Рішення № 100988817, 10.11.2021, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/1690/21

Номер провадження 2/184/603/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Попівніч Н.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Яремчук Л.В.,

представника третьої особи – Андреєвої Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Служба у справах дітей Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області «про усунення перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання і спілкування з онукою»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання і спілкування з онукою.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є рідною бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її син - ОСОБА_4 на протязі 2020 року мав цивільні сімейні відносини з ОСОБА_2 , з якою вони фактично разом проживали в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить її синові на правах приватної власності. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька (її онука) - ОСОБА_3 , відносно якої її син ОСОБА_4 визнав батьківство за згодою матері ОСОБА_2 . З самого початку їхнього спільного проживання однією сім`єю у них не все було добре, однак вона вважала, що після народження дитини, якої вона з сином бажали і чекали її народження, все налагодиться у їхніх стосунках. Але після народження дитини стосунки сина з невісткою ще більше ускладнилося і як результат - в січні 2021 року вони остаточно припинили відносини. Відповідчака забрала дитину, усі особисті речі та пішла проживати до своєї матері. З цього моменту вона практично не бачила дитини. ОСОБА_2 не дозволяє спілкуватися з онукою, усвідомлюючи той факт, що цим завдає їй величезного болю. Після розриву відносин з її сином ОСОБА_2 лише один раз дозволила їй зустрітись з онукою. Ця зустріч відбувалась на дворі. Вона дозволила їй лише постояти деякий час біля коляски з онучкою, на її прохання взяти дитину на руки в різкій категоричній формі відмовила. На її вмовляння проводити зустрічі регулярно в подальшому вона також безпідставно відмовилась. Тобто виходить, що дитина взагалі не бачить її та не відчуває її як бабусю, і з часом з вини ОСОБА_2 онука не буде її взагалі впізнавати як бабусю. На всі її доводи про те, що вона, як баба дитини, має право на безперешкодне спілкування з онучкою, брати участь у її належному вихованні та утриманні, ОСОБА_2 безпідставно їй відмовляє, її цікавить тільки матеріальна сторона. Вся ця ситуація змусила її звернутися до органу опіки та піклування виконкому Покровської міської ради з клопотанням про допомогу у вирішенні питання щодо встановлення способу та відповідних годин для спілкування з дитиною, на що їй було надано лист-роз`яснення, в якому рекомендовано звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Вона активно та наполегливо намагається брати участь у вихованні дитини, як в емоційному, психолочічному сенсі, так і у вигляді матеріальної допомоги. Однак ОСОБА_5 категорично і безпідставно відмовляє їй у будь-яких її проявах побачити дитину та надати матеріальну допомогу на утримаання онуки. Всі її намагання мирним шляхом врегулювати даний спір не призвели до результату, оскільки відповідачка перешкоджає їй та штучно створює такі обставини, через які вона не може зустрічатися з онучкою. На теперішній час склалася ситуація, що вона вже на протязі багатьох місяців з онучкою не мала можливості спілкуватися, тому вона вимушена звернутись з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, уточнила та просила їх задовольнити з викладених в позовній заяві підстав та з урахуванням графіку, запропонованого відповідачем та її представником по справі.

Представник відповідачка в судовому засіданні уточнені позовні вимоги позивача візнала. Надано відзив на позовну заяву і посилаються на те, що її донька ОСОБА_3 дійсно є онукою позивачки. Син позивачки, батько її доньки, постійно відносно неї застосовував фізичне насилля, як під час вагітності, так і після народження доньки, позивачка стала на його бік, через це у них в останній час зіпсувалися стосунки. Після того, як вона зняла побої та відносно сина позивачки було порушено кримінальну справу, позивачка систематично почала наговорювати на неї неприємні та неправдиві речі. У лютому 2021 року вона змушена була піти жити окремо після чергових побоїв її батьком дитини, позивачка не цікавилась, як почувається і за який кошт вони існують. Останнім часом позивачка при зустрічі з нею поводиться не дуже приязно, оскільки за її словами вона бідкається про те, що ОСОБА_4 отримав обмежувальний припис. Крім того, позивачка спонукає її забрати заяву з поліції, мотивуючи тим, що її донька ОСОБА_6 ніколи не вступить на державну службу, бо її батько притягувався до кримінальної відповідальності. Служба у справах дітей виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області прийняла рішення №400 від 26.08.2021р. щодо участі у вихованні дитини, батька доньки ОСОБА_4 та встановила наступний порядок участі ОСОБА_4 з донькою: протягом одного тижня на місяць, враховуючи графік роботи у вівторок, четвер та суботу з 15-00 год. до 17-00 год. у присутності матері. Вона не заперечує, аби позивачка бачилась зі своєю онукою, але просить суд встановити побачення з онукою з урахуванням її інтересів, інтересів її батьків та інтересів батька ОСОБА_7 , а саме: у четвер з 17-00 год. до 19-00 год. та у суботу з 13-00 год. до 15-00 год. у присутності матері ОСОБА_2 за адресою фактичного проживання ОСОБА_3 , що буде продовженням спілкуванням всієї родини зі своєю онукою та донькою. Щодо спілкування по дві години у день народження та під час святкових днів, то вона не заперечує про участь у вихованні та спілкуванні позивачки у святкові дні з 10-00 год. до 11-30 год. у присутності матері за адресою фактичного проживання ОСОБА_3 . В останнє судове засідання не з`явилась.

Представник третьої особи – Андреєва Н.Л. в судовому засіданні проти позову позивача не заперечувала, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як встановлено в судовому засіданні, між сином позивачки ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_2 існували цивільні сімейні відносини на протязі 2020 року. Від даного цивільного шлюбу у них народилась донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.6).

У лютому 2021 року відповідачка разом з дитиною змушена була піти жити окремо після чергових побоїв сина позивачки ОСОБА_4 . На даний час відповідачка разом з дитиною ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У ч. 1 ст. 257 СК України встановлено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Тлумачення ч.2 та 3 ст. 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до ст. 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 цього Кодексу.

Стаття 159 СК України передбачає, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що баба має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Положеннями статей 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України)

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що між сторонами існують спір щодо участі баби у вихованні онуки.

Водночас, суд при вирішенні справи виходить з максимальних інтересів дитини. Крім того, суд враховує те, що продовж декілька місяців баба не спілкувалася з онукою, тому для налагодження психологічно комфортного спілкування між ними потрібен час.

Отже, суд вважає за можливим визначити порядок спілкування ОСОБА_1 з її малолітньою онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши час для побачення з онукою кожного четверга з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. та кожної суботи з 16 год. 00 хв. до 18 год. в присутності матері дитини ОСОБА_2 за адресою фактичного проживання ОСОБА_8 : АДРЕСА_2 , а також щороку по дві години спілкування у день народження дитини та під час святкових днів.

Керуючись ст. ст.2, 10,12,13, 76,81, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Служба у справах дітей Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області «про усунення перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання і спілкування з онукою» – задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити порядок спілкування ОСОБА_1 з її малолітньою онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши час для побачення з онукою кожного четверга з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. та кожної суботи з 16 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. у присутності матері дитини ОСОБА_2 за адресою фактичного проживання ОСОБА_8 : АДРЕСА_2 , а також щороку по дві години спілкування у день народження дитини та під час святкових днів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 листопада 2021 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш