Рішення № 100995731, 10.11.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2021

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Фалькової І.М.,

Справа № 629/3699/21

Номер провадження 2/629/1154/21

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу про збільшення розміру аліментів на утримання дитини:

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненою позовною заявою, в якій посилалась на те, що з відповідачем по справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 10.09.2005, шлюб було розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.09.2013. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.01.2013 з ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 300 гривень щомісячно, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 10.12.2010 до досягнення дитиною повноліття. Проте розмір витрат на утримання дитини за цей період значно виріс. Крім життєво необхідних витрат, на харчування у школі (700 гривень на місяць), одяг і засоби догляду та гігієни, необхідна канцелярія для школи, є ще і значні додаткові витрати. Також, дитина відвідує додаткові заняття з математики (700 грн. на місяць), англійської мови (700 грн. на місяць). Також, важливим питанням, яке потребує додаткових витрат, є стан здоров`я дитини, оскільки у дитини наявні проблеми із здоров`ям, а тому є необхідність проходити огляди, діагностики та отримувати консультації у лікаря. Належний рівень життя дитини, позивач забезпечувати одна не взмозі, батько дитини є здоровим та працездатним, може сплачувати більший розмір аліментів. На підставі вищевикладеного, просить збільшити розмір аліментів на утримання малолітньої дитини, що стягуються з відповідача на підставі заочного рішення суду, визначивши їх у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом, стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3857 гривень.

Представник відповідача - адвокат Бусуєк Л.А. в наданому суду відзиві на позов вказала, що відповідач визнає, що розмір аліментів, визначений заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.01.2013р. у справі № 2025/6769/2012 - 300 гривень з індексацією відповідно до закону, щомісячно, не може забезпечити необхідний та достатній гармонійний розвиток дитини. Розмір заробітної плати відповідача за місцем роботи у Державній установі «Диканівська виправна колонія ( №12)» становить за 2021 рік: від 7077,56грн. (у січні) до 8944,78 грн.(у серпні). Крім того, на утриманні відповідача знаходиться також інша малолітня дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яку відповідно до судового наказу Балаклійського районного суду Харківської області від 07.05.2021р. у справі № 610/948/21 стягуються на користь ОСОБА_5 (матері дитини) аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 06 квітня 2021р. і до досягнення дитиною повноліття. Із Довідки №12 від 28.08.2021 за період з 01.11.2020 по 31.08.2021 убачається утримання аліментів з грошового забезпечення відповідача станом на серпень 2021 року на користь ОСОБА_1 - 2236,20 грн., на користь ОСОБА_5 - 2236,20 грн. У 2021 року аліменти складали: у січні - 1769,39 грн., у лютому -1878,49 грн., у березні - 1878,49 грн., у квітні - 2044,99 грн., у травні -2044,99 грн., у червні - 2132,29 грн., у липні - 4326,90 грн., у серпні - 2236,20 грн. Представник відповідача вказала, що із поданих позивачкою в обґрунтування позову копій медичних та фінансових документів про стан здоров`я дитини- ОСОБА_3 , які датовані останньою датою 06.11.2020, не можливо встановити стан здоров`я дитини на час подачі позову і на даний час; із квитанцій до прибуткового касового ордеру не можливо встановити ким, коли, на підставі чого, які надавалися послуги, за який період проведено оплату, та чи має особа право на надання відповідних послуг. Враховуючи матеріальне становище відповідача, наявність у нього іншої дитини, на яку також стягуються аліменти, відповідач визнає вимоги про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку ( доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця. Щодо стягнення з відповідача на користь позивачки збитків у вигляді витрат на юридичні послуги відповідач заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що пунктом 1.1 Договору про надання юридичних послуг № К-720 від 24.06.2021р. укладеного між ТОВ «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» (Виконавець за Договором) та ОСОБА_1 (Замовник за Договором), далі-Договір, передбачено, що Виконавець зобов`язується за дорученням замовника надати юридичні послуги, зазначені у пункті 1.1. цього Договору, для чого зобов`язується вчинити юридичні та інші пов`язані з ними дії в обсязі, обумовленому в цьому Договорі. За пунктом 1.2. Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику наступні юридичні послуги: Проекти двох позовних заяв до суду, проект заяв до ВП району, проект заяви до ГУНП. проект скарги до ДВС району, проект скарги до ДВС області, проект зави до органів опіки та піклування, консультація. За пунктом 3.1. Договору послуги вважаються наданими з моменту підписання Сторонами Акта про надання юридичних послуг. Серед перелічених у додатку позову документів, які надано позивачкою в обґрунтування позовних вимог, із копій документів, які отримав відповідач із позовом відсутній Акт про надання юридичних послуг. Не можливо визначити, які саме послуги надано ТОВ « Дніпропетровським центр правової допомоги населенню» позивачці, які саме проекти позовних заяв було складено Виконавцем ,вартість двох проектів позовів не відома. Із фіскальних чеків не можливо встановити, що саме Позивачка здійснила оплату за Договором. Крім того, витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою. Представник відповідача зазначила, що судові витрати, які поніс відповідач у зв`язку з розглядом справи, складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень, просила судові витрати розподілити між сторонами відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник -адвокат Литвинова Г.В. у судове засідання не з`явились, в наданій суду заяві представник позивача просила розгляд справи проводити за її відсутності та відсутності її довірителя, на задоволенні уточнених позовних вимог наполягала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Бусуєк Л.А. у судове засідання не з`явились, представник відповідача в наданій суду заяві просила розгляд справи проводити за відсутності сторони відповідача, проти задоволення уточнених позовних вимог заперечує частково.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого:

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.09.2005, шлюб було розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.09.2013 року /а.с.16/.

Сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 /а.с.14/.

За рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.01.2013 з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 300,00 гривень з індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 10.12.2012 року і до досягнення дитиною повноліття /а.с.15/.

26.04.2014 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 » /а.с.11-12/.

Як зазначає позивач, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має незадовільний стан здоров`я, з 28.04.2020 по 08.04.2020 та 27.10.2020 по 06.11.2020 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 2064 та № 3879а /а.с.18, 19-20/, також відвідує індивідуальні зайняття з репетитором, що підтверджується квитанціями прибуткового касового ордеру від 10.02.2021на суму 1300 гривень, від 01.04.2021 на суму 720 гривень, від 07.05.2021 на суму 360 гривень, від 05.03.2021 на суму 360 гривень, від 03.03.2021 на суму 950 гривень, від 03.05.2021 на суму 950 гривень, від 02.04.2021 на суму 950 гривень /а.с. 22-28/.

Позивач не надала суду довідку про її доходи, стан здоров`я.

Відповідач працює на посаді молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12), отримує щомісячну заробітну плату, розмір якої з 01.01.2021 по 31.08.2021 становить 55648,37 гривень, має також на утриманні іншу дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якого судовим наказом Балаклійського районного суду Харківської області від 07.05.2021 стягуються аліменти на користь ОСОБА_5 у розмірі ј частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.04.2021 і до досягнення дитиною повноліття /а.с. 49-51, 53-54/.

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться під спостереженням у дитячого інфекціоніста /а.с. 91/.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За вимогами ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

08.07.2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Так, прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2021 року - становить 2395 грн., з 1 липня 2021 року - 2510 грн., з 1 грудня 2021 року - 2618 грн.

Суд доходить висновку про те, що стягнення з відповідача аліментів на утримання у меншому за мінімальний розмір, встановлений статтею 182 СК України, призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.

Отже, розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись. Прийняття Закону «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів» спрямоване на посилення захисту права дитини на належне утримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу. Відповідач до початку розгляду справи по суті визнав вимоги про стягнення з нього аліментів на дитину у розмірі 1/4 частини заробітку ( доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця.

При цьому суд зауважує, що пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

За частиною 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Підстав для неприйняття визнання позову не встановлено.

Оцінюючи можливості батьків дитини, потреби малолітньої дитини у віці 11 років, суд виходить з обов`язку обох батьків (і позивача, і відповідача) в рівних частках нести витрати по утриманню дитини, і доходить висновку про збільшення визначеного рішенням суду від 30.01.2013 розмір аліментів, стягує аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та присуджує стягнення аліментів з дня набрання даним рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Суд вказує, що розподіл витрат, пов`язаних з розглядом справи, не може бути окремою позовною вимогою. Розподіл судових витрат між сторонами здійснюється за ст. 141 ЦПК України.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому такі витрати пов`язані з правничою допомогою, яка надається адвокатом.

Стаття 137 ЦПК України передбачає розподілу між сторонами витрати на правничу допомогу саме адвоката Так, для цілей розподілу судових витрат законодавець встановлює: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на професійну правничу допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату. У разі якщо фізична особа провадить незалежну адвокатську діяльність та одночасно застосовує спрощену систему оподаткування, така особа веде дві книги обліку: одну - затверджену наказом Міндоходів України від 16.09.2013 р. № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку ї ведення» (для відображення доходів, отриманих від незалежної адвокатської діяльності), другу - затверджену наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» (залежно від обраної групи платника єдиного податку). Подання податкової звітності такою особою має певні особливості.

Також до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано ксерокопія договору про надання юридичних послуг К-720 від 24.06.2021, укладений з ТОВ Дніпрпетровський центр правової допомоги населенню , акт про надання юридичних послуг від 28.06.2021.

Разом з тим, відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»(https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) щодо ТОВ Дніпрпетровський центр правової допомоги населенню немає. В печатці ТОВ Дніпропетровський центр правової допомоги населенню, яка проставлена в договорі про надання юридичних послуг К-720 від 24.06.2021, міститься код 43846205, однак у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ містяться відомості щодо іншого товариства - ТОВ "ІНФОРМ-БЮРО "ДОЛИНА", Україна, 02132, місто Київ, вул.Зарічна, будинок 1-Б

Враховуючи викладене, суд не убачає законних підстав для стягнення з відповідача витрати у розмірі 3857 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, суд вважає необхідне стягнути з відповідача на користь держави суму судового збору у розмірі 454 грн 00 коп. (50 відсотків судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом), іншу частину судового збору компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265,268 2 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист № 2025/6769/2012, виданий 30 січня 2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області, відізвати з дня набрання даним рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривень 00 копійок.

Судовий збір у розмірі 454 гривень 00 копійок компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду . Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Карина ХАРАБАДЗЕ