Постанова № 101011241, 11.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2021 Справа №607/7841/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Канюки Н.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Поморянського В.С., третьої особи ОСОБА_2 , представника третьої особи – адвоката Скиби В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача – ОСОБА_2 , про скасування постанови №338 від 31.07.2019р. про закриття справи про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача – ОСОБА_2 , в якому просить скасувати постанову №338 від 31.07.2019р. про закриття справи про адміністративне правопорушення.

У заявленому адміністративному позові позивач в його обґрунтування посилається на те, що ОСОБА_2 04.07.2019р. у період часу із 17 год. 19 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці в приміщенні оркестрового класу ПК «Березіль» по АДРЕСА_1 наніс йому удар кріслом по голові, в результаті чого заподіяв тілесні ушкодження. На місце події приїхали патрульні поліцейські, ними був виявлений ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння, в результаті чого був складений протокол про адміністративне правопорушення. Проте, через деякий час він отримав постанову №338 від 31.07.2019р. про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за відсутності складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову №338 від 31.07.2019р. такою, що прийнята без дослідження всіх доказів, вона є необґрунтованою та не вмотивованою, оскільки на засідання комісії не викликалися свідки події, яких було чимало, його також для надання показань не викликалося, а тому адміністративна комісія не мала права проводити засідання і спеціально прийняла рішення в користь ОСОБА_2 , проігнорувавши норми законодавства, фіксування поліцейськими у протоколі про адміністративне правопорушення стан ОСОБА_2 і його відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Тому, заявлений адміністративний позов підтримує, просить його задовольнити і скасувати постанову №338 від 31.07.2019р. про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Представник позивача підтримує заявлений адміністративний позов та просить його задоволити, оскільки адміністративною комісією не були дослідженні всі докази для підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, постанова прийнята передчасно і взагалі без з`ясування всіх обставин справи.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, згідно поданого відзиву на позов від 19.06.2020р. просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, оскільки в силу положень Кодексу України про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 виступає в якості свідка, йому нібито вчиненим адміністративним правопорушення не було заподіяно шкоди, а тому він не має права на звернення до суду із вимогами про скасування постанови №338 від 31.07.2019р. Крім цього вказує, що адміністративна комісія у відповідності до вимог КУпАП на підставі поданих доказів повно і всебічно з`ясувала обставини справи, об`єктивно оцінила долучені докази і прийняла законне рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення за недоведеності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 179 КУпАП.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.06.2020р. поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, прийнято позову заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 03.07.2020р. постановлено адміністративний позов ОСОБА_1 до ВК ТМР про скасування постанови №338 від 31.07.2019р. про закриття справи про адміністративне правопорушення, враховуючи подане ОСОБА_1 клопотання, розглядати в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні 24.07.220р. судом постановлено залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача – ОСОБА_2 .

Представник третьої особи ОСОБА_2 – адвокат Скиба В.М. подав заперечення, які підтримав ОСОБА_2 , щодо адміністративного позову, в якому зазначає, що адміністративною комісію прийнята законна постанова за розглядом проколу про адміністративне правопорушення і наявних доказів, якими не було підтверджено наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, а також вказує, що ОСОБА_1 в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 міг би виступати в якості свідка, а відтак він не наділений правами, які передбачені в КУпАП на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників справи, поданий відповідачем відзив та відповідь позивача на відзив, заперечення третьої особи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

04 липня 2019 року поліцейським роти 1 УПП в Тернопільській області ДПП складений протокол про адміністративне правопорушення №131256, із фабули якого вбачається, що 04 липня 2019 року близько 18 год. 35 хв. гр. ОСОБА_2 перебував на робочу місці в ПК «Березіль» по вул. Миру,6Б, в м. Тернополі в п`яному вигляді, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в КУТОР ТОНД відмовився, №188. Тому, за висновками поліцейського, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 179 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення від 04.07.2019р. №131256 встановлено, що свідками записані ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , проте, їхні підписи у графі «свідки» відсутні.

Як вбачається із матеріалів справи, 31 липня 2019 року адміністративною комісією Виконавчого комітету Тернопільської міської ради прийняла постанову №338, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 179 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова №338 від 31.07.2019р. мотивована ним, що долученими до матеріалів справи доказами не доведено основний елемент суб`єктивно сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 179 КУпАП, а саме вина особи, із досліджених відеозаписів не було встановлено факту перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у стані алкогольного сп`яніння, не видно ознак сп`яніння, підписи свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, а вина особи має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КУпАП до адміністративної відповідальності притягується особа, яка перебуває на роботі в нетверезому стані.

Так, за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 04.07.2019р. №131256 Адміністративною комісію ВК ТМР не встановлено на підставі поданих уповноваженою особою до матеріалів адміністративної справи доказів в підтвердження наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 179 КУпАП.

Під час проведення судового розгляду за клопотанням позивача та його представника для підтвердження викладених ними у адміністративному позові обставин щодо незаконності прийнятої постанови №338 від 31.07.2019р., судом були допитані свідки.

Із показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що із ОСОБА_1 він перебуває у дружніх стосунках, разом працювали. ОСОБА_2 його колишній директор. 04 липня 2019 року прийшли на роботу перед самим початком робочого дня, на що колишній директор ОСОБА_2 звернув увагу, що ми запізнилися на роботу і сказав написати пояснення. Він був у нетверезому стані. Колеги на це звернули увагу. Сказав, що потім напише заяву, але після того, як пояснить, чому він у нетверезому стані приступив на роботу. Почалася словесна перепалка. Зі сторони ОСОБА_2 пішли образи. Між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 були суперечки. Коли ОСОБА_2 взяв листок і наблизився до нього, то було чути запах алкоголю. Один з колег викликав наряд працівників поліції, оскільки було постійне приниження. Чітко ствердив, що ОСОБА_6 на той момент перебував у нетверезому стані. Був різкий запах з порожнини рота, нечітка мова, звернення. Від нього не відбирали працівники поліції ніяких пояснень, до ВК ТМР також не викликали.

Із показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 під час інциденту перебував у нетверезому стані, виражався нецензурними словами, ображав. Лице було червоного кольору, мова нечітка, поводився неадекватно, ображав музикантів. ОСОБА_2 часто приходив у такому стані. Впродовж 20 років було багато випадків алкогольного сп`яніння. Під час конфлікту ОСОБА_2 перебував у нетверезому стані. Це проявлялося у похитуванні, мова нечітка, кричав до музикантів. Він писав пояснення працівникам поліції при їх приїзді. По адміністративній справі у ТМР мене не викликали.

Із показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_2 в той момент перебував в неадекватному стані, в стані алкогольного сп`яніння. Це проявлялося в червоному кольорі шкіри, хаотичних рухах, чіплявся до людей. Йому дали зауваження, ОСОБА_2 тоді сказав, щоб всі написали заяву про запізнення на роботу. Поліцію викликав колектив, хто точно не знає. Поліція приїхала і складала акт. Весь колектив складав акт, про що розписувалися. Були випадки про перебування ОСОБА_2 на робочому місці у нетверезому стані. ОСОБА_2 точно перебував у нетверезому стані, оскільки був червоний, заплітався язик при розмові, хитався. На засідання комісії його не викликали.

Із показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що в той день ОСОБА_2 був п`яним, це було підтверджено і працівниками поліції. Від нього було чути алкоголем, говорив нецензурні слова, поводив себе некультурно. Була нецензурна лексика і ображання колективу. Поліцію викликав колектив. Ми складали колективну скаргу про те, що директор в неадекватному стані погрожував працівникам і під цим всі підписалися. Раніше такі випадки були, ОСОБА_2 неодноразово був у нетверезому стані. Йому колектив звертав на це увагу. Це впливало на робочий процес. 04 липня 2019 року вона була під час інциденту, оскільки там працює. В той день вона не брала участі у репетиції, а працювала у 16 кабінеті, чула крики в приміщенні палацу «Березіль», почула конфлікт і вийшла з свого кабінету. Половина колективу була в коридорі, половина в кабінеті. ОСОБА_2 був у нетверезому стані, червоне обличчя, відчутний запах, нечітка мова, не стояв на ногах. Працівники поліції зайшли до нього в кабінет і сказали, що є різкий запах алкоголю. Сказали, що везуть його на експертизу. Була присутня, коли поліція складала матеріали, проте пояснення поліції не надавала. З приводу стану ОСОБА_2 колектив писав колективний акт, про що розписалися.

Із показань свідка ОСОБА_9 вбачається, наступне. В той день він не був на роботі, бо перебував у відпустці. Приблизно через півгодини, годину йому розказали про цей факт, а саме, що 04 липня 2019 року близько 18:35 в «Березіль» ОСОБА_2 перебував у нетверезому стані. Він не був свідком цієї події. Люди, які були присутні підписали акт. Свідком того, що працівники поліції складали матеріали він не був, письмових пояснень не надавав. Не був свідком того, що відмовлявся ОСОБА_2 від проходження медичного обстеження.

Із показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що в цей день за станом здоров`я не був присутній на роботі і даного випадку не бачив. Він працює в тому самому кабінеті, що і директор і часто бачив, що ОСОБА_2 перебував у нетверезому стані. Йому подзвонили музиканти і сказали, що ОСОБА_2 в нетверезому стані і не пускає їх на роботу. Про інцидент він повідомив ОСОБА_11 і пояснив ситуацію.

Із показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що 04 липня 2019 року на робочі місця в ПК Березіль прийшли на роботу, ОСОБА_2 прийшов на роботу у нетверезому стані, в нього були ознаки алкогольного сп`яніння, була агресивна поведінка. Працівники поліції приїжджали з приводу того, що директор на робочому місці в нетверезому стані. ОСОБА_2 стояв біля нього і під час розмови було чути запах алкоголю.

