Ухвала суду № 100996169, 10.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/31702/21

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви Військовою академією (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат,

встановив:

Військова академія (м. Одеса) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м.Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 74044,80 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, Військовою академією (м. Одеса) до позовної заяви не було додано документ про сплату судового збору чи документ, який би підтверджував підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Разом з тим, в пункті 5 прохальної частини позовної заяви Військова академія (м.Одеса) просила відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення рішення по справі у зв`язку з тим, що Головне управління Державної казначейської служби України, яке здійснює розрахунково-касове обслуговування академії, не здійснило на даний час переказу коштів для сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Військова академія просила відстрочити сплату судового збору, посилаючись на не перерахування відповідних коштів Головним управлінням Державної казначейської служби України, однак жодних доказів на підтвердження своїх доводів академія не надала.

Крім того, як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, в розумінні статті 8 Закону України "Про судовий збір" позивач не є суб`єктом, на якого поширюються положення вказаного Закону щодо відстрочення сплати судового збору.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення Військовій академії (м.Одеса) сплати судового збору за подачу даного позову до суду.

Відтак, всупереч вимог частини 3 статті 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2270,00 гривень.

Оскільки розрахований від ціни позову розмір судового збору (74044,80 грн. х 1,5 % = 1110,67 грн.) становить менше ніж розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2021 року (2270,00 грн.), суд приходить до висновку, що за звернення з даним позовом до суду позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 2270,00 гривень.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Зі змісту позовної заяви Військової академії (м. Одеса) вбачається, що предметом спірних правовідносин є стягнення з ОСОБА_1 , як з курсанта якого було відраховано за через його небажання продовжувати навчання, на користь Військової академії (м.Одеса) витрат в розмірі 74044,80 гривень, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Верховний Суд наголошує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, до спірних правовідносин щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м.Одеса) витрат в розмірі 74044,80 гривень, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі №140/721/19, від 30 вересня 2019 року в справі №340/685/19, від 24 грудня 2019 року в справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року в справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року в справі №140/2024/19.

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що ОСОБА_1 на підставі наказу від 16.02.2018 №33 було відраховано з навчання у Військової академії (м.Одеса) через небажання продовжувати навчання та з 16 лютого 2018 року знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу академії.

Довідку - розрахунок витрат пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у вказаному вищому навчальному закладі було складено Військовою академією (м.Одеса) 16 лютого 2018 року.

Відтак, суд приходить до висновку, що з 16 лютого 2018 року Військова академія (м.Одеса) була обізнана про наявність у ОСОБА_1 обов`язку сплатити витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, та відповідно й дізналась про порушення своїх прав, які полягали у несплаті відповідачем вказаних коштів.

Таким чином, саме з 16 лютого 2018 року для Військової академії (м.Одеса) розпочався перебіг місячного процесуального строку на звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 74044,80 гривень.

Однак, до Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом Військова академія (м.Одеса) звернулась 01 жовтня 2021 року, що підтверджується датою поштового штампу, розміщеного на конверті в якому позов Військової академії (м.Одеса) надійшов до суду.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про пропуск позивачем передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного процесуального строку на звернення до суду.

Відповідно до вимог частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України Військова академія (м.Одеса) в позовній заяві просила поновити їй пропущений строк на звернення до суду.

В обґрунтування поважності пропуску нею строку на звернення до суду Військова академія (м.Одеса) зазначила, що вважала, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому спочатку звернулась до Малиновського районного суду міста Одеси із даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі. Однак, ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 25.02.2021 Військовій академії (м.Одеса) було відмовлено у відкритті провадження по справі, через те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Відтак, позивач вважає, що вказані обставини є поважними причинами пропуску ним процесуального строку на звернення до суду.

Розглянувши вказану заяву суд зазначає, що пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Ключовою є фраза “з поважних причин”, а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим".

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Оцінюючи зазначені в заяві про поновлення строку звернення до суду доводи позивача, суд зазначає наступне.

Звернення позивача - суб`єкта владних повноважень до суду з порушенням правил підсудності не є поважною підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Окрім того, навіть у випадку обрахування початку перебігу процесуального строку на звернення з даним позовом до суду з моменту отримання ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 25.02.2021 про відмову у відкритті провадження по справі, то вказаний позов до Житомирського окружного адміністративного суду все-одно був поданий Військовою академією (м.Одеса) з пропуском місячного строку.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити позивачу строк для надання до суду:

- клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог із зазначенням інших підстави для поновлення такого строку ніж ті, що були вказані в поданій до суду позовній заяві;

- доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в сумі 2270,00 гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу*;101; код ЄДРПОУ позивача; Судовий збір, за позовом Військової академії до ОСОБА_1 , Житомирський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Військової академії (м. Одеса) залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович