Постанова № 101011218, 10.11.2021, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2092/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

за участю секретаря Пасько І.Б.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Пацули В.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області з позовом до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 577483 від 16 вересня 2021 року, якою його визнано винним за ч.5 ст.121 та ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 та 510 грн.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що вказаною постановою його безпідставно притягнуто до адмінвідповідальності, за те що він 16 вересня 2021 року о 18 год. в с. Струсів по вул. Степова керував автомобілем не користувався ременем безпеки, а також не увімкнув аварійну світлову сигналізацію після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, чим порушив п. 2.3 В, 9.9 б ПДР, натомість, переконливих, належних та допустимих доказів, які підтверджують факт порушення позивачем ПДР постанова не містить, вказано про відеозапис на вимогу, про те не зазначено технічні характеристики засобу на який було зроблено відеозапис, одже такий є нанележним доказом, свідки правопорушення не зазначені, окрім того інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати свої права на ознайомлення з матеріалами справи. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно та необґрунтовано, без з`ясування дійсних обставин справи, а тому просить її скасувати. Крім того, просив взяти до уваги ту обставину, що увімкнення аварійної сигналізації відноситься до попереджувальних сигналів. Диспозиція ч.2 ст.122 КУпАП не передбачає відповідальності за дане порушення, позивач мав би бути притягнутий до відповідальності за ст. 125 КУпАП.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Пацула О.В. позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надіслал відзив на позов відносно задоволення позову заперечила, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, винесену уповноваженою посадовою особою.

Заслухавши пояснення та дослідивши докази, судом встановлені наступні обставини.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення БАВ № 577483 від 16 вересня 2021 року, 16 вересня 2021 року о 18 год. ОСОБА_2 в с. Струсів по вул. Степова керував автомобілем не користувався ременем безпеки, а також не увімкнув аварійну світлову сигналізацію після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, чим порушив п. 2.3 в, 9.9 б ПДР та вчинив правопорушення передбачені ч.5 ст.121 та ч. 2 ст. 122 КУпАП. Накладено штраф у розмірі 510 грн. Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що штраф накладено у розмірі 510 та 850 грн., оскільки як пояснив інспектор ОСОБА_3 та представник відповідача у відзиві, штраф у розмірі 850 грн. написано помилково, взято в дужки , прописом прописано штраф 510 грн., крім того зазначено, що у випадку не сплати штрафу подвійний розмір становить 1020 грн.

Згідно з п.1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих вплів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

Як встановлено судом, причиною зупинки автомобіля позивача інспектором патрульної поліції, було те, що працівники поліції зупинивши автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 пояснили, що до них надійшли звернення від жителів с. Різдвяни та Струсів, що за кермом автомобіля д.н.з. НОМЕР_1 перебуває нетверезий водій. При цьому інспектор Горожанський В.І., звернув увагу,що водій не пристебнутий ременем безпеки.

Відповідно до п.2.3в ПДРУкраїни, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Частина 5 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Із досліджений в судовому засіданні відеозаписів із нагрудних камер слідує,що позивач керував транспортним засобом, а не стояв на обочині, працівник поліції підійшовши після зупинки, повідомив причини зупинки, крім того, водій ОСОБА_1 не був пристебнутим ременем безпеки.

Відповідно до п. 9.9 (б) Правил дорожнього руху України, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі вимушеної зупинки на дорозі; у разі зупинки на вимогу працівника поліції або внаслідок засліплення водія світлом фар; на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами; на механічному транспортному засобі, що буксирується; на механічному транспортному засобі, позначеному розпізнавальним знаком "Діти", що перевозить організовану групу дітей, під час їх посадки чи висадки; на всіх механічних транспортних засобах колони під час їх зупинки на дорозі; у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Як видно із відеозаписів нагрудних камер поліцейських, зупиняючись на вимогу працівників поліції, позивач не увімкнув аварійну світлову сигналізацію.

Тому, порушення 9.9 б Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП також є підтвердженим.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, що мають функції фото- та відеозйомки, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (даті - Закон) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено диск із відеофіксацією з нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, оглянувши які в судовому засіданні, судом встановлено, що інспектором на місці було роз`яснено причину зупинки, зафіксовано порушення ПДР.

Позивач відповідно до ст.268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу, тому жодним чином не був обмежений у своїх правах щодо надання пояснень причин його зупинки, крім того він жодним чином їх і не заперечував.

Інспектором поліції встановлена особа правопорушника, ступінь його вини та інші обставини, жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем на місці вчинення правопорушення не надано, постанова винесена згідно ст.258 КУпАП.

Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України «При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду».

Перед судом не доведено порушення відповідачем будь-яких правових норм щодо розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення, не встановлено невикористання відповідачем передбачених законом засобів доказування, обов`язковість використання яких була б встановлена законом.

Таким чином, складена інспектором поліції постанова є належним і допустимим доказом правомірності рішення, дій відповідача по справі, судом не встановлено порушень під час її складання, які були б беззаперечною підставою для її скасування.

З приводу доводів позивача про визнання неналежними тане допустимидоказами відеозаписів суд наголошує на наступному.

Як уже зазначалося згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, ці дані встановлюються у тому числі показаннями технічних приладів, що мають функції фото- та відео зйомки.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-IVу випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучений DVD-R диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у даному провадженні та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів.

Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.

Вказаної позиція висловлена у постанові Верховного суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 10.09.2020року у справі №751/6069/19.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що поліцейський при винесенні постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, чим повністю виконав вимоги ст. 19 Конституції України, при винесенні оскаржуваної постанови провина особи у вчиненні правопорушення належним чином доведена, позивачем в судовому засіданні не представлено доказів, які б спростовували вчинення ним вказаного у постанові правопорушення, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка