Рішення № 101024354, 11.11.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2471/21

номер провадження 2-а/695/66/21

11 листопада 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Ушакової К.М.

за участю секретаря судового засідання – Біленко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, сержанта поліції СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Рибалко М.С. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, сержанта поліції СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Рибалко М.С., в якому просить скасувати постанову серії БАВ № 034764 про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАВ № 034764 від 12.08.2021, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., а саме: ОСОБА_1 12.08.2021 о 06 год. 10 хв. по вул. Шевченка в м. Золотоноша Черкаської області, керуючи транспортним засобом ВАЗ-2108, д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився без посвідчення водія, не був пристебнутий ременем безпеки, та на автомобілі не працювали стоп сигнали задніх ліхтарів, чим порушив п. 2.1 (а), 2.3 (в) ПДР України. Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою, зазначає, що розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливив виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів, посилання на офіційні документи, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, зазначених у постанові. Також ОСОБА_1 вказує, що під час його зупинки, на запитання про причину зупинки, поліцейський повідомив, що авто позивача підозріло рухалось. Роз`яснюючи поліцейському, що останнє не є причиною зупинки, поліцейський жодним чином не зреагувавши, наказав надати документи водія. Позивач, повідомляючи працівника поліції про те, що дії останнього є незаконними, все ж надав всі необхідні документи, пред`явивши додаток «Дія». На прохання позивача, надати докази правопорушення, працівники поліції повідомили, що все зафіксовано на відео, однак відеозапис позивачу на ознайомлення не надали. Після перевірки документів ОСОБА_1 поїхав на роботу. Проте, 20.08.2021 позивач поштовим зв`язком отримав оскаржувану постанову. Позивач вказує, що правил дорожнього руху не порушував, відтак постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.09.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, від представника позивача – адвоката Трощенка В.В. до суду надійшла заява, в якій останній просив адміністративну справу розглянути без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 034764 від 12.08.2021, складеної поліцейським СРПП Золотоніського РВП ГУНА в Черкаській області Рибалко М.С., ОСОБА_1 12.08.2021 о 06 год. 00 хв. в м. Золотоноша по вул. Шевченка керував авто без посвідчення водія; був не пристебнутий паском безпеки; не працювали стоп сигнали задніх ліхтарів, чим порушив п. 2.1 (а), 2.3 (в) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121 КУпАП. Вказаною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у розмірі 510 грн.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підпунктом «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пп. «в» п. 2.3 Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частиною п`ятою статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Частина перша статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі змістом ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Оскаржувана постанова винесена за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та на підставі положень ст. 258 КУпАП адміністративне стягнення накладено на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Позивач зазначає, що правила дорожнього руху не порушував, на вимогу поліцейського пред`явив всі необхідні документи через додаток «Дія», однак відповідачем на спростування позиції позивача не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови будь-яких доказів порушення позивачем правил дорожнього руху, у тому числі фото- або відеофіксації події. Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення. Водночас, суд зауважує, що зазначена постанова, складена поліцейським, як суб`єктом владних повноважень, є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ. Будь-яких інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не надано.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Однак, у порушення ст. ст. 251, 255 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121 КУпАП не досліджувалися будь-які докази, оскільки відповідачем вони не надані.

Окрім того, у графі 7 постанови про накладення адміністративного стягнення – «до постанови додаються» не зазначено жодних доказів на підтвердження порушення водієм Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. ст. 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Пунктом 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін як одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121 КУпАП, при цьому позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому право останнього є порушеним, у зв`язку з чим воно підлягає до захисту судом шляхом задоволення вказаного позову.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, вимога позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 034764 від 12.08.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121 КУпАПта накладення штрафу у розмірі 510 грн. підлягає задоволенню, а провадження у справі – закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 139, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області (Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Січова, 3, код ЄДРПОУ 08676524), сержанта поліції СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Рибалко М.С. (Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Січова, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу задовольнити.

Постанову серії БАВ № 034764 від 12.08.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121КУпАП закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Золотоніського районного відділу поліції ГУНА в Черкаській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя К.М. Ушакова