Ухвала суду № 100991239, 05.11.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_______________

У Х В А Л А

05.11.2021 Справа №905/637/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Галагузі М.П.,

розглянув заяву Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, м.Лиман Донецької області, б/н від 19.10.2021 про розстрочення виконання судового рішення у справі №905/637/21 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області,

до відповідача, Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, м.Лиман Донецької області,

про стягнення 1 625 105,80грн.,-

за участю представників:

від позивача: Комісарова А.В. - ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

від відповідача: Мальченко Г.В. - керівник (розпорядження, положення);

вільний слухач: Косик Я.І. - паспорт, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.07.2021 (повний текст складено 15.07.2021) у справі №905/637/21 позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до відповідача, Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів у розмірі 1 625 105,80 грн. задоволено. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» 1 625 105,80 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 24 376,59 грн.

09.08.2021 на виконання вказаного рішення Господарським судом Донецької області видано наказ у справі №905/637/21.

26.10.2021 до Господарського суду Донецької області надійшла заява Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, м.Лиман Донецької області, б/н від 19.10.2021 про розстрочення виконання судового рішення, відповідно до якої просить суд розстрочити виконання рішення суду у справі №905/637/21 терміном на 12 місяців рівними частинами до 09.08.2022.

Ухвалою суду від 26.10.2021 прийнято заяву Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, м.Лиман Донецької області, б/н від 19.10.2021 про розстрочення виконання судового рішення у справі №950/637/21 до розгляду; призначено її розгляд в судовому засіданні на 05.11.2021; зобов`язано позивача надати суду пояснення по суті заяви; явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

В обґрунтування означених вимог заявник посилається на те, що з початку здійснення органом Казначейства безспірного списання коштів з рахунків відповідача, останнє не має можливості виконувати покладені на нього функції щодо соціального захисту населення, зокрема виплачувати державну соціальну допомогу, компенсації певним категоріям громадян, у тому числі й здійснювати відшкодування регіональній філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» поточних витрат за пільгове перевезення громадян; видатки на виконання рішень суду не передбачені; відповідач звернувся до постійної комісії з питань планування фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку, інвестиційної діяльності та регуляторної політики Лиманської міської ради з проханням додаткового виділення бюджетних коштів на виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/637/21, однак, у зв`язку з тим, що на теперішній час кошти на виконання рішення суду відсутні в місцевому бюджеті постійною комісією прийнято рішення звернутись до позивача з пропозицією щодо розстрочення на 12 місяців виконання судового рішення у даній справі; як стверджує заявник, позивачем не заперечено щодо вирішення означеного питання та запропоновано звернутись до Господарського суду Донецької області з відповідною заявою; з огляду на зазначене та враховуючи фінансовий стан відповідача, який є головним розпорядником бюджетних коштів місцевого рівня та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня державного та обласного бюджетів; звернуто увагу на неможливість здійснення фінансування з державного бюджету проведення заходів із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції, реабілітація дітей з інвалідністю та не виплачується грошова компенсація за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій, які потребують поліпшення житлових умов. Зазначені виплати не здійснюються в зв`язку з тим, що відповідно до п.31 Порядку виконання рішень, про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011, на період виконання вимоги орган Казначейства здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, лише за платежами, зазначеними в пункті 25 цього Порядку; визначає наявною необхідність у розстроченні виконання судового рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2021 у справі №905/637/21.

На підтвердження викладених доводів суду представлено заявником (боржником) у копіях: положення про управління соціального захисту населення Лиманської міської ради (в новій редакції); кошторис видатків з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті на 2021 рік; план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2021 рік; запит Управління Державної казначейської служби України у м.Лиман Донецької області №02-18-06/749 від 31.08.2021 для встановлення даних; лист Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради Донецької області №05/22-629 від 13.09.2021 «Щодо збільшення річних кошторисних призначень»; витяг з протоколу «Засідання постійної комісії з питань планування, фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку, інвестиційної діяльності та регуляторної політики» №24 від 01.10.2021; лист Лиманської міської ради Донецької області №07-514 від 30.09.2021 «Щодо розстрочки виконання судового рішення»; лист регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №НЗЕ-10/720 від 05.10.2021.

Нормативним обґрунтуванням визначено ст.ст.239, 331 Господарського процесуального кодексу України.

