Рішення № 101031276, 04.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року справа №320/7273/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.02.2021 №1997/10-36-07-12/ НОМЕР_1 , від 16.02.2021 №1998/10-36-07-12/ НОМЕР_1 , від 02.06.2021 №10845/10-36-07-12/ НОМЕР_1 , від 02.06.2021 №10847/10-36-07-12/ НОМЕР_2 , від 02.06.2021 №10848/10-36-07-12/ НОМЕР_1 , від 02.06.2021 №10849/10-36-07-12/ НОМЕР_1 , вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.02.2021 №Ф-1993/10/36-07-12/ НОМЕР_1 , рішення від 16.02.2021 №1994/10-36-07-12/ НОМЕР_1 .

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що Головне управління ДПС у Київській області за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку 2 групи, дійшло висновку про перевищення позивачем за 2017 рік граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку 2 групи на рівні 1500000,00 грн., порушення ним обов`язку щодо сплати єдиного податку за ставкою 15% та про необхідність переходу ним з 01.01.2018 на загальну систему оподаткування, яка передбачає сплату інших податків і зборів, у т.ч. податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, військового збору та збору на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Позивач не погоджується з такими висновками контролюючого органу та стверджує, що отриманий ним у 2017 році дохід не перевищив максимальний розмір доходу, встановлений для платників єдиного податку 2 групи, оскільки контролюючим органом безпідставно не були взяті до уваги факти повернення позивачем грошових коштів покупцям, які відмовилися від поставленого позивачем товару.

Так, позивач зауважив, що ФОП ОСОБА_1 в якості передоплати за поставлений в майбутньому товар надійшли грошові кошти: 05.07.2017 - від ОСОБА_2 в розмірі 72900,00 грн., 08.11.2017 - від ОСОБА_3 на суму 32000,00 грн.

Оскільки вказані особи у подальшому на підставі відповідних заяв відмовились від товару та просили повернути кошти, ФОП ОСОБА_1 були повернуті їм відповідні суми грошових коштів на підставі видаткових касових ордерів від 24.10.2017 та від 09.11.2017.

При цьому, позивач зауважив, повернення 24.10.2017 попередньо сплачених коштів на суму 72900,00 грн. та 09.11.2017 на суму 32000,00 грн. проводились у готівковій формі, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснювали сплату коштів через касу банку і не мали змоги отримати повернуті кошти у безготівковій формі.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що повернуті ним вказаним вище особам грошові кошти на загальну суму 104900,00 грн. не належить до обсягу його доходу за 2017 рік, що свідчить про недопущення перевищення граничного розміру доходу, встановленого для платників єдиного податку 2 групи, за 2017 рік.

Крім того, позивач наголосив на тому, що контролюючим органом не було прийнято рішення про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку 2 групи, як це передбачено положеннями чинного податкового законодавства України, а також зауважив, що перевищення граничного розміру доходів платником єдиного податку 2 групи є підставою для позбавлення такого платника права на застосування спрощеної системи оподаткування лише на рік, тобто впродовж 2018 року, внаслідок чого стверджує, що контролюючим органом безпідставно було позбавлено позивача права на застосування спрощеної системи оподаткування за 2019 та 2020 роки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання по справі.

Усною ухвалою суду від 22.07.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати,із занесенням до протоколу судового засідання, замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Київській області (юридична особа, ідентифікаційний код 43141377), на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ ДПС України, ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул.Народного Ополчення, 5-а).

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючий орган дійшов висновків про порушення позивачем положень чинного податкового законодавства.

Так, відповідач зауважив, що в ході перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 отримав на розрахунковий рахунок за 2017 рік дохід від продажу медичного обладнання на загальну суму 1577100,00 грн. (без ПДВ), внаслідок чого було перевищено граничний розмір доходу, встановленого для платників єдиного податку 2 групи, за 2017 рік.

ФОП ОСОБА_1 в якості передплати за поставлений в майбутньому товар надійшли 05.07.2017 та 08.11.2017 грошові кошти на суму 72900,00 грн. від ОСОБА_2 та на суму 32000,00 грн. від ОСОБА_3 відповідно.

Згідно з банківською випискою ФОП ОСОБА_1 за особовим рахунком НОМЕР_3 / НОМЕР_4 на власний картковий рахунок позивача за № НОМЕР_5 перераховані грошові кошти в сумі 72900,00 грн. (для повернення передплати коштів за медичні вироби згідно рахунку-фактури №С7ПР-25970 від 05.07.2017) та в сумі 32000,00 грн. (для повернення передплати коштів за медичні вироби згідно рахунку-фактури №С7ПР-23483 від 16.03.2017).

Проте, 24.10.2017 та 09.11.2017 операції щодо зняття готівкових коштів відповідно до заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про повернення коштів та видаткових касових ордерів від 24.10.2017 та від 09.11.2017 про отримання готівкових коштів не здійснювались.

На думку відповідача, вказані обставини свідчать про те, що операції з видачі готівки особам, які відмовилися від поставленого товару, документально не підтверджені, що свідчить про перевищення позивачем за 2017 рік граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку 2 групи, про порушення ним обов`язку щодо сплати єдиного податку за ставкою 15% та про необхідність переходу позивача з 01.01.2018 на загальну систему оподаткування, яка передбачає сплату інших податків і зборів.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення, рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки) прийняті правомірно та не підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.09.2021.

Присутній у судовому засіданні 04.11.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позову задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 04.11.2021 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 16.06.2014 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 04.01.2021 по 12.01.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 25.06.2020 та з питань нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, при отриманні доходу від здійснення підприємницької діяльності за період діяльності з 16.06.2014 по 25.06.2020, за результатами якої складено акт від 18.01.2021 №329/10-36-07-12/ НОМЕР_1 (т.1, а.с.19-45).

У вказаному акті зазначено, що в ході перевірки було встановлено, що за період з 01.01.2017 по 25.06.2020 позивач здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та був платником єдиного податку 2 групи.

Відповідно до наданих на перевірку первинних документів (книги обліку доходів і витрат, банківських виписок) ФОП ОСОБА_1 отримав на розрахунковий рахунок за 2017 рік дохід від продажу медичного обладнання на загальну суму 1577100,00 грн. (без ПДВ).

Згідно колонки 3 книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 повернуто кошти за товар 24.10.2017 у розмірі 72900,00 грн. та 09.12.2017 у розмірі 32000,00 грн. та відповідно зменшено на вищезазначені суми дохід від провадження діяльності за 2017 рік.

Крім того, під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 надано письмові пояснення щодо повернення коштів за товар, який був реалізований 05.07.2017 на загальну суму 72900,00 грн. та 08.11.2017 на загальну суму 32000,00 грн., але вищезазначені кошти неможливо підтвердити повернення покупцю.

Для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 надані заява, копія паспорта та коду ОСОБА_2 щодо повернення передоплати від 20.10.2017, але відсутній платіжний документ, яким підтверджено сплату (фіскальний чек) згідно рахунку-фактури №С7ПР-25970 від 05.07.2017.

Згідно банківської виписки за особовим рахунком НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , відкритим в АТ "УкрСиббанк", 24.10.2017 кошти в сумі 72900,00 грн. перераховані на власний картковий рахунок НОМЕР_5 ОСОБА_1 для повернення передоплати коштів за медичні вироби згідно рахунку-фактури №С7ПР-25970 від 05.07.2017, в свою чергу згідно банківської виписки за картковим рахунком НОМЕР_5 кошти в сумі 72900,00 грн. 24.10.2017 зараховані з призначенням платежу поповнення власного карткового рахунку для повернення коштів за медичні вироби згідно рахунку-фактури №С7ПР-25970 від 05.07.2017.

24.10.2017 операції щодо зняття готівкових коштів відповідно до заяви від 20.10.2017 ОСОБА_2 та видаткового касового ордеру від 24.10.2017 про отримання готівкових коштів не здійснювалось.

Для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 надані заява ОСОБА_3 щодо повернення передплати від 07.11.2017, але відсутні копія паспорту та коду платника, платіжний документ, яким підтверджено сплату (фіскальний чек) згідно рахунку-фактури №С7ПР-23483 від 16.03.2017.

Згідно банківської виписки за особовим рахунком НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , відкритим в АТ "УкрСиббанк", 09.11.2017 кошти в сумі 32000,00 грн. перераховані на власний картковий рахунок НОМЕР_5 ОСОБА_1 для повернення передплати коштів за медичні вироби згідно рахунку-фактури №С7ПР-23483 від 16.03.2017, в свою чергу згідно банківської виписки за картковим рахунком НОМЕР_5 кошти в сумі 32000,00 грн. 09.11.2017 зараховані з призначенням платежу поповнення власного карткового рахунку для повернення коштів за медичні вироби згідно рахунку-фактури №С7ПР-23483 від 16.03.2017.

09.11.2017 операції щодо зняття готівкових коштів відповідно до заяви від 07.11.2017 ОСОБА_3 та видаткового касового ордеру від 07.11.2017 про отримання готівкових коштів не здійснювалось.

Посадові особи контролюючого органу в акті перевірки вказали, що ФОП ОСОБА_1 , який за 2017 рік перевищив граничний обсяг доходу, встановленого для платників єдиного податку 2 групи на рівні 1500000,00 грн., повинен був сплатити єдиний податок за ставкою 15% до суми перевищення вказаного обсягу та з 01.01.2018 перейти на загальну систему оподаткування, тобто на сплату інших податків і зборів в порядку, встановленому Податковим кодексом України та подати не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу, відповідну заяву.

ФОП ОСОБА_1 заяву про перехід на загальну систему оподаткування до органів ДПС не подав.

На суму перевищення обсягу доходу, визначеного пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 відповідно до пп.3 п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України зобов`язаний застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 15% за 2017 рік: 77100,00 грн. х 15% =11565,00 грн.

В акті перевірки відповідач зазначив, що при перевірці правильності визначення валових доходів за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, відображених у податкових деклараціях платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2017 рік з даними про суми доходів, встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 доходу на зальну суму 104900,00 грн., чим порушено вимоги п.292.1 ст.292, п.293.3 ст.293 Податкового кодексу України, що призвело до заниження єдиного податку на загальну суму 11565,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, реєстрація платником єдиного податку 2 групи ФОП ОСОБА_1 анулюється з 01.01.2018 та із зазначеної дати позивач є платником інших податків та зборів, встановлених Податковим кодексом України для фізичних осіб-підприємців.

Також в акті перевірки вказано, що за 2018-2020 роки валовий дохід ФОП ОСОБА_1 становить: 2018 рік - 1372088,05 грн. (без ПДВ), 2019 р. - 1471369,95 грн. (без ПДВ) та за 2022 рік - 965600,00 грн. (без ПДВ).

Контролюючий орган зазначив, що враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 не було подано декларації про майновий стан та доходи за 2018-2020 роки, перевіркою правильності декларування валових доходів за період перевірки з 01.01.2018 по 31.12.2018 встановлено заниження загального валового доходу від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування за 2018-2020 роки на такі суми: 2018 рік - 1372088,05 грн. (без ПДВ), 2019 р. - 1471369,95 грн. (без ПДВ) та за 2020 рік - 965600,00 грн. (без ПДВ), чим порушено вимоги п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідач вказав на те, що в ході перевірки було встановлено заниження позивачем суми чистого доходу за 2018 рік на загальну суму 1154361,05 грн. без ПДВ, суми чистого доходу за 2019 рік на загальну суму 736947,95 грн. без ПДВ та за 2020 рік на загальну суму 447112,70 грн. без ПДВ, чим порушено вимоги п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України.

Також в акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2018-2020 роки, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 , встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 420915,91 грн., у т.ч. за 2018 рік на суму 207784,99 грн., за 2019 рік на суму 132650,63 грн. та за 2020 рік на суму 80480,29 грн., чим порушено вимоги п.167.1 ст.167, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України.

Контролюючий орган зазначив, що з огляду на заниження ФОП ОСОБА_1 доходу від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2018 по 25.06.2020 на суму 2338421,70 грн. без ПДВ, встановлено заниження позивачем військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 35076,33 грн., чим порушено п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Крім того, перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 25.06.2020 занижено ЄСВ на загальну суму 346901,27 грн. за рахунок заниження чистого доходу, з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 2338421,70 грн. без ПДВ.

Контролюючий орган зауважив, що оскільки з 01.01.2018 була анульована реєстрація позивача як платника єдиного податку 2 групи, він повинен був не пізніше 10.01.2018 подати до контролюючого органу заяву та задекларувати загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів та послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за період з 11.01.2018 по 31.12.2018 в розмірі 1372088,05 грн., за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 а розмірі 1471369,95 грн. та з період з 01.01.2020 по 25.06.2020 в розмірі 965600,00 грн.

