Рішення № 101018525, 01.11.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3268/21

Номер провадження2/711/1939/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 листопада 2021 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого судді Демчика Р.В.

секретаря судового засідання Кофановій А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Черкаси цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Дельта банк» з метою отримання кредиту та надала всі необхідні документи. Розглянувши заяву відповідача, між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №002-23770-151112 від 15.11.2012 року на принципах поворотності, платності, строковості у сумі 15000.00 грн., з кінцевим строком погашення до 14.11.2016 року.

Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання та не повернув у строки визначені кредитним договором тіло кредиту та нараховані відсотки за користування кредитом, що спричинило виникнення заборгованості.

27.04.2018 року між ПАТ «Дельта банк» та TOB «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 409/К, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта банк» відступило на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №002-23770-151112 від 15.11.2012 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта банк», прострочена заборгованість за яким станом на 14.05.2021 року складає 44258.63 грн., з яких: 13957.69 грн. – прострочена заборгованість за тілом кредиту; 26329.77 грн. – прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1240.13 грн. – заборгованість за 3% річних та 2731.04 грн. – інфляційні втрати.

Позивач неодноразово телефонував та надсилав повідомлення з проханням здійснити оплату заборгованості, також надсилав вимогу про погашення простроченої заборгованості.

На час звернення до суду відповідач своїх зобов`язань по договору не виконав, тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором №002-23770-151112 від 15.11.2012 року укладеним між ПАТ «Дельта банк» та відповідачем, в сумі 44258.63 грн. та сплачений судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаст від 06.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив. В поданій заяві до суду зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзив не подав.

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ст.ст.1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Відповідно до ч.1 ст.1085 ЦК України якщо фактор пред`явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред`явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В той же час, для встановлення факту відступлення права вимоги ПАТ «Дельта банк», суду необхідно встановити факт відступлення права вимоги по договору, дату відступлення права вимоги, а також, які саме права вимоги передаються.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 ЦК України)

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 2 ст. 615 ЦК України)

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Відповідно до частини першої статі 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України)

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 15.11.2012 року відповідач ОСОБА_1 звернулася із заявою №002-23770-151112 до ПАТ «Дельта Банк» про укладення кредитного договору. Момент прийняття (акцепт) банком пропозиції, щодо укладення договору є дата підписання банком пропозиції та скріплення її печаткою, або момент вчинення банком фактичних дій щодо перерахування суми кредиту на поточний рахунок. Як вбачається із заяви №002-23770-151112, вона підписана банком 15.11.2012 року та скріплена печаткою.

27.04.2018 року між ПАТ «Дельта банк» та TOB «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 409/К, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта банк» відступило на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №002-23770-151112 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта банк».

На умовах, встановлених договором факторингу № 409/К від 27.04.2018 року передбачено, що ПАТ «Дельта банк» відступило позивачу право вимоги до боржників, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору на умовах вказаних Основними Договорами, сплати Боржниками грошових коштів, відсотків, штрафних санкцій, у розмірах, вказаних Додатку №1 до Договору.

Отже, Договором факторингу передбачено, що Додаток №1 до Договору містить інформацію, зокрема, про розмір грошових зобов`язань кожного з боржників з переліком їх особистих даних.

Позивач на підтвердження своїх вимог, викладених в позовній заяві надав суду витяг з реєстру передачі Прав вимоги до договору факторингу № 409/К від 27.04.2018 року, укладеного між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» жодним чином не вбачається факт передачі ПАТ «Дельта банк» своїх прав вимоги до відповідача.

У витягу також не зазначено, валюти зобов`язань (гривня або іноземна валюта) початкової суми тіла кредиту, початкового непростроченого залишку, початкових процентів тощо.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що окрім витягу з реєстру передачі прав вимоги до Договору факторингу № 409/К від 27.04.2018 року позивачем не надано будь-якого належного та допустимого доказу на підтвердження факту наявності у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором №002-23770-151112 від 15.11.2012 року та на підтвердження факту наявності у відповідача заборгованості перед ПАТ «Дельта банк» в розмірі, який позивач вказав в своїй позовній заяві.

Крім того, позивачем не надано підтвердження того, що відповідачу ОСОБА_1 були надані докази переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні за кредитним договором №002-23770-151112 від 15.11.2012 року.

Позивач в позові зазначив, що про наявну заборгованість відповідач попереджався ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», шляхом направлення вимоги про погашення заборгованості. Однак, підтверджень факту звернень до відповідача, позивач суду не надав.

Таким чином, позивачем не доведено ніякими доказами ту обставину, що право вимоги до відповідача, яке виникло у банку, було передано ним ТОВ «Росвен Інвест Україна» на підставі договору факторингу, а також в якому саме обсязі зобов`язань позичальника та на яких умовах банк відступив право вимоги за вищевказаним договором, та того, що позивач був повідомлений про перехід до нового кредитора прав у зобов`язанні за кредитним договором.

Надаючи оцінку обґрунтованості та доведеності заявленої позивачем суми заборгованості, суд дійшов наступних висновків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» зазначає про наявність у відповідача заборгованості у загальному розмірі 44258.63 грн., з яких: 13957.69 грн. – прострочена заборгованість за тілом кредиту; 26329.77 грн. – прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1240.13 грн. – заборгованість за 3% річних та 2731.04 грн. – інфляційні втрати.

Однак, позивачем не зазначено та не обґрунтовано, на яких підставах розраховано заборгованість.

Також позивачем не було надано суду доказів відкриття на ім`я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості, а також будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт видачі кредитних коштів, наявність простроченої заборгованості, розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, 3 % річних та інфляційних втрат.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість доказів, суд приходить до висновку що позовна заява ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за Договором про надання кредиту №№002-23770-151112 від 15.11.2012 року не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (Київська область, м. Київ, бульвар Вацлава Гавели, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р. В. Демчик