Ухвала суду № 101015361, 10.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4292/21

Провадження № 2-з/638/505/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвіра Д.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року провадження у справі було відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

08 листопада 2021 року від позивачки ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 64894849, відкритому на підставі виконавчого напису № 10489 від 25.01.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського Міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що на підставі оскаржуваного позивачкою виконавчого напису, № 10489 від 25.01.2021 року, який на її переконання не підлягає виконанню, відкрито виконавче провадження № 64894849, в межах якого регулярно проводиться стягнення грошових коштів з її доходів, у зв`язку із чим, без зупинення стягнення у вказаному виконавчому провадженні № 64894849, позивачка непропорційно зазнаватиме порушення її прав та інтересів, адже існують обґрунтовані підстави та висока ймовірність того, що стягнення із доходів відбуватимуться на підставі виконавчого документа, який не підлягає виконанню.

Посилаючись на те, що існує ризик проведення примусової реалізації майна позивачки, внаслідок чого вона не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження, а в разі задоволення позову, вимушена буде докласти значних зусиль для відновлення своїх прав, тобто існує ризик утруднення та унеможливлення виконання судового рішення у даній справі, наполягала на задоволенні вимог заяви.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову заявниця обґрунтувала тим, що до вирішення справи по суті з її доходів незаконно будуть стягнуті грошові кошти, та здійснена примусова реалізація її майна, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулась.

Разом з тим, до заяви про забезпечення позову заявницею не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості таких припущень, та того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість примусового відчуження майна заявниці, без наведення відповідного обґрунтування підтвердженого належними та допустимими доказами, які також підтверджували б співмірність заявленого виду забезпечення позову заявленим вимогам, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку із чим суд не знаходить правових підстав для її задоволення.

Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, – відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).

Суддя Д.М. Цвіра