Оскільки позивачем не подано в установлені строки податкові декларації з ПДВ за період з 01.01.2018 по 25.06.2020, податкові зобов`язання були визначені відповідачем відповідно до п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України та встановлено заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на суму 761811,60 грн.

В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 наступних вимог чинного законодавства:

- пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України: позивачем за період, що перевірявся, не повідомлено про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (рухоме та нерухоме майно) та дії щодо їх придбання (відчуження, перереєстрації);

- пункту 291.4 статі 291 Податкового кодексу України та вимоги глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України щодо перебування на спрощеній системі оподаткування в частині перевищення позивачем обсягу доходу в сумі 1500000,00 грн. за 2017 рік;

- пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України в частині заниження єдиного податку на загальну суму 11565,00 грн.;

- підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, підпункту 177.11 статті 177 Податкового кодексу України, в частині неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 та 2019 роки;

- пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в частині заниження суми чистого доходу за період з 01.01.2018 по26.06.2020 на загальну суму 2338421,70 грн., у т.ч. за 2018 рік в сумі 1154361,05 грн. без ПДВ, за 2019 р. в сумі 736947,95 грн. без ПДВ та за 2020 рік в сумі 447112,70 грн. без ПДВ, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 420915,91 грн., у т.ч. за 2018 рік а сумі 207784,99 грн., за 2019 рік в сумі 132650,63 грн. та за 2020 рік в сумі 804840,29 грн.;

- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 35076,33 грн.;

- пункту 2 частини першої статі 7, статті 8, частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого позивачем за період з 01.01.2018 по 25.06.2020 занижено ЄСВ на загальну суму 346901,27 грн., а саме за 2018 рік на суму 137602,08 грн., за 2019 рік на суму 151111,83 грн. та за 2020 рік на суму 58187,36 грн.;

- підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пункту 181.1, пункт 183.4 статті 183, підпункту 187.1 статті 187, підпункту "а" пункті 185.1 статті 185, підпункту "а" статті 193 Податкового кодексу України в частині заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 761811,60 грн.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області були прийняті наступні документи:

- податкове повідомлення-рішення від 16.02.2021 №1991/10-36-07-12/3109700850, яким позивачу нараховане грошове зобов`язання з військового збору на загальну суму 43845,41 грн., з яких 35076,33 грн. - податкове зобов`язання та 8769,08 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.46);

- податкове повідомлення-рішення від 16.02.2021 №1992/10-36-07-12/3006608527, яким позивачу нараховане грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 526144,89 грн., з яких 420915,91 грн. - податкове зобов`язання та 105228,98 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.47);

- податкове повідомлення-рішення від 16.02.2021 №1995/10-36-07-12/3109700850, яким позивачу нараховане грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 952264,50 грн., з яких 761811,60 грн. - податкове зобов`язання та 190452,90 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.49);

- податкове повідомлення-рішення від 16.02.2021 №1996/10-36-07-12/3109700850, яким позивачу нараховане грошове зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 14456,25 грн., з яких 11565,00 грн. - податкове зобов`язання та 2891,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.50);

- податкове повідомлення-рішення від 16.02.2021 №1997/10-36-07-12/3109700850, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 680,00 грн. (т.1, а.с.51);

- податкове повідомлення-рішення від 16.02.2021 №1998/10-36-07-12/3109700850, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340,00 грн. (т.1, а.с.52);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.02.2021 №Ф-1933/10-36-07-12/3109700850, яким позивачу нарахована заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на суму 346901,27 грн. (т.1, а.с.53);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зорів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.02.2021 №1994/10-36-07-12/ НОМЕР_1 , яким позивачу нараховані штрафні санкції на суму 77321,73 грн. (т.1, а.с.48).

Судом встановлено, що позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення (т.1, а.с.56-61).

Рішенням Державної податкової служби України від 24.03.2021 №6608/6/99-00-06-02-01-06 скаргу ФОП ОСОБА_1 в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.02.2021 №Ф-1993/10-36-07-12/ НОМЕР_1 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.02.2021 №1994/10-36-07-12/ НОМЕР_1 залишено без розгляду (т.1, а.с.62-64).

Рішенням Державної податкової служби України від 28.05.2021 №12045/6/99-00-06-01-04-06 скаргу позивача задоволено частково, залишено без мін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 16.02.2021 №1998/10-36-07-12/3109700850, №1997/10-36-07-12/3109700850, скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 16.02.2021 №1992/10-36-07-12/ НОМЕР_6 в частині штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 63137,39 грн., від 16.02.2021 №1995/10-36-07-12/3109700850 в частині штрафних санкцій по податку на додану вартість у розмірі 114271,74 грн., від 16.02.2021 №1996/10-36-07-12/3109700850 в частині штрафних санкцій з військового збору у розмірі 5261,45 грн., в інших частинах вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін (т.1, а.с.65-74).

На підставі вказаного рішення відповідачем були прийнятті наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 №10845/10-36-07-12/3109700850, яким позивачу нараховане грошове зобов`язання з військового збору на загальну суму 38583,96 грн., з яких 35076,33 грн. - податкове зобов`язання та 3507,63 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.77-78);

- податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 №10847/10-36-07-12/3109700850, яким позивачу нараховане грошове зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 12721,50 грн., з яких 11565,00 грн. - податкове зобов`язання та 1156,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.79-80);

- податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 №10848/10-36-07-12/3109700850, яким позивачу нараховане грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 837992,10 грн., з яких 761811,00 грн. - податкове зобов`язання та 76181,10 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.81-82);

- податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 №10849/10-36-07-12/3109700850, яким позивачу нараховане грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 463007,50 грн., з яких 420915,91 грн. - податкове зобов`язання та 42091,59 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.83-84).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаних документів, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є, зокрема, для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до пункту 292.11 статті 292 Податкового кодексу України до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.5).

Згідно з пунктами 292.13-292.14 статті 292 Податкового кодексу України дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб`єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до пункту 292.16 статті 292 Податкового кодексу України право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв`язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту.

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Як зазначено вище, спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі висновків щодо перевищення ФОП ОСОБА_1 граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку другої групи на рівні 1500000,00 грн.

У позовній заяві позивач наголосив на тому, що у 2017 році ним було повернуто своїм контрагентам, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , грошові кошти на суму 104900,00 грн., а тому, на йому думку, висновки контролюючого органу щодо вчинення ним відповідних порушень є безпідставними, з приводу чого суд зазначає таке.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД 2010 є код 47.74 «Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах».

Судом встановлено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було виставлено ОСОБА_2 рахунок-фактуру №С7ПР-25970 від 05.07.2017 за поставку медичного обладнання (стен-система коронарна Resolute Integrity та Anti-Seal пристрій для закриття судин VIP 6Fr) на загальну суму на суму 72900,00 грн. (без ПДВ) (т.1, а.с.88).

Відповідно до виписки за банківським рахунком позивача (№ НОМЕР_7 ) кошти від ОСОБА_2 у сумі 72900,00 грн. за відповідне медичне обладнання були зараховані (надійшли) на розрахунковий рахунок позивача 06.07.2017 (т.1, а.с.107-114).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було передано у власність ОСОБА_2 медичні матеріали та обладнання (стен-система коронарна Resolute Integrity та Anti-Seal пристрій для закриття судин VIP 6Fr) на загальну суму 72900,00 грн. (без ПДВ), про що між вказаними особами було складено та підписано видаткову накладну №С7ПР-25970 від 06.07.2017 (т.1, а.с.89).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було вчинено запис до Книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) про включення грошових коштів у сумі 72900,00 грн. до складу доходу (графа 2) (т.1, а.с.98-106).

У подальшому ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою від 20.10.2017, у якій просила повернути їй сплачені відповідно до квитанції №5800934SB від 06.07.2017 грошові кошти на суму 72900,00 грн. у зв`язку з невикористанням медичного обладнання під час оперативного вручання (скасування операції).

У вказаній заяві зазначено про необхідність повернення грошових коштів у готівковій формі з огляду на відсутність у ОСОБА_2 рахунків у банку (т.1, а.с.90).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за видатковим касовим ордером від 24.10.2017 повернув ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 72900,00 грн. (т.1, а.с.91).

При цьому, відповідно до банківської виписки по рахунку позивача ( НОМЕР_3 ), одночасно 24.10.2017 позивачем було перераховано з рахунку № НОМЕР_3 на свій картковий рахунок № НОМЕР_5 грошові кошти на суму 72900,00 грн. (призначення платежу: поповнення власного карткового рахунку для повернення коштів за мед.вироби зг.РФ №С7ПР-25970 від 05.07.2017 без ПДВ).

Позивачем було внесено до графи 3 Книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи (скоригована сума доходу) запис від 24.10.2017 про зменшення суми доходу на 72900,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було виставлено ОСОБА_3 рахунок-фактуру №С7ПР-23483 від 16.03.2017 за поставку медичного обладнання (стен-система коронарна Resolute Integrity) на загальну суму на суму 32000,00 грн. (без ПДВ) (т.1, а.с.93).

Відповідно до виписки з банківського рахунку позивача кошти від ОСОБА_3 у сумі 3200,00 грн. за відповідне медичне обладнання були зараховані (надійшли) на розрахунковий рахунок позивача 08.11.2017.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було передано у власність ОСОБА_3 медичне обладнання (стен-система коронарна Resolute Integrity) на загальну суму 32000,00 грн. (без ПДВ), про що між вказаними особами було складено та підписано видаткову накладну №С7ПР-23483 від 16.03.2017 (т.1, а.с.94).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було вчинено запис до Книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) про включення грошових коштів у сумі 32000,00 грн. до складу доходу (графа 2) (т.1, а.с.98-106).

У подальшому ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою від 09.11.2017, у якій просив повернути йому сплачені відповідно до квитанції №МАВ2111180 від 08.11.2017 грошові кошти на суму 32000,00 грн. у зв`язку з не встановленням за медичними показниками стент-системи (т.1, а.с.95).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 по видатковому касовому ордеру від 09.11.2017 повернув ОСОБА_3 грошові кошти на суму 32000,00 грн. (т.1, а.с.96).

Одночасно, згідно з банківською випискою, 09.11.2017 ФОП ОСОБА_1 було перераховано з рахунку № НОМЕР_3 на свій картковий рахунок № НОМЕР_5 грошові кошти на суму 32000,00 грн. (призначення платежу: поповнення власного карткового рахунку для повернення коштів, опл. за Стент_система коронарна Resolute Integrity РФ C7ПР_23483 від 16/03/2017 ОСОБА_3 ).

Суд зазначає, що позивачем було внесено до графи 3 Книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи (скоригована сума доходу) запис від 09.11.2017 про зменшення суми доходу на 32000,00 грн.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що ФОП ОСОБА_1 по видатковим касовим ордерам було повернуто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 72900,00 грн. та 32000,00 грн. на підставі заяв контрагентів про повернення грошових коштів у зв`язку з невикористанням поставленого позивачем товару.

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що операції щодо зняття готівкових коштів відповідно до заяви ОСОБА_2 від 20.10.2017 та видаткового касового ордеру від 24.10.2017 про отримання готівкових коштів та заяви ОСОБА_3 та видаткового касового ордеру від 07.11.2017 про отримання готівкових коштів не здійснювалось.

У письмових поясненнях по справі позивач зазначив, що повернення 24.10.2017 попередньо сплачених коштів згідно платіжного доручення №5800934SB на суму 72900,00 грн. та 09.11.2017 попередньо сплачених коштів згідно платіжного доручення №МАВ211180 від 08.11.2017 на суму 32000,00 грн. проводились у безготівковій формі, оскільки покупці сплачували кошти через касу банку і не мали змоги отримати повернуті кошти у безготівковій формі.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі-Положення №637, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин), у цьому Положенні нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

- касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами

Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

З огляду на вищенаведені норми, суд зазначає, що належними документами, які підтверджують факт видачі позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошових коштів на загальну суму 104900,00 грн. є видаткові касові ордери від 24.10.2017 та від 09.11.2017 із підписами вказаних осіб про одержання 72900,00 грн. та 32000,00 грн. відповідно

Суд критично ставиться до посилань відповідача на відсутність операцій по зняттю готівки з карткового рахунку позивача для повернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі їх заяв, оскільки наведені обставини не виключають можливості наявності у позивача готівкових коштів для повернення покупцям, а операції по переказу позивачем цих сум зі свого банківського рахунку на власний банківський рахунок як фізичної особи (без статусу підприємця) у даному випадку не є визначальними та не мають юридичного впливу на спіні правовідносини, оскільки, наприклад, можуть свідчити про намір позивача лише документально відобразити (підтвердити) списання (зменшення) доходів на банківському рахунку ФОП тощо.

Суд зазначає, що визначальним у даному випадку є наявність видаткових касових ордерів, які є належними та допустимими доказами повернення покупцям коштів за товар, який був повернутий.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт повернення позивачем грошових коштів своїм контрагентам на загальну суму 104900,00 грн. на підставі їх заяв у зв`язку з невикористанням поставленого позивачем товару, що, у свою чергу, у розумінні пункту 292.11 статті 292 Податкового кодексу України є підставою для виключення вказаної суми зі складу доходу ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік.

Таким чином, суд вважає, що висновки контролюючого органу щодо віднесення до складу доходу позивача за 2017 рік грошових коштів у сумі 104900,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Беручи до уваги встановлені судом обставини відсутності факту перевищення ФОП ОСОБА_1 як платником єдиного податку 2 групи у 2017 році максимально допустимої суми доходу, передбаченої для даної групи (1500000 грн.), суд вважає, що підстави для анулювання його реєстрації як суб`єкта спрощеної системи оподаткування у контролюючого органу були відсутні, а дійсність позивача у 2017 році відповідала нормативно визначеним вимогам.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 №10849/10-36-07-12/ НОМЕР_1 .

За таких обставин, оскільки правові підстави для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку 2 групи за результатом господарської діяльності за 2017 рік були відсутні, суд вважає, що позивач у 2018-2019 роках правомірно здійснював діяльність за спрощеною системою оподаткування, внаслідок чого підстави для донарахування ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску та військового збору відсутні.

Отже, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.06.2021 №10849/10-36-07-12/3109700850, від 02.08.2021 №10848/10-36-07-12/3109700850, від 02.06.2021 №10845/10-36-07-12/3109700850, від 16.02.2021 №1998/10-36-07/12/3109700850, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.02.2021 №Ф-1993/10-36-07-12/ НОМЕР_1 та рішення про застосування штрафних санкцій від 16.02.2021 №1994/10-36-07-12/ НОМЕР_1 .

Відповідно, враховуючи відсутність у позивача обов`язку подавати податкову звітність з податку на доходи фізичних осіб-підприємців (через відсутність у нього статусу платника цього податку), нарахування на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.02.2021 №17/10-36-07-12/3109700850 штрафних (фінансових) санкцій на суму 680,00 грн. за порушення підпункту 49.18.4 пункту 49.18, пункту 49.2 статті 49, пункту 177.11 статті 177 ПК України є необґрунтованим.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 21019,10 грн., що підтверджується квитанцією від 16.06.2021 №10 (т.1, а.с.15).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270,00 гривні.

Враховуючи, що ціна позову становить 1777548,06 грн., сума судового збору, яка мала бути сплачена позивачем за звернення з позовною заявою до суду, становить 11350,00 грн. (5 х 2270,00 грн.).

Таким чином, позивачем було надмірно сплачено судовий збір у розмірі 9669,10 грн. (21019,10 грн. - 11350,00 грн.).

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, становить 11350,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в силу положень Закону України "Про судовий збір" надмірно сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 9669,10 грн. може бути повернута за умови звернення позивача до суду з відповідною заявою.

У судовому засіданні 04.11.2021 були проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.02.2021 №1997/10-36-07-12/3109700850, від 16.02.2021 №1998/10-36-07-12/3109700850, від 02.06.2021 №10845/10-36-07-12/3109700850, від 02.06.2021 №10847/10-36-07-12/3109700850, від 02.06.2021 №10848/10-36-07-12/3109700850, від 02.06.2021 №10849/10-36-07-12/3109700850, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.02.2021 №Ф-1993/10/36-07-12/ НОМЕР_1 , рішення від 16.02.2021 №1994/10-36-07-12/3109700850, які прийняті Головним управлінням ДПС у Київській області.

3. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 11350,00 грн. (одинадцять тисяч триста п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096798, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 11.11.2021.

Суддя Дудін С.О.