Ухвала суду № 100994099, 11.11.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10781/21

Провадження № 1-кп/344/967/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення клопотання про застосування

примусових заходів медичного характеру прокурору

11 листопада 2021 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді: Тринчука В.В.,

за участі секретаря с/з: Гудяк Х.М.,

прокурора: Войтовича А.З.,

захисника: Дороніна А.П.,

особи, стосовно якої передбачається

застосування примусових заходів

медичного характеру: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021091010000309 від 08.05.2021 року щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м.Івано-Франківськ, проживає в АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, не судимий

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скеровано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021091010000309 від 08.05.2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.07.2021 призначено підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає можливим призначити кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру до розгляду у судовому засіданні. Вважає, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру складено відповідно до вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру не вбачає.

Потерпіла, будучи належним чином повідомленою про час та місце проведення судового засідання в підготовче судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду не подала. Сторони кримінального провадження не заперечували щодо проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілої.

Особа, щодо якого розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в підготовчому судовому засіданні не зміг висловити свою думку, а його захисник заявив клопотання про повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

З`ясувавши в підготовчому судовому засіданні в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 283 КПК України однією із форм завершення досудового розслідування є звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

При цьому, згідно з ч.1 ст.511 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується закриттям кримінального провадження або складенням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що прокурор затверджує складене слідчим, дізнавачем або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як і будь яке процесуальне рішення, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру повинне відповідати вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості. При цьому, згідно ч.2 ст.292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинне містити клопотання і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

В клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, складеному щодо ОСОБА_1 зазначено, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні суспільно небезпечного діяння підтверджується фактичними даними які містяться у протоколі огляду місця події, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_3 , протоколах допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, висновку судової товарознавчої експертизи та іншими доказами в їх сукупності.

Стаття 291 КПК України не містить вимог про викладення в обвинувальному акті доказів, доведення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.503 КПК України кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій.

Відповідно до ч.1 ст.504 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 39 КПК України.

Однак, в порушення вищевказаних норм у клопотанні зазначається, що ОСОБА_2 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна(грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого. Таким чином, орган досудового розслідування, висловився про доведеність вчинення кримінального правопорушення з посиланням на докази отримані у ході досудового розслідування до ухвалення рішення судом з цього приводу, допустивши порушення презумпції невинуватості, закріпленої в ст. 17 КПК України.

Крім того, з змісту клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру вбачається, що в ньому сформульоване не суспільно небезпечне діяння, яке має інкримінуватися особі, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, а фактично сформульоване кримінальне правопорушення, оскільки поряд з викладом об`єктивних ознак також викладені і суб`єктивні ознаки частини другої статті 186 КК України, зокрема йде посилання на умисний характер діяння, його мету та мотив, злочинний намір і тому подібне.

Натомість вчинення кримінального правопорушення може інкримінуватися лише фізичній осудній особі, яка вчинила злочину у віці, з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність, тобто суб`єкту кримінального правопорушення.

На відміну від кримінального правопорушення, суспільно небезпечне діяння, яке інкримінується особі, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру характеризується тим, що у особи відсутні інтелектуальні та вольові ознаки стану осудності, зі станом неосудності несумісні наявність у свідомості такої особи чітко сформованих мети й мотиву, як ознак суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, тому встановлення будь якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об`єктивно є неможливим. В конкретному випадку формулювання суспільно небезпечного діяння у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру має відбуватися лише виходячи з об`єктивних ознак такого діяння.

У стані неосудності особа не здатна розуміти своїх дій та керувати ними, а мета і мотив, які особа має чітко усвідомлювати, як ознаки суб`єктивної сторони складу злочину за наявності такого стану відсутні, то встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об`єктивно є неможливим. У такому випадку юридична оцінка суспільно небезпечного діяння повинна надаватися, виходячи з фактичних обставин скоєного діяння та наслідків, що настали. Такої позиції також дотримується ККС ВС у справі N 234/18511/18 від 06.02.2020.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, підлягає поверненню прокурору, як таке, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 17, 110, 291, 292, 314, 503, 504, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника – задовольнити.

Повернути клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021091010000309 від 08.05.2021 року щодо ОСОБА_1 , за ч.2 ст.186 КК України з додатками прокурору Окружної прокуратури міста Івано-Франківська Войтовичу А.З. у зв`язку з його невідповідністю вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 11 листопада 2021 року о 16 годині 30 хвилин.

Головуючий - суддя: Тринчук В.В.