Рішення № 101030988, 01.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2021 р. справа № 300/790/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.Я.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ОСОБА_3 - Бобика Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Верховинської селищної ради Івано-Франківської області, головного спеціаліста відділу земельних відносин та екології Верховинської селищної ради Івано-Франківської області Тонюк Любові Миколаївни, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування рішення 25 сесії Верховинської селищної ради сьомого демократичного скликання від 12 лютого 2019 року № 202-25/2019 “Про затвердження Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області”; визнання недійсним та скасування рішення 25 сесії Верховинської селищної ради сьомого демократичного скликання від 12 лютого 2019 року №202-25/2019 “Про затвердження Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області” в частині під`їзної дороги через земельні ділянки позивачів, кадастровий номер 2620855100030010262 та 262085510003001006 на 0,4450 га; визнання недійсним та скасування рішення 4 сесії восьмого скликання Верховинської селищної ради від 26 лютого 2021 року № 92-4/2021, яким надано дозвіл громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на влаштування під`їзної дороги згідно Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області; визнання дій головного спеціаліста відділу земельних відносин та екології Верховинської селищної ради ОСОБА_2 протиправними та незаконними, стягнення моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2021 ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Верховинської селищної ради (далі – відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення 4 сесії восьмого скликання Верховинської селищної ради від 26 лютого 2021 року № 92-4/2021, яким надано дозвіл гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на влаштування під`їзної дороги згідно Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, стягнення 20 000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків, шляхом наведення належного обгрунтування порушення його прав, свобод та інтересів оскаржуваним рішенням (том І а.с.11-12).

12.03.2021 на адресу суду надійшла позовна заява (з уточненнями) від 10.03.2021 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Верховинської селищної ради Івано-Франківської області, спеціаліста-землевпорядкика Верховинської селищної ради Івано-Франківської області Тонюк Любові Миколаївни про:

- визнання недійсним та скасування рішення 25 сесії Верховинської селищної ради сьомого демократичного скликання від 12 лютого 2019 року №202-25/2019 “Про затвердження Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області” в частині під`їзної дороги через земельні ділянки позивачів, кадастровий номер 2620855100030010262 та 262085510003001006 на 0,4450 га;

- визнання недійсним та скасування рішення 4 сесії восьмого скликання Верховинської селищної ради від 26 лютого 2021 року № 92-4/2021, яким надано дозвіл громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на влаштування під`їзної дороги згідно Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області;

- визнання дій спеціаліста-землевпорядника Верховинської селищної ради ОСОБА_2 протиправними та незаконними;

- стягнення моральної шкоди у сумі 20 000,00 грн. (том І, а.с.14-17).

Ухвалою суду від 17.03.2021 продовжено позивачам строк на усунення недоліків позовної заяви (том І, а.с.31-34).

26.03.2021 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.04.2021 о 10:00 год. (том І, а.с.49-51).

Позивачі заявлені позовні вимоги обґрунтовують тим, що 12 лютого 2019 року №202-25/2019 рішенням сесії Верховинської селищної ради затверджено Генеральний план смт. Верховина з під`їзною дорогою через земельні ділянки позивачів, кадастровий номер 2620855100030010262 та 262085510003001006 на 0,4450 га, тоді як вилучення земельної ділянки із земель позивачів не відбувалося, свою згоду на таке вилучення вони не надавали. Заперечення щодо в`їзду та проїзду через належні їм на праві власності земельні ділянки позивачі повідомляли на сесії Верховинської селищної ради 12.02.2019. В подальшому, рішенням сесії Верховинської селищної ради від 26 лютого 2021 року № 92-4/2021 надано дозвіл громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на влаштування під`їзної дороги згідно Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області. Вважають оскаржувані рішення Верховинської селищної ради від 12.02.2019 та від 26.02.2021 незаконними та такими, що порушують їхнє право власності на володіння земельними ділянками.

Ухвалою суду від 27.04.2021 залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_6 як третіх осіб, які не заявляЮТЬ самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (том І, а.с.135-137).

В подальшому, на адресу суду надійшли позовні заяви (з уточненнями) ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 31.03.2021, від 05.05.2021, від 21.05.2021, від 28.06.2021 (том І, а.с.58-61, 150-155; том ІІ, а.с.64-70, 162-169).

Ухвалою суду від 20.05.2021 у задоволенні клопотання позивача про залучення ОСОБА_5 до участі у справі як третьої особи відмовлено (том ІІ, а.с.56-59).

26.05.2021 ухвалою суду прийнято до розгляду у вказаній справі позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень та повернуто позовну заяву з уточненнями від 05.05.2021 в частині вимог про визнання дій начальника відділу земельних відносин та екології Верховинської селищної ради Івано-Франківської області Ванджурака Ю.І. протиправними та незаконними (том ІІ, а.с.102-104).

Ухвалою суду від 18.06.2021 позовну заяву (з уточненнями) від 21.05.2021 в частині вимог, заявлених ОСОБА_5 залишено без руху та надано ОСОБА_5 строк для усунення недоліків даної заяви, шляхом викладення позовної заяви (з уточненнями) в частині вимог, заявлених ОСОБА_5 , відповідно до статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (том ІІ, а.с.150-152).

Ухвалою суду від 19.07.2021 позовну заяву (з уточненнями) ОСОБА_5 від 21.05.2021 в частині вимог про визнання недійсним та скасування рішення 25 сесії Верховинської селищної ради сьомого демократичного скликання від 12.02.2019 року № 202-25/2019 «Про затвердження Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області» в частині під`їзної дороги через земельні ділянки, кадастровий номер 2620855100030010262 та 262085510003001006 на 0,4450 га.; визнання недійсним та скасування Рішення 4 сесії восьмого скликання Верховинської селищної ради від 26 лютого 2021 року № 92-4/2021, яким надано дозвіл гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на влаштування під`їзної дороги згідно Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області - прийнято до розгляду, в решті частини вимог позовну заяву (з уточненнями) від 21.05.2021 – повернуто (том ІІ, а.с.176-178).

Таким чином, за наслідками поданих позовних заяв (з уточненнями) ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (надалі – позивачі, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ) у вказаній справі за їх позовом до Верховинської селищної ради Івано-Франківської області, головного спеціаліста відділу земельних відносин та екології Верховинської селищної ради Івано-Франківської області Тонюк Любові Миколаївни, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (далі - треті особи, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ) просили суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення 25 сесії Верховинської селищної ради сьомого демократичного скликання від 12 лютого 2019 року № 202-25/2019 “Про затвердження Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області”;

- визнати недійсним та скасувати рішення 25 сесії Верховинської селищної ради сьомого демократичного скликання від 12 лютого 2019 року №202-25/2019 “Про затвердження Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області” в частині під`їзної дороги через земельні ділянки позивачів, кадастровий номер 2620855100030010262 та 262085510003001006 на 0,4450 га;

- визнати недійсним та скасувати рішення 4 сесії восьмого скликання Верховинської селищної ради від 26 лютого 2021 року № 92-4/2021, яким надано дозвіл громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на влаштування під`їзної дороги згідно Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області;

- визнати дії головного спеціаліста відділу земельних відносин та екології Верховинської селищної ради Тонюк Любові Миколаївни протиправними та незаконними;

- стягнути моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн.

Відповідач - Верховинська селищна рада направила суду відзиви на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Зазначив, що рішення Верховинської селищної ради від 12 лютого 2019 року № 202-25/2019 “Про затвердження Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області” прийнято на підставі, у межах повноважень та з дотриманням встановленої чинним законодавством процедури. Так, 23.12.2015 на сесії Верховинської селищної ради прийнято рішення про початок розроблення Генерального плату селища Верховина та села Віпче Верховинського району Івано-Франківської області. Відповідач листом від 04.10.2016 звернувся до Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо врахування державних інтересів при розробленні Генерального плану селища Верховина та села Віпче Верховинського району Івано-Франківської області. 28.12.2016 Управління містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА надало свої пропозиції до вказаного Генерального плану. Відповідач у місцевій газеті «Верховинські вісті» від 25.11.2016 повідомив громадськість про початок процедури розроблення та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації – генерального плану населених пунктів смт. Верховина та села Віпче Верховинського району. 25.12.2016 у приміщенні Верховинської ЗОШ І-ІІІ ступенів відповідач провів громадські слухання до проекту Генерального плану населених пунктів смт. Верховина та села Віпче Верховинського району. Пропозиції та зауваження від позивачів до проекту населених пунктів смт. Верховина та села Віпче Верховинського району, в частині влаштування під`їзної дороги до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , не надходили. 12.02.2019 рішенням сесії Верховинської селищної ради затверджений Генеральний план смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області. В подальшому, 28.01.2021 Комісією Верховинської селищної ради за результатами обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 рекомендовано надати дозвіл на облаштування дороги загального користування (по землях запасу селищної ради) до господарств ОСОБА_6 та ОСОБА_3 згідно Генерального плану смт. Верховина та з урахуванням державного акта, кадастровий номер 262085510003001006, в якому така дорога передбачена. На підставі вказаного акту обстеження земельної ділянки від 28.01.2021 рішенням сесії Верховинської селищної ради від 26.02.2021 надано дозвіл громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на влаштування такої під`їзної дороги. Звернув увагу на те, що Верховинською селищною радою надано дозвіл на влаштування під`їзної дороги із земель комунальної власності (землі запасу), а тому оскаржувані рішення відповідача жодним чином не порушують прав позивачів на володіння та користування земельними ділянками, кадастровий номер 2620855100030010262 та 262085510003001006. Просив у задоволенні позову відмовити (том І, а.с.80-111, 173-192).

Третя особа – ОСОБА_3 подала суду письмові пояснення, згідно яких позовні вимоги не визнає. Зазначила, що вона та ОСОБА_6 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 21.06.2018 є співвласниками у рівних частках земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 2620855100:02:002:0559 (для будівництва та обслуговування житлового будинку) та земельної ділянки площею 0,50 га, кадастровий номер 2620855100:02:002:0558 (для ведення особистого селянського господарства), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Облаштування під?їзної дороги до їхнього господарства передбачено, шляхом виділення відповідної земельної ділянки із земель запасу. Вказала, що дорога до будинку, який збудований на початку ХХ століття (1913-1914 роках), була ще задовго до будівництва ОСОБА_5 власного житлового будинку на земельній ділянці, кадастровий номер 262085510003001006. Проїзд до господарства ОСОБА_6 не входить до площі земельної ділянки, переданої ОСОБА_5 у власність. А тому оскаржувані рішення сесії Верховинської селищної ради від 12.02.2021 та від 26.02.2021 не порушують прав позивачів на володіння та користування їхніми земельними ділянками (том ІІ, а.с.25-33, 207-212).

Третя особа – ОСОБА_6 своїм правом на подання письмових пояснень не скористався.

Ухвалою суду від 02.08.2021 закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (том ІІІ, а.с.248-249).

13.10.2021 у судовому засіданні позивачі позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та поданих позовних заявах (з уточненнями). Просили позов задовольнити.

Представник відповідача – Верховинської селищної ради у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо заявлених вимог заперечила, вказала, що треті особи звернулися до Верховинської селищної ради із заявами про вирішення питання під?їзної дороги до їхнього господарства по АДРЕСА_1 ?євський потік в смт. Верховина. У зв?язку з наведеним, 28.01.2021 комісією за її участі, утвореної Верховинською селищною радою, проведено обстеження вказаної земельної ділянки. За результатами обстеження комісією встановлено, що до належного третім особам житлового будинку (побудованого понад 100 років) по АДРЕСА_1 ?євський потік у смт. Верховина відсутня облаштована дорога, по якій можна було б безперешкодно проїхати. Під час проведення даного обстеження земельної ділянки комісія ознайомилася з Державним актом на земельну ділянку серія ІФ №087037 від 14.08.2003, виданого ОСОБА_5 , в якому в умовних позначеннях чітко вказано дорогу до суміжного землекористувача ОСОБА_6 . Відтак, комісія рекомендувала дане питання винести на розгляд чергового засідання сесії Верховинської селищної ради та надати дозвіл на облаштування дороги загального користування (по землях запасу) селищної ради. Звернула увагу суду, що наявна дорога, яка розмежовує земельну ділянку ОСОБА_5 на дві частини, відображена ще в Акті приватної власності на землю від 22.02.1994, та погоджена особисто позивачем - ОСОБА_5 . Просила у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник у судовому засіданні щодо заявлених вимог заперечили з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши позиції сторін, дослідивши в сукупності позовну заяву, позовні заяви (з уточненнями), відзиви на позов, заперечення, письмові пояснення та докази, наявні в матеріалах даної адміністративної справи, встановив наступне.

Згідно з Державними актами на право власності на земельну ділянку серія ІФ №087037 та серія ІФ №087038 від 14.08.2003, виданими на підставі рішення Верховинської селищної ради від 09.12.1993, ОСОБА_5 являється власником земельної ділянки площею 0,4400 га, кадастровий номер 262085510003001006, цільове призначення для ведення селянського господарства, та земельної ділянки площею 0,1450 га, кадастровий номер 262085510003001005, цільове призначення для обслуговування будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ?євський потік у смт. Верховина (том І, а.с.226, 227).

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №303723 від 12.05.2006, виданого на підставі договору дарування від 13.12.2005 ВСЕ 367228, ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 2620855100030010262, цільове призначення для індивідуального житлового будівництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?євський потік у смт. Верховина (том І, а.с.23).

Також, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 21.06.2018 належать по 1/2 земельної ділянки площею 0,50 га, кадастровий номер 2620855100:02:002:0558 (для ведення особистого селянського господарства) та 1/2 земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 2620855100:02:002:0559 (для будівництва та обслуговування житлового будинку), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ?євський потік у смт. Верховина (том ІІ, а.с.35-38).

Рішенням 25 сесії Верховинської селищної ради сьомого демократичного скликання від 12 лютого 2019 року № 202-25/2019 затверджено містобудівну документацію “Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області” (пункт 1) та визначено таким, що втратив чинність попередній Генеральний план смт. Верховина с. Віпче Верховинського району Івано-Франківської області розроблений в 2007 році (пункт 2) (том І, а.с.97).

У даному Генеральному плані смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області визначена під?їзна дорога до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Рішенням 4 сесії восьмого скликання Верховинської селищної ради від 26 лютого 2021 року № 92-4/2021 надано дозвіл громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на влаштування під`їзної дороги згідно Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області (том І, а.с.100).

Позивачі, вважаючи, що вказані рішення сесії Верховинської селищної ради від 12.02.2019 та від 26.02.2021 порушують їхнє право власності на володіння та користування земельною ділянкою, оскільки облаштування під?їзної дороги до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 передбачено за рахунок земель позивачів, звернулися з даним позовом до суду.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Частиною 2 статті 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частина друга статті 19 Конституції України та частина 3 статті Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

За змістом частиною 1 статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

У відповідності до абз.1 частини 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

В силу приписів частини 2 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (частина 6).

При цьому, положеннями частин 8, 10 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

В цілому зазначені норми покликані раціоналізувати використання територій населених пунктів та оптимізувати містобудівну діяльність.

Згідно з статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 59 вказаного закону передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації (пункт 42).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що на місцевому рівні планування територій здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів органами місцевого самоврядування.

Як уже встановив суд, у затвердженому рішенням сесії Верховинської селищної ради від 12.02.2021 Генеральному плані смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської визначена під?їзна дорога до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 довжиною 50 м та шириною 3 м, яка, на думку позивачів, повністю накладається на їхні земельні ділянки, кадастровий номер 2620855100030010262 та кадастровий номер 262085510003001006.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Зі змісту Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №303723 від 12.05.2006, виданого ОСОБА_4 , слідує, що земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 2620855100030010262 межує:

- на стороні А-Б - із землями запасу,

- на стороні Б-В - ОСОБА_5 ,

- на стороні В-А - дорогою (том І, а.с.227).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №29-9-0-331-2984/0/2-2 від 21.05.2021 документація із землеустрою на громадянку ОСОБА_4 відсутня у місцевому фонді документації із землеустрою Відділу у Верховинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Відповідно до викопіювання з кадастрової карти, наданого Відділом у Верховинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, земельна ділянка, що належить ОСОБА_4 не межує із земельними ділянками, що належать на праві власності ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (том ІІ, а.с.125, 126).

Наведене також підтверджується відомостями із Публічної кадастрової карти, розміщених на офіційному сайті https://map.land.gov.ua, яка в силу приписів частини 1 статті 35 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведеться для актуалізованого відображення у часі об`єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, Автономна Республіка Крим).

Також, згідно витягу №НВ-2610878112020 від 02.10.2020 з Державного земельного кадастру належна на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,50 га, кадастровий номер 2620855100:02:002:0558 межує:

- від А до Б - із землями комунальної власності (землі запасу);

- від Б до В - значиться заїзд до ділянки;

- від В до Г – із ОСОБА_6 ;

- від Г до А – із ОСОБА_6 (Том ІІ, а.с.36).

Згідно витягу №НВ-2610878112020 від 02.10.2020 з Державного земельного кадастру належна на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер 2620855100:02:002:0559 межує:

- від А до Б – із ОСОБА_5 ;

- від Б до В - із землями комунальної власності (землі запасу);

- від В до Г – із ОСОБА_6 ;

- від Г до Д – із ОСОБА_6 ;

- від Д до Е – із ОСОБА_10 ;

- від Е до А – із землями запасу (пасовище) (том ІІ, а.с.38).

Таким чином, суд встановив, що належна ОСОБА_4 земельна ділянка, кадастровий номер 2620855100030010262 жодною стороною не межує із земельними ділянками третіх осіб у справі.

Крім того, 16.06.2021 комісія у складі ОСОБА_11 , заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Верховинської селищної ради, ОСОБА_12 , начальника відділу земельних відносин та екології, ОСОБА_13 , головного спеціаліста-юрисконсульта відділу земельних відносин та екології, ОСОБА_14 , начальника відділу кадрової, правової та мобілізаційної роботи, із залученням сертифікаованого інженера-геодезиста ОСОБА_15 та у присутності позивачів та третіх осіб ( ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ) провела обстеження земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , за результатами якого складено акт.

У даному акті зафіксовано, що земельна ділянка площею 0,1000 га на відстані близько 28 м межує з вулицею Жаб`євський потік; на відстані близько 26 м межує з під`їзною дорогою, яка веде до господарства ОСОБА_5 та якою також користуються ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ; на відстані близько 24 м межує з під`їзною дорогою, яка веде до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та з трьох сторін межує з земельною ділянкою площею 0,44 га, яка належить ОСОБА_5 (том ІІ, а.с.).

Враховуючи викладене, доводи позивача про те, що під`їзна дорога до господарств ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , яка вказана у Генеральному плані смт. Верховина, повністю накладається на частину належної їй земельної ділянки, кадастровий номер 2620855100030010262 на стороні В-А є необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки на стороні В-А значиться дорога.

Щодо доводів ОСОБА_5 про те, що під?їзна дорога до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 накладається на його земельну ділянку, кадастровий номер 262085510003001006 суд зазначає наступне.

Так, рішенням Верховинської селищної ради від 09.12.1993 ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,047 га та 0,05 га у користування (том ІІІ, зворотня сторона а.с.18).

Актом приватної власності на землю від 22.02.1994 земельну ділянку площею 0,047 га та 0,05 га передано ОСОБА_5 для ведення підсобного особистого господарства. У даному акті межі земельної ділянки визначені як:

- від А-Б – дорога;

- від Б-Б – ОСОБА_16 ;

- від В-Г – пасовище;

- від Г-А – ОСОБА_17 , та погоджені особисто ОСОБА_5 , що підтверджується його підписом. При цьому, на схематичному зображенні земельної ділянки її площу розділяє дорога, що чітко прописано літерами (том ІІІ, а.с.18).

В подальшому, ОСОБА_5 на підставі рішення Верховинської селищної ради від 09.12.1993 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ІФ №087037 від 14.08.2003, відповідно до якого він є власником земельної ділянки площею 0,4400 га, кадастровий номер 262085510003001006, яка межує:

- на стороні А-Б – з ОСОБА_18 ;

- на стороні Б-В – з землями запасу;

- на стороні В-Г – із ОСОБА_6 ;

- на стороні Г-Д – дорога;

- на стороні Д-Е – із землями запасу;

- на стороні Е-Д – дорога (том І, а.с.226).

У акті обстеження земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 встановлено, що земельна ділянка площею 0,44 га, кадастровий номер 262085510003001006 розділена на два відрізки: 0,4015 га та 0,0385 га, які у сумі складають площу 0,44 га, що відповідає площі, вказаній у Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ІФ №087037 від 14.08.2003, виданому ОСОБА_5 (том ІІ, а.с.239).

Наведене відповідає схематичному зображенню та опису меж земельної ділянки площею 0,44 га, кадастровий номер 262085510003001006 у Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ІФ №087037 від 14.08.2003, та свідчить про те, що частина земельної ділянки (дорога), яка розділяє земельну ділянку ОСОБА_5 на дві площі, не була передана йому у власність, а належить до земель комунальної власності (том І. а.с.24, том ІІ а.с.126).

При цьому, суд звертає увагу на те, що про наявність дороги на вказаній земельній ділянці ОСОБА_5 було відомо ще у 1994 році та особисто ним погоджено, що підтверджується Актом приватної власності на землю від 22.02.1994.

У своїх письмових поясненнях від 30.07.2021 представник Верховинської селищної ради зазначила, що між частинами (0,4015 га та 0,0385 га) земельної ділянки площею 0,44 га, кадастровий номер 262085510003001006 проходить частина земельної ділянки довжиною близько 65 м, яка бере свій початок з АДРЕСА_1 потік і проходить до суміжних землекористувачів ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , яку Верховинська селищна рада віддала для влаштування під`їзної дороги до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (том ІІ, а.с.237-238).

Частиною 1 статті 83 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до частини 2 статті 83 цього Кодексу, у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з пунктом "а" частини 4 статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Таким чином, передбачена у Генеральному плані смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області під?їзна дорога до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 довжиною 50 м та шириною 3 м, жодним чином не порушує права ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на володіння та користування належними їм на праві власності земельними ділянками, кадастровий номер 2620855100030010262 та 262085510003001006, оскільки земельна ділянка, яка розділяє земельну ділянку ОСОБА_5 на дві частини і визначена як "дорога" у Генеральному плані смт. Верховина, не перебувала у власності позивачів.

При цьому, суд зазначає, що дзеркальне відображення земельної ділянки площею 0,44 га, кадастровий 262085510003001006, у Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ІФ №087037 від 14.08.2003 не спростовує наявність передбаченої між двома окремими площами цієї земельної ділянки - дороги.

Як наслідок, підстави для визнання нечинним оскаржуваного рішення 25 сесії Верховинської селищної ради сьомого демократичного скликання від 12 лютого 2019 року № 202-25/2019, яким затверджено містобудівну документацію “Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області” вцілому та в частині передбаченої у ньому під?їзної дороги до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , відсутні, а заявлені вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у цій частині до задоволення не підлягають.

Доводи позивачів щодо недотримання відповідачем визначеної чинним законодавством процедури при прийнятті оскаржуваного рішеня від 19.02.2021 спростовані у судовому засіданні та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами (том І, а.с.88-98).

Щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_1 суд зазначає, що у даного позивача відсутнє право, яке підлягає захисту, так як жодна із зазначених земельних ділянок, кадастровий номер 2620855100030010262 та 262085510003001006 йому не належить.

У судовому засіданні встановлено, що треті особи звернулися до Верховинської селищної ради із заявами про вирішення питання під?їзної дороги до їхнього господарства по АДРЕСА_1 ?євський потік в смт. Верховина.

28.01.2021 комісія у складі заступника голови Верховинської селищної ради Кікінчука Я.М., головного спеціаліста Верховинської селищної ради ОСОБА_2 , депутатів Верховинської селищної ради ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 провела обстеження земельної ділянки АДРЕСА_1 ?євський потік, в ході якого встановлено та зафіксовано в акті, що станом на 28.01.2021 до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , яке розташоване по АДРЕСА_1 ?євський потік відсутня облаштована дорога, по якій можна було б безперешкодно проїхати. На земельній ділянці, кадастровий номер 2620855100:02:002:0559 розташований житловий будинок (який побудовано понад 100 років), власником якого на підставі прийнятої спадщини є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Також при розгляді даної ситуації комісія ознайомилася з Державним актом на земельну ділянку серія ІФ №087037 від 14.08.2003, виданого ОСОБА_5 , в якому в умовних позначеннях чітко вказано дорогу до суміжного землекористувача ОСОБА_6 .

За наслідками проведеного обстеження земельної ділянки АДРЕСА_1 ?євський потік, комісія рекомендувала дане питання винести на розгляд чергового засіданння сесії Верховинської селищної ради та надати дозвіл на облаштування дороги загального користування (по землях запасу) селищної ради згідно Генерального плану смт. Верховина та з урахуванням Державного акту на земельну ділянку серія ІФ №087037 від 14.08.2003 (том І, а.с.99).

У відповідності до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пункт 34).

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Рішенням 4 сесії восьмого скликання Верховинської селищної ради від 26 лютого 2021 року № 92-4/2021, за результатами розгляду заяв ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про вирішення під?їзної дороги до їхнього господарства по АДРЕСА_1 , надано дозвіл громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на влаштування під`їзної дороги згідно Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області (том І, а.с.100).

Таким чином, оскільки суд встановив, що передбачена у Генеральному плані смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області під?їзна дорога до господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 довжиною 50 м та шириною 3 м, не порушує права ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на володіння та користування належними їм на праві власності земельними ділянками, кадастровий номер 2620855100030010262 та 262085510003001006, підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача від 26.02.2021 відсутні, а заявлені вимоги до задоволення не підлягають.

Доводи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо відсутності їхньої згоди на вилучення земельної ділянки для влаштування під?їзної дороги до господарства ОСОБА_6 , як на підставу для скасування оскаржуваного рішення від 26.02.2021, суд вважає необгрунтованими, оскільки вказана дорога проходить через землі запасу Верховинської селищної ради та не була надана позивачам у власність чи постійне користування, а тому і не потребує вилучення для суспільних потреб відповідно до положень частини 1 статті 149 Земельного кодексу України.

Не підлягають до задоволення і вимоги про визнання дій головного спеціаліста відділу земельних відносин та екології Верховинської селищної ради ОСОБА_2 протиправними та незаконними, оскільки позивачами не доведено суду, які саме протиправні дії вчинила ОСОБА_2 28.01.2021 під час обстеження (у складі комісії) земельної ділянки АДРЕСА_1 ?євський потік, а судом протиправності у діях ОСОБА_2 під час обстеження вказаної земельної ділянки не встановлено.

Згідно з частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала в інших випадках, встановлених законом.

Статтями 1173, 1175 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

З урахуванням наведеного, підстави для стягнення заявленої моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн. відсутні.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги є необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги не підлягають до задоволення, підстави для повернення позивачам сплаченого ними судового збору відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );

позивач - ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 );

позивач - ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 );

відповідач - Верховинська селищна рада (код ЄДРПОУ - 04357294, вул. Франка, будинок 3, смт. Верховина, Івано-Франківська область, 78700);

відповідач - головний спеціаліст відділу земельних відносин та екології Верховинської селищної ради Івано-Франківської області Тонюк Любов Миколаївна (вул. Франка, будинок 3, смт. Верховина, Івано-Франківська область, 78700);

третя особа - ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , присілок Віпчєнка у селі Замагора, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78720);

третя особа - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 ).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 10 листопада 2021 р.