Із показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що 04 липня 2019 року він працював в оркестрі. Він спілкувався з ОСОБА_2 , в якого була нечітка мова. Після інциденту він чув запах алкоголю, викликав поліцію. Не може стверджувати, в якому стані ОСОБА_2 перебував на робочому місці, проте, чув запах алкоголю і були ознаки алкогольного сп`яніння, як то нечітка мова, запах алкоголю.

Із показань свідка ОСОБА_14 вбачається, 2 роки тому під час несення служби приїхали на виклик в палац «Березіль», де на місці події музичний колектив показав на свого керівника, який перебував в стані алкогольного сп`яніння і поводиться неадекватно, перебував в нетверезому стані, зокрема, висловлювався нецензурною лайкою до колективу та наніс стільцем шляхом метання тілесні ушкодження ОСОБА_1 .. Всі учасники поводилися збуджено, однак, без агресивних методів. В ході спілкування колектив і директора було розділено по різних кімнатах. В ході опитування суті поставлених запитань та змісту наданих відповідей не може повідомити, бо пройшло багато часу. В ході спілкування з керівником, колектив повідомив, що він знаходиться в нетверезому стані, але чи на роботі, чи поза межами робочого місця, не пам`ятає. Із розмови з керівником в його особистому кабінеті, не може пригадати, чи був він у стані алкогольного сп`яніння. Здається, що в кабінеті був запах алкоголю, однак, явних предметів виявлено в кабінеті не було. Відібрано заяву, де ОСОБА_2 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками в медичному закладі. З`ясування обставин події тривало довгий час, почалася перезмінка і на заміну приїхав інший екіпаж патрульної поліції, якому передані матеріали. Передавши їм матеріали і роз`яснивши суть він із напарником поїхали на перезмінку.

Так, стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частина 5 статті 5 цього Кодексу встановлює, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в порядку якого розглядалася адміністративної комісією ВК ТМР справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та прийнята оскаржувана постанова від 31.07.2019р. №338 встановлює, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Під час судового розгляду адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 – позивач у даній справі, виступає в якості свідка події, яка мала місце 04 липня 2019 року в приміщенні ПК «Березіль» за участю ОСОБА_2 , про що відзначено також у протоколі про адміністративне правопорушення від 04.07.2019р. №131256, у нього поліцейським при оформленні адміністративних матеріалів відбиралися пояснення по суті обставин.

За наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 04.07.2019р. №131256 та долучених до нього доказів, адміністративною комісією ВК ТМР 31.07.2019р. прийнята постанова №338 про закриття провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 179 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 , як при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 04.07.2019р., так і при розгляді адміністративною комісією ВК ТМР справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не перебував у статусі потерпілого, оскільки йому не було заподіяно майнової і матеріальної шкоди нібито вчиненим ОСОБА_2 адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 179 КУпАП, а зазначений поліцейським у протоколі як свідок, матеріалами справи не підтверджено, що рішенням адміністративної комісії ВК ТМР від 31.07.2019р. №338, яке є індивідуальним актом і стосується виключно прав та інтересів ОСОБА_2 , порушені права, свободи або законні інтереси ОСОБА_1 , а тому, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 в даному випадку не є належним позивачем в адміністративній справі про оскарження постанови адміністративної комісії ВК ТМР від 31.07.2019р. №338 і він позбавлений можливості в силу вимог ст. 287 КУпАП оскаржувати вказану постанову.

Попри цього, судом дотримана реалізація права ОСОБА_1 на звернення до суду, враховуючи положення ст.ст. 2, 5 КАС України і не обмежено останньому в доступі до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити з підстав, які описані вище, а показанням свідків, які отриманні в ході судового розгляду, судом правова оцінка як доказам у доведення неправомірності прийняття адміністративною комісією ВК ТМР постанови від 31.07.2019р. №338, як це вказує ОСОБА_1 , в даному випадку не надається.

Долучена позивачем ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.09.2021р. №607/20885/19 про закриття кримінального провадження №12019210010001983 від 06.07.2019р. про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і якою ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності в якості доказу у даній адміністративній справі, враховуючи обґрунтування позивачем своїх позовних вимог судом не береться, оскільки оскаржувана постанова ВК ТМР №338 була прийнята значно раніше і за правилами ч. 6 ст. 78 КАС України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальної є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постанова ухвала, в даному випадку ОСОБА_2 , і лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою. До процедури прийняття ВК ТМР оскаржуваної постанови від 31.08.2019р. №338, встановлених адміністративною комісією фактів та результату розгляду комісією справи про адміністративне правопорушення вказана ухвала суду від 20.09.2021р. відношення немає, а виникнення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 конфлікту 04 липня 2019 року в ПК «Березіль» по вул. Миру,6, в м. Тернополі сторонами не заперечується.

Судові витрати, які понесені позивачем в сумі 480,80 грн. не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 5, 19, 72, 73, 77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача – ОСОБА_2 , про скасування постанови №338 від 31.07.2019р. про закриття справи про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмий апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ідент номер НОМЕР_1 ;

Відповідач: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, вул. Листопадова,5, м. Тернопіль, код 34334305;

Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .

Рішення суду складено «11» листопада 2021 року.

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський