Ухвала суду № 101017391, 11.11.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/7796/19

1-кс/465/2288/21

У Х В А Л А

Іменем України

11.11.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова, у складі судді Мигаль Г.П., при секретарі судового засідання Максимович М.М. розглянувши заяву прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області - про відвід судді Мартинишин М.О. від розгляду кримінального провадження № 12019140080001221 від 05.05.2019 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальнго правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України ( справа №465/7796/19) ,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшла заява прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області - про відвід судді Мартинишин М.О. від розгляду кримінального провадження № 12019140080001221 від 05.05.2019 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальнго правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України ( справа №465/7796/19).

Свою наяву мотивує тим, що 18.12.2019 прокурором Львівської місцевої прокуратури №3 Байсою М.М. винесено постанову про виділення з матеріалів кримінального провадження № 12019140080001221 від 05.05.2019 матеріалів досудового розслідування, відтак виділеному провадженню у Єдиному реєстрі досудових розслідувань присвоєно № 12019140080003294 від 18.12.2019 з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.296 КК України.

18.02.2021 слідчим СВ ВП №3 ЛРУП ГУ НП у Львівській області Яремко Л.В. винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12019140080003294 від 18.12.2019.

20.10.2021 слідчим суддею Франківського районного суду м.Львова Мартинишин М.О. постановлено ухвалу ( справа №465/8392/20), якою задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовано постанову слідчої Яремко Л.В. від 18.02.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140080003294 від 18.12.2019 року та повернуто матеріали для продовження досудового розслідування.

Заявник у судове засідання не з`явився, а тому вважаю за можливе заяву розглядати у його відсутності

Згідно з ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється. Виходячи з наведеного фіксування технічними засобами не здійснюється.

Суддя Мигаль Г.П., розглянувши заяву прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області - про відвід судді Мартинишин М.О. від розгляду кримінального провадження № 12019140080001221 від 05.05.2019 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальнго правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України ( справа №465/7796/19), дійшла до висновку, що заява про відвід підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.10.2021 слідчим суддею Франківського районного суду м.Львова Мартинишин М.О. постановлено ухвалу ( справа №465/8392/20), якою задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовано постанову слідчої Яремко Л.В. від 18.02.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140080003294 від 18.12.2019 року та повернуто матеріали для продовження досудового розслідування.

Відповідно до ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Статтею 2 цього закону передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з ч. 1 ст. 7 вказаного вище закону, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії", "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Білуха проти України", наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

В рішеннях у справах "Ветштайн проти Швейцарії" та "Ферантелі та Сантанжело проти Італії", Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні суддя Мартинишин М.О. брала участь як слідчий суддя( справа №465/8392/20), то така обставина виключає можливість безстороннього та об`єктивного розгляду справи. Заява про відвід судді Мартинишин М.О. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76, 80, 369-372 КПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

заяву прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області - про відвід судді Мартинишин М.О. від розгляду кримінального провадження № 12019140080001221 від 05.05.2019 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальнго правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України ( справа №465/7796/19)- задоволити.

Суддю Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О. відвести від розгляду кримінального провадження № 12019140080001221 від 05.05.2019 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальнго правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Слідчий суддя Г.П. Мигаль