Рішення № 101013070, 10.11.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/764/21

Провадження №2-а/157/36/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Фесь Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Любешівського відділу поліцейської діяльності Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Губчика Анатолія Олександровича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до інспектора СРПП Любешівського відділу поліцейської діяльності Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Губчика А.О., Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просить поновити строк на звернення до суду, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 983848 від 3 травня 2021 року, провадження у справі закрити. В обґрунтування вимог зазначає, що працівником СРПП Любешівського відділу поліцейської діяльності Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Губчиком А.О. 3 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 було винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення. Вказану постанову ним було отримано засобами поштового зв`язку простою кореспонденцією 9 червня 2021 року. ОСОБА_1 оскаржувану постанову в день її винесення не отримував, про що свідчить відсутність його підпису у відповідній графі та наявність відмітки про відмову від отримання. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 нібито керував о 21 год. 01 хв. 3 травня 2021 року транспортним засобом марки «Renault», моделі «Traffic», н.з. НОМЕР_1 , без права керування транспортними засобами, а саме будучи позбавленим права керування Камінь-Каширським районним судом Волинської області, не пред`явив посвідчення водія та поліс обов`язкового страхування, в чому поліцейський вбачає ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 КпАП України, і тому застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. Він заперечує факт керування у зазначений в постанові день та час транспортним засобом, поліцейський його не зупиняв, у зв`язку із чим підстав надавати поліцейському посвідчення водія та поліс обов`язкового страхування у нього не було взагалі. Окрім цього, у поліцейського відсутні будь-які докази скоєння ним інкримінованих правопорушень, а зазначений в п. 7 постанови відеозапис не може вважатись належним і допустимим доказом в силу відсутності інформації про пристрій (технічний засіб), за допомогою якого він був виготовлений. Отже, відповідач неналежним чином виконав свій обов`язок щодо збирання доказів, закріплений ч. 2 ст. 251 КпАП України, а це, в свою чергу, свідчить про недоведеність обставин, викладених в постанові і, відповідно, недоведеність складу й події правопорушень. Таким чином, вважає оскаржувану постанову незаконною, протиправною та такою, що містить неправдиві відомості та винесена із грубим і очевидним порушенням законодавства України, та об`єктивною відсутністю будь-яких доказів подій правопорушень, внаслідок чого така постанова має бути скасована, а провадження у справі закрито. Позивач копію оскаржуваної постанови фактично не отримував в день її винесення, а ознайомився з нею лише 9 червня 2021 року, а тому вважає, що строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 9838А8 від 03.05.2021 року пропущено з поважних причин, і тому цей строк підлягає безумовному поновленню. Поліцейським не вказано в оскаржуваній постанові про наявність жодного належного та допустимого доказу і це при тому, що ОСОБА_1 надавав пояснення, а поліцейські вели відеофіксацію, як і не вказано відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис подій.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник – адвокат Колєснік Б.В. подав заяву, із змісту якої вбачається, що він справу просить розглянути у його та позивача відсутності.

Відповідач інспектор СРПП Любешівського відділу поліцейської діяльності Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Губчик А.О. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, відзиву на позов не подав.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву не подав.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанцій.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України в разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 3 травня 2021 року інспектором СРПП Любешівського відділу поліцейської діяльності Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Губчиком А.О. було винесено постанову серії БАБ № 983848 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 4 ст. 126 КпАП України.

Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, ОСОБА_1 3 травня 2021 року о 21 год. 01 хв. у м. Камені-Каширському по вул. Ковельська керував автомобілем марки «Renault», н.з НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, не пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Частиною 1 ст. 126 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для водіїв транспортних засобів за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 4 ст. 126 КпАП України за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, встановлено адміністративну відповідальність у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Частиною 3, 4 ст. 79 КАС України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень, які неодноразово повідомлялись про час дату, та місце розгляду справи, не надали суду жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не повідомили причин неможливості їх подання.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).

Окрім того, відповідачами, які є суб`єктами владних повноважень, відзиву на позов не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачами позову.

За змістом ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається те, що у ній, як на доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є посилання на відеозапис, проте поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено за допомогою якого технічного засобу було здійснено відеозапис у разі якщо мала місце відеофіксація правопорушення, і про який саме відеозапис вказується: чи то про відеозапис правопорушення, чи то про відеозапис оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 4 ст. 126 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. належить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з позовом до суду про оскарження постанови поліцейського звернувся 14 червня 2021 року, а згідно із штампом на конверті оскаржувану постанову позивачу надіслано 6 червня 2021 року та 9 червня 2021 року постанова, як останній зазначив у позовній заяві, ним була отримана.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення позивачем не пропущено і потреби у поновленні такого строку немає.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків вбачається, що за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 9 квітня 2021 року № 416, ОСОБА_1 отримує компенсацію як особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю 1 групи, розмір компенсації за період з жовтня 2020 року по березень 2021 року склав 210 грн. 80 коп., по 25 грн. 90 коп. щомісяця.

Враховуючи зазначені обставини щодо майнового стану позивача та суть спору, суд дійшов висновку про можливість звільнення останнього від сплати судового збору, розмір якого становить 454 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 134, 139, 159, 242-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП Любешівського відділу поліцейської діяльності Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Губчика Анатолія Олександровича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити повністю.

Постанову серії БАБ № 983848 від 3 травня 2021 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126, ч. 4 ст. 126 КпАП України у виді штрафу у розмірі 20400 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суд протягом десяти днів з дня його складення.

Головуючий:О. В. Антонюк