Ухвала суду № 101022055, 10.11.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

10.11.2021

Справа № 331/4296/20

Провадження № 4-с/331/42/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Жукової О.Є.,

за участю секретаря Мироненко О.В.

скаржника- ОСОБА_1

заінтересованої особи - ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3, заінтересовані особи Концерн «Міські теплові мережі», ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3, в якій просила суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3 і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 вересня 2021 року; зобов`язати приватного виконавця зняти арешт з пенсійного карткового рахунку скаржника в АТ «Ощадбанк»; зобов`язати приватного виконавця заявити в суді самовідвід і передати матеріали виконавчого провадження державному виконавцеві, а також направити в поліцію відомості про фізичне насильство щодо неї в офісі приватного виконавця ОСОБА_3.

В обгрунтування скарги ОСОБА_1 зазначила, що 07 жовтня 2021 року вона прибула до офісу приватного виконавця із заявою по зняття арешту з пенсійного рахунку, крім того, в своїй заяві вона просила зупинити виконавче провадження до усунення невідповідностей у виконавчому документі судом. Однак її вигнали з офісу, не надавши можливості подати заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а її заява про зняття арешту з пенсійного рахуну від 11 жовтня 2021 року була безпідставно відхилена.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті провадження по справі за скаргою в частині заявлених вимог щодо зобов`язання приватного виконавця заявити в суді самовідвід, а також в частині направлення до поліції відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення, в іншій частині провадження за скаргою відкрите.

03 листопада 2021 року від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3 надійшов відзив на скаргу, в якому приватний виконавець просив в задоволенні скарги відмовити з підстав її необґрунтованості та правомірність своїх дій.

У вступному слові скаржник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 скаргу підтримали, надали пояснення аналогічні в ній викладеним.

Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3 у наданому відзиві просила скаргу розглянути у її відсутність.

Представник стягувача Концерну «Міські теплові мережі» надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Суд вислухавши вступне слово скаржника та заінтересованої особи ОСОБА_2 , дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1, 5 ст.26 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження,про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконаннярішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадженняза адресою,зазначеною у виконавчому документі. Документивиконавчого провадженнянадсилаються стягувачута боржникуза їхнімиадресами,зазначеними увиконавчому документі.У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою,зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як встановлено судом , приватний виконавець 12.07.021 року отримав від Концерну «Міські теплові мережі» заяву про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується вхідним штампом .

12 липня 2021 року приватним виконавем виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3 відкрите виконавче провадження №66061116 з виконання виконавчого листа, виданого 15.04.2021 Жотвневим районним судом м. Запоріжжя до справі №331/4296/20, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованості в сумі 54034,48 грн та судового збору в сумі 700,67 грн.

Постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди Приватного виконавця і про стягнення витрат виконавчого провадження 13.07.2021 направлені рекомендованим листом на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі: АДРЕСА_1 .

Однак лист не був отриманий, боржником - повернувся на адресу виконавця із відміткою УДЛПЗ «Укрпошта» «повертається за закінченням терміну зберігання»,

Отже, суд приходить дор висновку, що дії приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та направлення її копії боржнику ОСОБА_1 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а отже в цій частині скарги в частині визнання дій приватного виконавця неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження є безпідставною.

Також , судом встановлено, що 29.09.2021 в межах виконавчого провадження № 66061116 приватним виконавцем винесено:

1) постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - яку направлено для виконання за місцем роботи боржника до ПАТ «Мотор Січ»;

2) постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та шіш доходи боржника - яку направлено для виконання за місцем отриманням боржником пенсії до УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя;

3) постанову про арешт коштів боржника, яку направлено через Автоматизовану систему виконавчого провадження до АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсалбанк», АТ «Оксі банк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПроКредит Банк», АТ «АКБ «Львів», АТ «Кредобанк», АТ «ОТЛ Ваше», АТ «Ідея Банк», АТ «АгропросперісБанк», АТ «Укрсибанк», а також поштою/електронною поштою до АТ «ПУМБ», АТ «Альфа-Банк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Сбербанк», АТ «А-банк», АТ «Ощадбанк».

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Згідно ст. 70 Закону з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

Статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується з разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Судом встановлено, що 29.09.2021 р., приватним виконавем виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3 винесено постанову ВП № 6601116 про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 ..

Суд вважає, що постанову про арешт коштів боржника винесено у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» задля забезпечення реального виконання боржником рішення, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках у банках та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

У постанові про накладення арешту на кошти боржника зазначено: «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику».

Таким чином, приваний виконавець вказаною постановою визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень, визначених законодавством, перелік яких не містить обмежень щодо накладення арешту на рахунок, на який серед інших зарахувань здійснюється нарахування заробітної плати чи пенсії.

Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року у справі 756/1927/16-ц, провадження 61-10611св20.

Отже, суд приходить до висновку, що у зв`язку з прийняттям АТ «Державний ощадний банк України» постанови про накладення арешту на рахунки боржника ВП № 66061116 від 29.09.2021 р., рахунки, на які накладено арешт, не відносяться до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Разом з тим , 25.10.2021 на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника ОСОБА_1 про зняття арешту з пенсійного рахунку , до якої була надана довідка видана АТ «Державний ощадний банк України» , згідно якої рахунок № НОМЕР_1 відкритий н ім"я ОСОБА_1 , є пенсійним та використовується для зарахування пенсійних виплат.

АТ " Державний ощадний банк України", на яке нормами статті 52 Закону №1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на вищезазначеному рахунку виконало, оскільки вважав, що поточний рахунок № НОМЕР_1 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України "Провиконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Провиконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59Закону №1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).

Отже, отримавши 25.10.2021 повідомлення про те, що поточний рахунок НОМЕР_1 є пенсійним та використовується для зарахування пенсійних виплат,приватний виконовець відповідно до пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України"Провиконавче провадження" повинен був вирішити питання щодо зняття арешту з коштів,що знаходяться на такому рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, виходячи з наявних в справі доказів, суд приходить до висновку, що слід зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3 зняти арешт з пенсійного карткового рахунку ОСОБА_1 в АТ «Державний ощадний банк України» .

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3, заінтересовані особи Концерн «Міські теплові мережі», ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3 зняти арешт з пенсійного карткового рахунку ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «Державний ощадний банк України» .

В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Повний текст ухвали складений 11 листопада 2021 року.

Суддя: О.Є. Жукова