Рішення № 100993345, 27.09.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 932/3351/20

Провадження № 2/175/520/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М.,

за участю секретаря - Рашед Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

З Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач обґрунтовує вимоги тим, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н від 04.11.2005 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому було збільшено до 3000,00 грн. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Сторони визначили, що договір складається з Анкети-заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифів. Проте, позичальник не дотримується умов кредитного договору, не сплачує кредит, проценти за користування ним у розмірі та порядку, визначеному договором. Станом на 29.02.2020 заборгованість відповідача становить 16686,12 грн., що складається з: 2081,78 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13333,57 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; а також штрафи відповідно до умов 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 770,77 грн. - штраф (процентна складова).

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 16386,12 грн. та судові витрати.

Відповідач не погодившись з позовними вимогами надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки з 08.07.2007 року будь-яких грошових коштів за кредитним договором не сплачував, кредитною карткою не користувався.

Представник позивача надав відповідь на відзив в якому просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2005 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву № б/н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Обґрунтовуючи поданий позов, АТ КБ «ПриватБанк» зазначило, що відповідач належним чином не виконав умов договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, станом на 29.02.2020 року у розмірі 16686,12 грн., що складається з: 2081,78 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13333,57 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; а також штрафи відповідно до умов 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 770,77 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження умов кредитування АТ КБ «ПриватБанк» надало суду копію анкети-заяви відповідача ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно виписки розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по кредиту, наданого позивачем, відповідач останній раз погашав кредит 24 листопада 2009 року.

Тобто, з 24 листопада 2009 року відповідач свої зобов`язання щодо щомісячного погашення кредиту не виконує.

Відповідно до ст. 610 ЦПК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Відповідачем було подано заяву про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом статей 256, 261 і 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

З розрахунку заборгованості вбачається, що з 24 листопада 2009 року відповідач не вносить щомісячних платежів, в тому числі не сплачує проценти за користування кредитом.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов`язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою, а саме з моменту коли банк міг та повинен був дізнатись про порушення свого права на повернення кредиту, тобто з моменту останнього платежу 24.11.2009 року, встановивши що останній платіж на погашення кредитної заборгованості відповідач вніс 24 листопада 2009 року, а з позовом до суду банк звернувся 18.03.2020 року, як встановлено судом, відповідачем перебіг позовної давності не переривався, оскільки останнє зняття коштів за допомогою банкомату було здійснено 08 липня 2007 року, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов`язання, тобто з наступного дня розпочався відлік строку позовної давності в три роки, тому суд дійшов висновку про пропуск позивачем позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у справі.

Зазначене у повній мірі узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені в постанові від 15 січня 2021 року у справі №494/366/19.

Таким чином, виходячи з викладеного, та враховуючи те, що відповідач заявив про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 04.11.2005 року не підлягають задоволенню.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів на користь позивача і судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 252-255, 257-258, 261, 267, 509, 526, 610, 611, 634, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 206, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М. Новік