04.11.2021 через канцелярію суду від представника позивача отримано заперечення №2022/792 від 03.11.2021 на заяву про розстрочення виконання судового рішення, у яких звернуто увагу суду, що боржник просить розстрочити стягнення заборгованості за 2017-2018 роки, при цьому не надав жодних обґрунтованих доказів щодо неможливості проведення розрахунків вже протягом 5 років, в той час як позивач сумлінно виконує покладені на нього функції перевізника та продовжує надавати пільги мешканцям Лиманського району Донецької області; вважає, що посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан підприємства, як на підставу для надання відстрочки не заслуговують на увагу, оскільки не є тією виключною обставиною, яка унеможливлює виконання зобов`язання та підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами, при цьому боржником не подано доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, на підставі яких суд може прийти до висновку про існування дійсно непереборних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення без надання відповідної розстрочки; разом з тим, відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті Лиманської міської ради Донецької області, яка знаходиться у відкритому доступі, додаткова дотація бюджету на 2021-2022 рік не передбачена, а погашення заборгованості за наказом Господарському суду Донецької області від 09.08.2021 у справі №905/637/21 не закладено до бюджету громади, а відтак, наявність бажання розстрочити виконання судового рішення ніяким чином не свідчить про реальність намірів зі сплати існуючої заборгованості; відповідач не здійснює жодних дій, що були б направлені на погашення заборгованості у даній справі; позивач зазначає, що невиконання відповідачем зобов`язань щодо компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян має систематичний характер; заявником не надано відповідних доказів покращення матеріально-фінансового становища у 2022 році, які слугували б підставою для відстрочення рішення; вважає, що запитуване розстрочення не забезпечує належного виконання рішення суду та безпідставно призведе до погіршення і так складного фінансового становища позивача, порушить баланс інтересів сторін, а також принципи справедливості, добросовісності та розумності, у зв`язку з чим, просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення у повному обсязі.

До заперечень додано документи на підтвердження статусу представника, докази направлення останніх на адресу відповідача, супровідний лист №2021/5104 від 02.11.2021 разом з довідкою щодо заборгованості за пільгові перевезення окремих категорій громадян приміським залізничним транспортом регіональної філії «Донецька залізниця», лист №2022/791 від 02.11.2021 з документами у підтвердження повноважень осіб, які підписали означені листи та копія листа Управління Державної казначейської служби України у Донецькій області №02-18-06/798 від 20.09.2021.

Представник заявника у судовому засіданні 05.11.2021 пояснила, що заборгованість, яку стягнуто рішенням суду у даній справі, виникла внаслідок того, що не було фінансування. В тих межах, в яких було виділено кошти заборгованість сплачено. Тобто, існує відповідний порядок виділення коштів, на сьогодні не можуть виконати рішення суду тому, що видатки на виконання рішень суду кошторисом не передбачені, вони передбачені лише для здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті за поточними зобов`язаннями. На теперішній час відповідач звернувся до постійної комісії з питань планування фінансів, бюджету, соціально - економічного розвитку, інвестиційної діяльності та регуляторної політики з листом №05/22-629 від 13.09.2021 (додано до матеріалів справи) щодо збільшення кошторисних призначень, відповідно до якого просили додатково виділити кошти для виконання рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2021 у справі №905/637/21;

зауважено, що внаслідок блокування його рахунку (у зв`язку зі зверненням до примусового виконання рішення у даній справі) він не має можливості здійснювати покладені на нього функції щодо соціального захисту населення (виплачувати державну соціальну допомогу, компенсації певним категоріям громадян) та, у тому числі, здійснювати відшкодування регіональній філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» за поточними зобов`язаннями. А цільове призначення вже виділених коштів, які знаходяться на рахунку відповідача, повноважень змінити не мають, адже вони мають бути використанні за вже визначеним призначенням;

зазначено, якщо розстрочення буде отримано, то кошти будуть розблоковано, буде можливість виконання поточних зобов`язань, забезпечення соціальних потреб, а також часткового розрахунку за заборгованістю;

на заперечення стягувача стосовно тривалої наявності заборгованості (з 2017 року), боржником пояснено, що у попередніх роках не було підстав для включення заборгованості в кошторис, адже не визнавались обсяги надзапланованих видатків, а відповідач виконує свої зобов`язання лише у межах бюджетних призначень. Наразі є рішення суду, можливості сплати всієї суми одразу не має, однак, коли буде прийнято бюджет на 2022 рік, буде закладено кошти на виконання рішення суду у даній справі;

визначено спроможність виконання судового рішення протягом 8 місяців рівними частинами, при цьому зазначено, що після отримання коштів сплата буде у повному обсязі вже на початку 2022 року.

Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі з підстав, викладених у наданих суду запереченнях.

В даному випадку оцінюючи заяву Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради б/н від 19.10.2021 та її обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення, з огляду на таке.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Положеннями ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається п.1 ст.6 Конвенції (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).

Одночасно держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі «Фуклев проти України»). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього апарату (рішення у справі «ComiNgersoll S.A.» проти Португалії).

Приписами ч.1-4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для «потерпілої сторони», 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Так, підставою для, у розглядуваному випадку, розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття розстрочення виконання рішення норми процесуального законодавства не вимагають. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналіз наведеного вище свідчить про те, що розстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення та не залежать від волі сторін.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення з розстроченням, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Діючим законодавством не передбачено переліку обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, суд оцінює докази відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх матеріалів справи в їх сукупності, керуючись законом.

З фактичних обставин справи, що були предметом розгляду у справі №905/637/21, слідує, що невідшкодування відповідачем повної суми компенсаційних витрат за період 2017, 2018 років у загальному розмірі 1 625 105,80 грн. стало підґрунтям задоволення позовних вимог про стягнення з останнього суми заборгованості у вказаному розмірі.

Під час розгляду справи з`ясовано, що дана заборгованість є вартістю незапланованих укладеними між сторонами договорами обсягів послуг перевезення пасажирів на пільгових умовах, які фактично виконано позивачем у спірних періодах не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього.

Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.

Так, оскільки Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, яке є розпорядником бюджетних коштів, не провело розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян в повній мірі, то відповідач зобов`язаний у відповідності до вимог п.п.2, 3, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, відшкодувати понесені залізницею витрати за перевезення пільговиків за період січень-грудень 2017 року та січень-грудень 2018 року.

Враховано, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатків на означені потреби не передбачено, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не з наведених Законів, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним у цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками.

Відповідач не просить звільнити від відповідальності та не відмовляється від виконання встановленого щодо нього обов`язку.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради є органом місцевого самоврядування.

Положенням Управління визначено, що воно є виконавчим органом Лиманської міської ради, підпорядковане міському голові та підзвітне і підконтрольне Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації. Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики, рішеннями обласної і міської рад, рішеннями виконавчого комітету міської ради, наказами директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, а також положенням про управління.

Основним завданням управління є забезпечення реалізації державної соціальної політики на території Лиманської об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення.

Основним видом діяльності є регулювання у сферах охорони здоров`я, освіти, культури та інших соціальних сферах, крім обов`язкового соціального страхування.

Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку.

Фінансування Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради здійснюється за рахунок місцевого бюджету, відповідно до рішення про місцевий бюджет з визначенням цільового спрямування коштів (аналіз ст.62 Закону України «Про органи місцевого самоврядування»).

Під бюджетом розуміється план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Як вбачається з положення Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, воно забезпечує ефективне і цільове використання коштів місцевого, обласного та державного бюджетів.

У справі встановлено, що відповідач здійснив виплати за договорами про виплату компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення №82 (№Дон/НРП-17014/НЮ, дата реєстрації 02.03.2017) та №68 (№Дон/НРП-18033/НЮ-і, дата реєстрації 14.03.2018) лише в межах суми бюджетних асигнувань.

Фактична сума наданих позивачем послуг становила більшу суму ніж заплановано у відповідному бюджеті у спірних періодах, надзаплановані видатки за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення профінансовано не було.

Як пояснив представник боржника, відповідач не міг закласти ці обсяги (надзаплановані) до місцевого бюджету у поточних спірних роках, оскільки не міг їх передбачити. При цьому, Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради зазначило, що не вносило пропозицій щодо включення означеної суми до проекту місцевого бюджету у 2018 та 2019 роках (наступних від тих в яких фактично надано послуги), оскільки не визнавало їх.

Після винесення рішення у справі №905/637/21 та ухвалення стягнення з відповідача відшкодування витрат пільгового проїзду визначеним категоріям пільговиків за період січень-грудень 2017, 2018 років, у загальній сумі 1 625 105,80 грн. останній погасити заборгованість за рішенням суду у даній справі не міг, адже коштів на це виділено не було, а відповідач, як головний розпорядник бюджетних коштів місцевого рівня та розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня державного та обласного бюджетів, обмежений виділеним та затвердженим кошторисом. Враховуючи визначений законодавством порядок, кошти можуть бути виділені у наступних роках.

Відтак, представник Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради зазначив, що вони б оплатили заборгованість у даній справі, але коштів у сумі 1 625 108,80 грн. у бюджеті та на рахунках управління саме для його виконання немає.

Натомість, рішення Лиманської міської ради є підставою для включення означених видатків у кошторис на наступний, 2022 рік.

Однією з функцій Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради є внесення пропозицій щодо проекту місцевого бюджету.

Відповідно до п.11 ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти (кошти бюджету) - це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

За п.37 ч.1 ст.2 Бюджетного коексу України надходження бюджету це доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред`явлення цінних паперів.

До доходів бюджету, згідно п. 23 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, віднесено податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

До витрат бюджету, відповідно до п.14 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, віднесено видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.

Видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету проведення їх бюджетного відшкодування; компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, що перераховується покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій (п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Власних надходжень відповідача не встановлено.

Відповідно до п.3 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002, далі Порядок №228) - установа, для забезпечення своєї діяльності, складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією).

Пунктом 19 Порядку №228 визначено, що спеціальний фонд проекту кошторису передбачає складення зведення показників спеціального фонду кошторису за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання.

Дане вказує на забезпечення коштами бюджету за відповідною бюджетною програмою.

Відповідно до п. 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України виключно Казначейством України виконується рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів). Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. При цьому безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845) (Порядок №845).

Пунктом 25 Порядку №845 унормовано, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки та виплати сум компенсаційних виплат); за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому, положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Згідно із абзацем 3 п.26 Порядку №845 судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Як свідчать фактичні обставини, для здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті відповідно до кошторису на 2021 рік передбачено 1 400 000,00 грн. Зазначені видатки передбачені тільки на відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за 2021 рік, видатки на виконання рішень суду відповідним кошторисом не передбачені.

Відповідно до ст.64 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні» видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет.

Використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню – це витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим Законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням або кошторисам доходів і витрат. Нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання у будь-якій формі (грошовими коштами, шляхом взаємозаліків та розрахунків векселями, наданням податкових пільг чи товарного кредиту) всупереч призначенням, що визначені для цих коштів відповідними кошторисами доходів і видатків, рішенням органів влади або укладеними з кредиторами договорами. Тобто фінансування за рахунок бюджетних коштів видатків, взагалі не передбачених видатковими статтями затвердженого бюджету, або ж фінансування одних статей за рахунок інших статей видатків та кваліфікується, як злочин.

Як вбачається з листа Управління Державної казначейської служби України у м.Лимані Донецької області №2022/734 від 13.09.2021 «Про надання інформації», станом на 20.09.2021 на рахунку Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради кошти для проведення примусового стягнення боргу з боржника відсутні.

13.09.2021, з метою додаткового виділення коштів на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2021 у справі №905/637/21 у сумі 1 625 108,80 грн., відповідач звернувся до голови Лиманської міської ради та постійної комісії з питань планування фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку, інвестиційної діяльності та регуляторної політики з листом №05/22-629 щодо збільшення річних кошторисних призначень.

Тобто, вбачається, що з моменту прийняття наведеного рішення, відповідачем приймались заходи для його виконання.

Відповідно до витягу з протоколу №24 від 01.10.2021 засідання постійної комісії з питань планування фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку, інвестиційної діяльності та регуляторної політики, на черговій сесії міської ради, за результатами розгляду означеного звернення відповідача, вирішено надати доручення юридичному відділу виконавчого комітету міської ради підготувати звернення до регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з пропозицією щодо розстрочення на 12 місяців виконання судового рішення від 13.07.2021 у справі №905/637/21 про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів у розмірі 1 625 105,80 грн.

Як свідчить лист №07-514 від 30.09.2021 «Щодо розстрочки виконання судового рішення», Лиманська міська рада звернулась до регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо розстрочення на 12 місяців виконання судового рішення від 13.07.2021 у справі №905/637/21 та проханням відкликати пред`явлений для виконання органу Казначейства наказ суду, з метою розблокування рахунків Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, для виконання управлінням покладених на нього функцій щодо соціального захисту мешканців Лиманської міської територіальної громади. Обґрунтуванням означено те, що органом Казначейства розпочато виконання рішення про стягнення коштів, посилання на положення абз.6 п.31, п.32 Порядку №845, а також враховуючи фінансовий стан відповідача, фінансування останнього за рахунок місцевого бюджету і здійснення ним соціальних виплат, складну економічну ситуацію, яка склалась в Лиманській МТГ, що негативно вплинула на надходження платежів до місцевого бюджету. Зазначено, що на теперішній час кошти на виконання рішення суду відсутні в місцевому бюджеті.

05.10.2021 регіональною філією «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надано відповідь №НЗЕ-10/720, а саме вказано, що з огляду на те, що рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2021 у справі №905/637/21 знаходиться на стадії примусового виконання, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення - ст.33 Закону України «Про виконавче провадження».

З представленого суду листа-відповіді регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» не вбачається заперечень щодо запропонованої організації системи виконання рішення у справі №905/637/21.

На сьогоднішній день Управлінням Державної казначейської служби України у м.Лимані Донецької області розпочато виконання рішення про стягнення коштів з відповідних рахунків Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, у зв`язку з примусовим виконанням рішення згідно наказу Господарського суду Донецької області у справі №905/637/21 виданого 09.08.2021.

Листом Управління Державної казначейської служби України у м.Лимані Донецької області №02-18-06/749 від 31.08.2021 повідомлено боржника, що відповідно до п.30 Порядку виконання рішень, про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011, на період встановлення даних (визначення кодів програмної класифікації видатків, економічної класифікації видатків бюджету та рахунків, з яких буде проводитися безспірне списання коштів), не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та економічної класифікації видатків бюджету, крім платежів зазначених у пункті 25 цього порядку.

У зв`язку з блокуванням рахунків Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, останнє, на сьогоднішній день, не може забезпечувати реалізацію державної соціальної політики на території Лиманської об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення, у тому числі здійснювати поточні зобов`язання перед позивачем.

Як вбачається з матеріалів заяви, на виконання Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, державним казначейством не проводяться платежі за всіма платіжними дорученнями управління за всіма кодами Тимчасової кваліфікації видатків та кредитування місцевих бюджетів та економічної кваліфікації видатків бюджету, крім платежів зазначених у пункті 25 цього Порядку. Оскільки кошти на відшкодування вартості пільгового проїзду окремих категорії громадян на залізничному транспорті (приміського сполучення), не виділялись та рахунок не відкривався, Управлінням Державної казначейської служби України у м.Лимані Донецької області були заблоковані платежі за платіжними дорученнями по всіх рахунках заявника, а тому вищевказане унеможливлює функціонування управління соціального захисту населення та виконання державних програм щодо надання пільг малозабезпеченим верствам населення.

Судом враховано закінчення бюджетного року, а також необхідність виконання заявником всіх договірних зобов`язань 2021 року, освоєння бюджетних коштів, виділених у встановленому порядку для потреб установи.

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Дослідивши матеріали заяви, прийнявши до уваги викладені обставини, суд приходить до висновку, що надані заявником (відповідачем/боржником) докази свідчать про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду з метою уникнення негативних наслідків неплатоспроможності заявника (відповідача/боржника), для можливості подальшого реального виконання рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2021 у справі №905/637/21 строком на вісім місяців з дня ухвалення господарським судом рішення у справі №905/637/21 - 30.11.2021 до 30.06.2022.

У судовому засіданні 05.11.2021 з`ясовано спроможність відповідача виконати розстрочення протягом восьми місяців рівними частинами, яку представник боржника підтвердив, з урахуванням підтвердження такої можливості представником Лиманської міської ради, що був присутній у судовому засідання у якості вільного слухача.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи фінансове становище боржника, джерела фінансування, на думку суду, виконання рішення суду на даний час фактично матиме негативний вплив і є неможливим, оскільки може призвести до негативних наслідків для Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лиманської міської ради, що унеможливить виконання рішення про стягнення коштів взагалі. Саме розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати фінансові кошти для повного його виконання.

Позивач у свою чергу, заперечуючи розстрочення виконання рішення, не підтверджує складність власного фінансового становища, як і чим буде порушено баланс інтересів сторін, а також принцип справедливості; не доведено, які негативні наслідки матимуть місце для нього при виконанні рішення з розстроченням, саме у розглядуваному випадку.

В даному випадку твердження заявника є переконливими та вказують на нездоланні причини, що не залежать від його волі, які виправдовують розстрочення виконання рішення суду. Слід зазначити, що дотримання принципу обов`язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов`язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судове рішення.

З аналізу викладених обставин, дослідивши ступінь вини, не вбачається ухилення відповідача від виконання прийнятих на себе обов`язків. Суд звернув увагу на залежність відповідача від затвердженого фінансування, яке в свою чергу відбувається у відповідному порядку.

Враховуючи означене вбачається ефективність організації системи виконання рішення у справі №905/637/21 шляхом надання розстрочення.

При цьому, судом враховано баланс інтересів обох сторін, так як на теперішній час грошових коштів для виконання рішення у справі №905/637/21 на рахунках Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради не має, та з відповіді Лиманської міської ради одномоментного їх зарахування не вбачається, але можливе поетапне погашення.

Крім того, так само враховано інтереси Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, як організації, яка виконує забезпечення соціальних потреб в силу сфери своєї діяльності. Судом враховано, що при наданні розстрочки у справі рахунки боржника будуть розблоковано («вивільнено») та останній, відповідно, зможе здійснювати віднесені до його повноважень розрахунки та не накопичувати боргові зобов`язання, у тому числі перед позивачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при частковому (поетапному) погашенні зобов`язання права та охоронювані законом інтереси позивача будуть дотримані більше, ніж при невиконанні рішення, оскільки на сплату заборгованості одразу у повній сумі у боржника відсутні грошові кошти.

За таких обставин, беручи до уваги майнові інтереси обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, важке фінансове становище боржника, а також для убезпечення відповідача від негативних наслідків (зупинення виконання соціальних програм, накопичення невиконання поточних зобов`язань тощо), враховуючи те, що на даний час боржник є неспроможним виконати рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2021 з незалежної від нього волі, а фактичне зупинення виконання рішення на тривалий період порушує баланс інтересів стягувача та боржника, що в свою чергу, порушує основні принципи обов`язковості виконання судового рішення, яке ухвалене іменем України і, як наслідок, позбавляє кредитора на можливість захисту своїх прав, заява Управління праці та соціального захисту населення Лиманської міської ради про розстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2021 підлягає частковому задоволенню, а відтак, на переконання суду, виконання рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2021 у справі №905/637/21 слід відстрочити на вісім місяців з дня ухвалення судом даного рішення рівними частинами з 30.11.2021 по 30.06.2022.

Окрім того, судом звернуто увагу, що розстрочення виконання рішення не позбавляє відповідача можливості та не обмежує у достроковому виконанні рішення у повному обсязі, не обмежує права позивача на звернення до виконавчих органів у випадку невиконання відповідачем графіку розстрочення за певним періодом, а також взято до уваги наявність у національному законодавстві компенсації «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь, та індексації присудженої суми (ст.625 Цивільного кодексу України, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради про розстрочення на 12 місяців виконання рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2021 у справі №905/637/21, підлягають частковому задоволенню.

Суд доводить до відома сторін про те, що згідно розпорядження Господарського суду Донецької області №33-р від 30.09.2021 «Про призупинення прийняття документів для відправки за межі суду», у зв`язку з закінченням знаків поштової оплати, з метою раціонального і цільового використання наявних у суді канцелярських товарів (офісний папір, картридж, конверти тощо), зупинено з 01.10.2021 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду.

З огляду на що, надсилання кореспонденції сторонам, у тому числі процесуальних документів, засобами поштового зв`язку наразі не здійснюється.

За викладених обставин підлягають використанню альтернативні способи повідомлення сторін та учасників процесу (електронна пошта, телефонограма, факсограма, підсистема «Електронний суд», розміщення відповідних повідомлень на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України», тощо).

При цьому, сторони не позбавлені права на отримання процесуальних документів у приміщенні Господарського суду Донецької області у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, за наявності відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст.2, 234-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради, м.Лиман Донецької області, б/н від 19.10.2021 про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2021 у справі №905/637/21 терміном на 12 місяців рівними частинами до 09.08.2022, задовольнити частково.

2.Надати Управлінню соціального захисту населення Лиманської міської ради, м.Лиман Донецької області, розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2021 у справі №905/637/21 терміном на 8 місяців рівними частинами до 30.06.2022 за наступним графіком:

30.11.2021 - 206 185,30 грн.,

31.12.2021 - 206 185,30 грн.,

31.01.2022 - 206 185,30 грн.,

28.02.2022 - 206 185,30 грн.,

31.03.2022 - 206 185,30 грн.,

30.04.2022 - 206 185,30 грн.,

31.05.2022 - 206 185,30 грн.,

30.06.2022 - 206 185,29 грн.

3.У задоволенні решти вимог відмовити.

4.У судовому засіданні 05.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

5.Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

6.Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/sud5006/.

Роз`яснити сторонам про можливість отримання процесуальних документів по справі у приміщенні Господарського суду Донецької області, у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

7.Повний текст ухвали складено 10.11.2021.

Суддя О.В. Кротінова