Ухвала суду № 100989632, 10.11.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1222/21

провадження №2/619/700/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Булах С.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Дергачівська міська рада про визнання заповіту недійсним, через нікчемність, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 – адвокат Капельніков Веніамін Лазаревич звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – Дергачівська міська рада про визнання заповіту недійсним, через нікчемність.

Ухвалою від 31.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, за правилами загального позовного провадження.

Позивач та її представник – адвокат Капельніков В.Л. в судове засідання призначене на 08.07.2021 не з?явилися, про причини неявки суду не повідомляли.

В судове засідання призначене на 05.08.2021 позивач та її представник – адвокат Капельніков В.Л. не з?явилися. Адвокатом Капельніковим В.Л. надано до суду звернення про відкладення судового засідання, у зв?язку з поганим самопочуттям. Дане звернення доказами не підтверджене.

В судове засідання призначене на 05.10.2021 позивач та її представник – адвокат Капельніков В.Л. не з?явилися. Адвокатом Капельніковим В.Л. надано до суду звернення про відкладення судового засідання, у зв?язку з поганим самопочуттям. Дане звернення доказами не підтверджене.

В судове засідання призначене на 10.11.2021 позивач та її представник – адвокат Капельніков В.Л. не з?явилися. Адвокатом Капельніковим В.Л. надано до суду звернення про відкладення судового засідання, у зв?язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення. Дане звернення доказами не підтверджене.

Відповідач в судове засідання не з?явився, повідомлявся своєчасно та належним чином.

Так, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Як встановлено судом, представник позивача у судові засідання не з`являється, хоча йому достеменно відомо про відкриття провадження у справі, про призначення засідань. Окрім того, представником позивача неодноразово було подано заяви про відкладення слухання справи, тобто сам факт подання заяви про відкладення справи підтверджує те, що представнику позивача було відомо про дату та час судового засідання. Заяв про розгляд справи у відсутність позивача не подано, більш того, кожна заява про відкладення судового засідання жодним доказом не підтверджена.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача та його представника і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15,від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 у справі №558/9/18, від 31.08.2021 у справі №570/5535/17.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Дергачівська міська рада про визнання заповіту недійсним, через нікчемність підлягає залишенню без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача, що не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

На підставі викладеного і керуючись ст. 43-44, ст.223, ст.257 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Дергачівська міська рада про визнання заповіту недійсним, через нікчемність - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. В. Калиновська