призначення медико-криміналістичної експертизи одягу потерпілого ОСОБА_5 , виконання якої доручено судовим експертам Івано-Франківського ОБСМЕ.
Як зазначено слідчим в поданому клопотанні, станом на сьогоднішній день медико-криміналістична експертиза одягу потерпілого ОСОБА_5 не завершена, що не дозволяє визначити механізм та локалізацію утворення тілесних ушкоджень, що становить інтерес для органів слідства та суду.
Отже, першочергові необхідні слідчі та процесуальні дії слідчим вчиняються із зволіканням, судово-медичну експертизу потерпілого призначено практично через півтори місяця після самої події злочину.
При цьому час та можливість проведення таких дій органом досудового розслідування у взаємозв`язку з діями чи поведінкою підозрюваного не перебувають.
Обгрунтованих пояснень з приводу тривалого не призначення експертизи прокурором та слідчим не надано.
Разом з тим, строк досудового розслідування у зв`язку з вищевикладеним продовжено прокурором до 19.12.2021 року.
У зв`язку з цим у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, з приводу чого і подано клопотання.
В той же час, як того вимагає ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Вищевказаних причин прокурором та слідчим не доведено.
Разом з тим, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають певні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, в поданому клопотанні органом досудового розслідування обґрунтовано неможливість застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування, враховуючи конкретні його обставини.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
В судовому засіданні захисником підозрюваного було надано суду документи на підтвердження факту наявності у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, а саме перебування у шлюбі та наявність на його утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.
ОСОБА_1 має пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей (посвідчення НОМЕР_1 від 06.09.2019 року) та отримує допомогу при народженні дітей згідно Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».
За місцем проживання характеризується позитивно (Характеристика від 25.09.2021).
Слідчому судді також надано медичний документ – Протокол ультразвукового дослідження органів черевної порожнини та нирок від 21.12.2020 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 у селезінці міститься посттравматична кіста.
З приводу цього захисник підозрюваного пояснила в судовому засіданні, що такий стан селезінки (наявність посттравматичної кисти) вимагає невідкладного хірургічного втручання, яке в умовах установи виконання покарань №12 є неможливим.
Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує всі вище перелічені обставини, а також відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров`я, наявність міцних соціальних зв`язків.
Відповідно до вимог процесуального закону не визначення запобіжного заходу у вигляді застави є правом, а не обов`язком слідчого судді, а тому таке повинно вирішуватися у кожному конкретному випадку індивідуально.
Вчинення підозрюваним злочину із застосуванням насильства до потерпілого не є автоматичною підставою для невизначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В контексті цього слідчий суддя зауважує, що станом на даний час ті відомості, які надані слідчим разом із клопотанням, а саме Протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 22.09.2021 року, – містять інформацію про те, що станом на час допиту у потерпілого претензій до особи, яка спричинила йому тілесних ушкоджень 19.09.2021 року, не було (а.с.13). Інших документів, які б містили протилежну інформацію, разом із клопотанням не додано.
Отже, зважаючи на викладене, враховуючи все вищезазначене в сукупності, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкриміновані злочини, характер та обставини його вчинення.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне визначити заставу в межах 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі – 113 500,00 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, є межею помірності для нього, і ризик втрати такого розміру застави може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Отже, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 19.11.2021 р., вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування до 19 грудня 2021 року включно, та визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави – в сумі 113 500 грн.
Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, - до 19 грудня 2021 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Визначити заставу – в сумі 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 19 грудня 2021 року включно обов`язки:
1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, експертами у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора окружної прокуратури міста Івано-Франківська Торованина С.В.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.11.2021 року.
Слідчий суддя Г.В.Домбровська
Судове рішення № 101038900, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 12.11.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/18006/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: