Рішення № 101027782, 12.11.2021, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2211/21

Провадження № 2-а/950/21/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2021 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі головуючого судді – Косолапа В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Лебедин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП відділу поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУ НП в Сумській області Голуб Світлани Юріївни, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій незаконними, закриття провадження,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до поліцейського СРПП відділу поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУ НП в Сумській області, Головного управління Національної поліції в Сумській області, у якій просить визнати неправомірними дії поліцейського щодо винесення постанови серії БАВ № 583715 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. за порушення п.п. 2.1 Правил дорожнього руху; провадження у справі відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.10.2021 близько 12 год. 40 хв., ОСОБА_1 керувала скутером Хонда Діо по вул. Сумській у м. Лебедині. В цей час її наздогнав патрульний автомобіль і вона зупинилась на його вимогу. Поліцейська повідомила їй про порушення Правил дорожнього руху, оскільки на мопеді був відсутній номерний знак. Далі відповідач попросила надати документи на право керування мопедом, яких вона не має. На місці зупинки відносно неї була складена постанова за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за порушення п.п. 2.1 Правил дорожнього руху та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Позивач зазначає, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання часу для звернення за правовою допомогою, подання заперечення на постанову, документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, порушує її права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими позивач не мала можливості скористатися. При накладенні конкретного розміру штрафу не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення.

Поліцейський СРПП відділу поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУ НП в Сумській області Голуб С.Ю. (особа, яка винесла постанову) подала до суду відзив у якому проти позовних вимог заперечує та зазначила, що 12.10.2021 згідно графіку несення служби секторів реагування патрульної поліції ВП № 3 (м. Лебедин) вона перебувала в складі групи реагування патрульної поліції на службовому автомобілі Шкода Рапід, держ. номер НОМЕР_1 в м. Лебедині. Близько 12 год. 40 хв. 12.10.2021 у м. Лебедин по вул. Сумській було виявлено факт порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме: рухався мопед марки «Honda» без реєстраційних номерних знаків, водій перебувала без мотошолому, що є порушенням п. 2.3 «г» та 2.9 «в» ПДР України. Після цього мопед було зупинено. В ході бесіди з водієм було з`ясовано, що реєстраційних документів на мопед та посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії ОСОБА_1 не мала у зв`язку із чим останню було притягнено до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Представник головного управління Національної поліції в Сумській області до суду подав відзив у якому проти позовних вимог також заперечує. В обґрунтування відзиву зазначив, що п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, зафіксовані не в автоматичному режимі. Пункт 1 та 2 розділу ІІІ вказаної Інструкції передбачають, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції № 1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За наведених обґрунтувань представник ГУ НП в Сумській області вважає постанову, прийняту 12.10.2021 поліцейським СРПП ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Голуб С.Ю. правомірною та такою, що винесена уповноваженою особою у спосіб, передбачений чинним законодавством, оскільки у позивача відсутнє водійське посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, у даному випадку – мопедом.

Ухвалою від 01.11.2021 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою від 08.11.2021 первісного відповідача замінено належним відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з копією постанови серії ВАБ № 583715 від 12.10.2021, складеної поліцейським СРПП ВП № 3 (м. Лебедин) поліцейським Голуб С.Ю., 12.10.2021 о 12 год. 40 хв у м. Лебедині по вул. Сумській водій ОСОБА_1 керувала скутером Honda без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушила п.п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Зазначеною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

В якості доказу у постанові зазначено про наявність відео (а.с. 31).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі – ПДР).

Згідно з п. 1.1 ПДР ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Тобто органи національної поліції в особі уповноважених працівників мають право розглядати справи про порушення правил дорожнього руху та накладати адміністративні стягнення.

При цьому, позивачем в поданій позовній заяві не заперечується факт керування мопедом без посвідчення водія відповідної категорії та реєстрації транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок № 1388).

Пунктом 7 Порядку № 1388 встановлено, що експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Згідно з п. 16 Порядку № 1388 на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп.

Відповідно до п. 30.1 Правил дорожнього руху власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати їх якщо законом установлено обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання.

Законом України від 17.11.2008 року № 586-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху» з 1 січня 2010 року передбачена обов`язкова реєстрація мопедів.

Таким чином, з 01.01.2010 року в Україні встановлена реєстрація мопедів як транспортних засобів та отримання посвідчення водія на їх керування.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 511 затверджено нову редакцію Положення про порядок надання посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами та передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їхніх типів і призначення, поділяються на категорії, в т.ч. А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.12.2019 по справі № 310/4817/17.

У позовній заяві ОСОБА_1 прямо вказує на те, що вона керувала мопедом, їдучи по вул. Сумській у м. Лебедині, була зупинена працівниками поліції. Також, позивачем не заперечується відсутність у неї посвідчення водія відповідної категорії, а саме на право керування мопедом, що є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Суд не приймає до уваги доводів позивача щодо порушення її права на захист при розгляді поліцейським справи на місці зупинки транспортного засобу, а саме ненадання права скористатися юридичною допомогою, з наступних підстав.

За приписами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до пункту 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395 (далі - Інструкція № 1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Водночас, вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

У даному випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення в порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Спірна постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч. 4 ст. 258 КУпАП.

В той же час, за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення, не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи, розгляд будь-яких клопотань, у томі числі щодо забезпечення участі захисника під час винесення постанови. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в судовому порядку.

Європейський суд з прав людини в пункті 32, справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.

Санкція ч. 2 ст. 126 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач може реалізувати право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, а подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій чи рішень суб`єкта владних повноважень.

Законом не визначена обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення.

За таких обставин доводи позивача, що при розгляді стосовно неї справи про адміністративне правопорушення поліцейським порушено її право на захист не можуть бути підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд звертає у вагу на те, що спірна постанова містить посилання на відео, в якості доказу по справі про адміністративне правопорушення. Однак такий доказ не було надано суду в ході розгляду даної справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, суд вважає, що спірна постанова серії ВАБ № 583715 від 12.10.2021 підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Однак, позивачем не заявлено відповідних вимог щодо скасування спірної постанови, позивач просить лише закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно неї.

При цьому суд вважає за необхідне, з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, для повного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог і скасувати постанову серії ВАБ № 583715 від 12.10.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області судові витрати в розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП відділу поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУ НП в Сумській області Голуб Світлани Юріївни, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій незаконними, закриття провадження – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВАБ № 583715 від 12.10.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23, код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору в розмірі 454,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.11.2021.

Суддя В.М.Косолап