Рішення № 101003660, 10.11.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2205/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18.05.2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за вислугу років призначеної довічно у 2007 році, з розміру 86% відповідних сум грошового забезпечення до 70 відповідних сум грошового забезпечення;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019 року, яка обчислена із розміру 86% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до складових (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень премії) зазначених у "Довідці про розмір грошового забезпечення", яка надана Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 29.07.2020 року №11/737та з урахуванням 100 відсотків суми підвищення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 16.01.2007 року йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і з цього періоду він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. З урахуванням 32 роки вислуги, відповідно до вимог п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) пенсія призначена в розмірі 86% грошового забезпечення.

Відповідно до Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від, 30.11.2020 року по справі №600/1713/20-а позивачу у березні 2021 року, було здійснено перерахунок розміру мого пенсійного забезпечення, на підставі довідки АДПСУ про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії яка надійшла у серпні 2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від Адміністрації Державної прикордонної служби України.

За результатами здійсненого перерахунку були безпідставно застосовані норми які обмежують максимальний розмір призначеної довічно пенсії до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Внаслідок чого протиправно зменшено' призначене мені при виході на пенсію, пенсійне забезпечення з розміру 86 % відповідних сум грошового забезпечення до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Після вступу в закону силу Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року №600/1713/20-а позивач двічі звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, перший раз - з проханням застосувати при перерахунку пенсії 86% відповідних сум грошового забезпечення на підставі поданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки від 29 липня 2020 року № 11/737 про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення; другий раз - за роз`ясненнями щодо безпідставного зменшення у відсотковому розмірі мого пенсійного забезпечення.

Зазначив, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний переглядом розміру вже призначеної пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача. Отже, застосувавши відсоток - 70 % при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, порушено право позивача, оскільки рішенням Пенсійцого фонду при призначенні позивачу пенсії згідно протоколу від лютого 2007, визначено основний розмір, пенсії 86% від грошового забезпечення (вислуга 32 роки).

Додатково підкреслив, що його право на отримання призначеної пенсії за вислугу років (32 роки вислуга) із 16.01.2007 року в розмірі 86 % грошового забезпечення довічно підтверджено рішеннями Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.07.2019 року справа № 824/1318/18-а та від 30.11.2020 року справа № 600/1713/20-а, якими чітко визначено розмір моєї пенсії у 86 % відповідних сум грошового забезпечення.

Таким чином, всупереч вимог ст. 13 Закону № 2262-ХІІ під час перерахунку розміру складових пенсійного забезпечення на підставі Довідки наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення від 29.07.2020 року № 11/737, позивачу безпідставно було зменшено відсотковий розмір пенсійного забезпечення.

Відповідач, не погоджуючись з позовним вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що згідно пенсійної справи позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

Відповідач вважає, що здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та відповідно до законів України.

Позивач, ознайомившись з відзивом на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив в якій вказав обставини аналогічні вказаним у позовній заяві.

Ухвалою суду від 24.05.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 18.06.1996 року Новоселицьким РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 6-7).

Відповідно до Протоколу про призначення пенсії позивачу з 16.01.2007 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням 32 роки вислуги, у розмірі 86% грошового забезпечення (а.с. 15).

Адміністрацією Державної прикордонної служби України направлено на адресу позивача Довідку про розмір грошового його забезпечення від 29.07.2020 року №11/737 станом на 05.03.2019 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді (а.с. 8).

На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року №600/1713/20-а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 19.03.2021 року проведено позивачу перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі поданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки №11/737 від 29.07.2020року, виходячи з розміру пенсії – 70% грошового забезпечення (зв. а.с. 15).

17.03.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою в якій просив відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2019 року у розмірі 86% відповідного грошового забезпечення, з урахуванням того, що до грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, повинні бути включені всі види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) та врахувати при цьому дані згідно додаткового документу, а саме довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, наданої Адміністрацією Держприкордонслужби України та позивачем особисто (а.с. 9).

У відповідь на вищевказану заяву, відповідач листом від 25.03.2021 року №880-783/Д-17/8-2400/21 повідомив позивача, що підстав для перерахунку пенсії відсутні, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства України (а.с. 10).

27.04.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою в якій просив надати аргументоване роз`яснення щодо зменшення розміру призначеної мені пенсії під час перерахунку в березні 2021 року на підставі довідки АДПСУ №11/737 від 29.07.2020 року за вислугу року з розмірі 86% відповідного грошового забезпечення, до 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 12).

У відповідь на вищевказану заяву, відповідач листом від 30.04.2021 року №1420-1280/Д-17/8-2400/21 повідомив позивача, що здійснено виплат за рішеннями судів, що надійшли до боржника по 30.06.2019 року включно. Управлінням не порушено терміни виплати доходів, нарахованих на виконання рішення суду, немає підстав для застосування положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (а.с. 13-14).

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії у розмірі 86% відповідного грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті пору.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На момент призначення позивачу пенсії відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 року (Закон № 2262-XII) діяла редакція Закону з 01.08.2003 року.

Так, згідно ст. 13 Закону № 2262-XII пенсії за вислугу років призначалися в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, пенсія йому була призначена у розмірі 86% від суми грошового забезпечення за вислугу 32 роки служби.

Встановлено, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року №600/1713/20-а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 19.03.2021 року проведено позивачу перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі поданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки №11/737 від 29.07.2020 року, виходячи з розміру пенсії – 70% грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категоріям осіб" (Постанова №103), якою передбачено проведення перерахунку та здійснення виплати перерахованих сум пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Вказаною Постановою, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановлено перерахувати пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27.03.2014 року, який набув чинності 01.04.2014 року, внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, чинного на час проведення перерахунку пенсії позивача перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до ч. 4-5 ст. 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Судом встановлено, що у 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, на підставі довідки Адміністрації ДПС України та згідно з постановами Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 13.08.2018 року, "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 року, здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року.

Як зазначено вище, пенсія позивачу була призначена на підставі положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року, у редакції, яка діяла з 01.08.2003 року.

Разом з тим, на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року, а саме редакція Закону №2262-XII від 11.10.2017 року, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 13 Закону № 2262-XII, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Таким чином, відповідач з врахування положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року в редакції Закону з 11.10.2017 року перерахував з 01.04.2019 року позивачу пенсію виходячи із розрахунку вже 70% грошового забезпечення, тобто зменшив розмір пенсії з 86% грошового забезпечення.

Проте, суд вважає такі дії відповідача протиправними та зазначає, що зміни, що відбулись в законодавстві, стосуються саме призначення, а не перерахунку пенсії.

У даному ж випадку повинен здійснюватися саме перерахунок пенсії, і тому розмір пенсії повинен розраховуватись відповідно до законодавства чинного на момент її призначення, тобто в розмірі 86% від суми грошового забезпечення позивача.

Отже, розмір пенсії визначається у відсотках, що встановлені на момент призначення пенсії, а не на момент здійснення перерахунку.

Як видно з матеріалів справи, пенсія позивачу була призначена у розмірі 86% від суми грошового забезпечення за вислугу 35 років служби.

У рішенні №3-рп/2001 від 05.04.2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. ст. 6 та 7 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 86 % від суми грошового забезпечення позивача.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в рішенні від 04.02.2019 року у справі №240/5401/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/58/18).

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність дій щодо перерахунку пенсії позивача з 86 на 70% від суми грошового забезпечення. З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо перерахунку його пенсії, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

В свою чергу, з метою відновлення порушених прав позивача, суд вважає, належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача перерахувати позивачу пенсію з 01.04.2019 року, яка обчислена із розміру 86% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.07.2020 року №11/737 складових.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплачувати пенсію у розмірі 86 % грошового забезпечення суд зазначає, що ключовим правовим питанням у даній справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у розмірі 86 % грошового забезпечення. Відповідно, питання щодо виплати (в майбутньому) пенсії є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок в належному відсотковому значенні.

Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії у розмірі 86 % грошового забезпечення. Відтак, спір щодо не виплатити пенсії, на час звернення позивача у цій справі до суду, відсутній. Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у разі незгоди з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для виплатити різниці між нарахованою та отриманою пенсією позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду, коли таке право по своїй суті і буде порушено.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за вислугу років з розміру 86% відповідних сум грошового забезпечення до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019 року, яка обчислена із розміру 86% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.07.2020 року №11/737 складових.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі – 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002).

Суддя В.О. Григораш