Рішення № 101029997, 12.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2021 р. Справа№200/8934/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 №Ф-5428-44 в сумі 16459 грн 66 коп. (шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 66 коп.); зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області списати суму боргу (недоїмки) за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 №Ф-5428-44 в сумі 16459 грн 66 коп. (шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 66 коп.) як безнадійного податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що п.9-4 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільнено від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції. Місцезнаходження платника розташовано в зоні АТО, а тому сформована відповідачем вимога є протиправною.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач відповідно до вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За змістом відзиву, відповідач вважає, що оскаржувана позивачем вимога є законною та прийнятою на підставі вимог чинного законодавства, оскільки єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Згідно облікових даних позивача з інформаційної системи органу доходів і зборів у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску. Вказує, що посилання позивача на п.9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” є безпідставним, оскільки пп.“б” п.8 ст.14-1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 №1669 розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” було доповнено п.9-3. Проте, п.1 Закону України від 02.03.2015 №219-VIII до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України №2464 внесено, зміни зокрема п.9-3 в редакції Закону України №1669 вважати п.9-4. Однак, Законом України від 24.12.2015 №911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону України №1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, відповідно до якого втратив чинність п.9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України № 2464. З урахуванням внесених змін, платники єдиного внеску не звільняються від своїх обов`язків визначених ст.6 Закону №2464. Також зазначив, що при інвентаризації даних інтегрованої картки платника (ІКП) ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 було виявлено, що в автоматичному режимі помилково нараховано суму ЄВ за липень 2020 року в розмірі 1039,06 грн, по строку сплати 19.10.2020, внаслідок чого за доповідною запискою від 20.08.2021 №13817/05-99-24-10-21 дана сума єдиного внеску була скасована. Станом на 20.08.2021 загальна сума заборгованості з єдиного внеску складає 15420,60 грн. На теперішній час на зменшену суму боргу вимога в автоматичному режимі не сформована. На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 10.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 24.09.2021 залишено без руху позовну заяву. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Ухвалою суду від 18.10.2021 визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії та поновлено строк звернення до суду.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В. з 26.10.2021 по 29.10.2021 включно знаходилась у щорічній основній відпустці та з 01.11.2021 по 09.11.2021 включно на лікарняному, у зв`язку з чим рішення у справі прийнято 12.11.2021.

За правилами ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , перебуває на податковому обліку в ДПІ у місті Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області як фізична особа, що здійснює незалежну професійну діяльність з 13.03.2013.

22.05.2019 відповідно ст.25 Закону України “Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VІ відповідачем була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5428-44, відповідно до якої станом на 30.04.2019 за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 13350 грн 82 коп.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі №200/7287/19-а позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 №Ф-5428-44 у сумі 13350 грн 54 коп. задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 №Ф-5428-44 у сумі 13350 грн 82 коп. Стягнуто з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, 130 Таганрозької дивізії, 114) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 грн 40 коп.

06.11.2020 відповідно ст.25 Закону України “Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VІ відповідачем була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5428-44, відповідно до якої станом на 31.10.2020 за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 16459,66 грн.

Позивач перебуває на обліку ДПІ Краматорська ГУ ДПС у Донецькій області, як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (адвокат), вказаний факт не є спірним у справі. За даними ІС «Податковий блок» 23.07.2020 позивачем подано заяву форми 8ОПП «Заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року №2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон № 2464).

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону №2464 виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону №2464. У відповідності до частини 8 цієї статті платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

За частиною 5 статті 25 Закону №2464, вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами податковий орган, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

На виконання вимог вказаного Закону наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 2 розд. VІ Інструкції визначено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п. 3 розд. VІ Інструкції органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1 - 7 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Згідно з п.4 розд. VІ Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом, зокрема у постанові від 11.09.2018 в справі № 826/11623/16.

Наявність у позивача недоїмки підтверджено обліковою карткою платника податку.

Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” №1669-VII від 02.09.2014, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону № 1669 розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: “ 9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом №2464-VI за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу”.

Законом України від 02.03.2015 №219-VIII “Про внесення змін до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669 вважати пунктом 9-4.

Суд зазначає, що вищезазначеними приписами Закону не скасовано обов`язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) сплачувати його, а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі №812/838/17 та від 02 квітня 2020 року у справі №360/1546/19.

Таким чином, за положенням пункту 9-4 розділу VIII Закону №2464, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону №2464.

Разом з цим, Законом України “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи” №440-IX від 14 січня 2020 року (далі -Закон №440-ІХ), який набрав чинності 13 лютого 2020 року, пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI виключено.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 травня 1997 року №1-рп/1999 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, положення пункту 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI на час прийняття оскаржуваної вимоги втратили чинність.

З огляду на викладене, на час виникнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI діяв, разом з цим, на час формування спірної вимоги про сплату боргу (06.11.2020), норма, яка тимчасово звільняла позивача від виконання обов`язків, визначених частиною 2статті 6 Закону №2464-VI (своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) втратила чинність.

Таким чином, позивач з 13 лютого 2020 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до положень Закону №2464-VI, який на час формування спірної вимоги не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, встановлених частиною 2 статті 6 цього Закону.

Суд зазначає, що недоїмка, яка виникла у позивача у спірний період за положенням п. 9-4 розділу VIII №2464-VI, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до податкового органу з заявою про списання безнадійного боргу.

На підставі пункту 101.5 статті 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно зі статтею 101 Податкового кодексу України розроблено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, підпунктом 4 пункту 2.1 розділу ІІ якого передбачено, що під терміном “безнадійний податковий борг” слід розуміти податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Згідно з підпунктом 4.1 розділу ІV названого Порядку у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Отже, у зв`язку з відсутністю доказів звернення позивача з заявою про списання безнадійного боргу з єдиного внеску, відсутні підстави для списання суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як передчасні.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення Донецького окружного адміністративного суду щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, оскільки оскаржувані вимоги були прийняті до 13 лютого 2020 року, тобто під час дії пункту 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI.

При цьому, такими рішеннями не було зобов`язано податковий орган провести коригування (списати) суму боргу в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску, тобто, зазначеним рішенням скасовано виконавчий документ, а не скасовано заборгованість з єдиного внеску.

Позивач безпідставно ототожнює поняття “скасування вимоги” та “скасування недоїмки”. Скасування в судовому порядку податкової вимоги (письмового документа) не є скасуванням боргу, який обліковується за платником податку. Оскільки рішеннями Донецького окружного адміністративного суду заборгованість з єдиного внеску не скасовано, ці рішення не тягнуть за собою обов`язку податкового органу внести зміни до інтегрованої картки платника податку, виключивши суму боргу.

Проте, оскільки відповідачем помилково нараховано суму ЄВ за липень 2020 року в розмірі 1039,06 грн, по строку сплати 19.10.2020, про що зазначено у відзиві на позовну заяву, суд вважає за можливе скасувати спірну вимогу у цій частині.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 №Ф-5428-44 на суму 15420,60 грн, складена податковим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 №Ф-5428-44; зобов`язання Головне управління ДПС у Донецькій області списати суму боргу (недоїмки) за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 №Ф-5428-44 як безнадійного податкового боргу, є частково необґрунтованим та підлягає задоволенню в частині визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 №Ф-5428-44 на суму 1039,06 грн.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.2, ст. 5-14, ст. 19-22, ст. 72-78, ст. 94, ст. 132-143, ст. 159-165, ст.192-205, ст. 241-247, ст. 255, ст. 295-297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 №Ф-5428-44 на суму 1039,06 грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 57,39 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області.

Повний текст рішення виготовлено 12.11.2021.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька