Ухвала суду № 101002621, 11.11.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/698/18

Провадження № 1-кп/361/95/21

11.11.2021

У Х В А Л А

10 листопада 2021 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді - Василенко Т. К.,

за участю секретаря судового засідання – Лизун В. В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Єременко Р. А.,

представника АТ КБ «Приватбанк» - Князєвої К. Е.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників обвинувачених: Миноненко Ю. В., Бузакова О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270000000437 від 23 жовтня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Городня Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області (колегія у складі: головуючого судді – Василенко Т. К., суддів: Дутчака І. М., Телепенька А. Д.) перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 15.09.2021 року обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.11.2021 року.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 60 днів.

Представник потерпілого АТ КБ «Приватбанк» підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Його захисник погодився із думкою ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Бузаков О. Ю. заперечив проти задоволення клопотання прокурора з підстав необґрунтованості клопотання, відсутності ризиків. Зазначив, що події відбулися у 2015 року, з жовтня 2015 року по листопад 2017 року обвинувачений ОСОБА_2 на всі виклики до органу досудового розслідування з`являвся, одружився, має на утриманні малолітню дитину, тому наміру переховуватися від суду не має, як і незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні. Вважав за доцільне змінити ОСОБА_2 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання.

Заслухавши клопотання прокурора, врахувавши думки сторін кримінального провадження, суд дійшов такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України тимчасово, на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Враховуючи ту обставину, що суддя Телепенько А. Д. не може бути присутнім під час вирішення питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченим під вартою через тимчасову втрату працездатності, суд вважає за можливе вирішити вказане питання лише за участю головуючого.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою може оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або потворно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Даних про наявність підстав для скасування запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 , або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, судом при розгляді клопотання не встановлено.

Незважаючи на наявність у ОСОБА_1 постійного місця проживання, суд враховує обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкість, а тому вважає, що менш суворий запобіжний захід не буде достатнім у даному кримінальному провадженні для досягнення його цілей.

Даних про наявність підстав для скасування запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_2 , або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, судом при розгляді клопотання не встановлено, а стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Суд враховує обставини вчинення кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_2 , їх тяжкість, а тому вважає, що менш суворий запобіжний захід не буде достатнім у даному кримінальному провадженні для досягнення його цілей.

Крім того, судом не досліджені письмові матеріали, не допитані свідки у цьому кримінальному провадженні, судовий розгляд до 13.11.2021 року не може бути завершений, існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відтак клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають до задоволення.

При цьому питання доведеності винуватості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації їх дій суд при розгляді клопотання не вирішує.

З огляду на наведене, враховуючи, що підстави, що стали обставиною для обрання та продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі актуальними, то суд приходить до висновку про необхідність продовжити строк застосування запобіжного заходу в межах строку, визначеного законом, з у рахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України без визначення розміру застави.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182 – 184, 194, 197, 331, 376, 395, абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до 08 січня 2022 року включно, без визначення розміру застави. Утримувати його у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів до 08 січня 2022 року включно, без визначення розміру застави. Утримувати його у Державній установі «Новгород-Сіверська УВП 31».

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору, направити до Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор», Державної установи «Новгород-Сіверська УВП 31».

Ухвала суду підлягає до негайного виконання і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 13 год. 45 хв. 11 листопада 2021 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.

Головуючий суддя: Т. К. Василенко