Вирок № 100987894, 11.11.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3462/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Омельян І.М.,

при секретарях Василезі А.В., Котко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040000183 від 20.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сумгаїт Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 07.08.2020 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України;

- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 01.09.2020 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурорів Семененка Б.В., Боярського П.В., Вигівського М.І.,

представника потерпілого ОСОБА_5,

захисника Гащака Б.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

перекладачів Мехдієва Р.Т. огли, Атаєва Е.Е. огли , Мамедзаде К.А. ,

В С Т А Н О В И В:

20.01.2021 року близько 06:20 ОСОБА_1 перебував на Дарницькій площі неподалік будинку №4 по Харківському шосе в м. Києві, де знаходиться кіоск «Київхліб», та в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення кіоску за вищевказаною адресою.

Реалізовуючи свій злочинний умисел та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 підійшов до вхідних дверей кіоску, які на той час були зачинені, та невстановленим предметом, який він заздалегідь підготував для вчинення кримінального правопорушення, віджав металопластикові двері кіоску та проник до вказаного приміщення, звідки таємно викрав:упаковку солодощів «Рахат лукум Фітіль апельсин» ТМ Лукум, закупівельною вартістю 180 грн.

Після цього, ОСОБА_1 направився в двір будинку по вул. Харківське шосе, 4 в м. Києві , де запропонував своєму знайомому ОСОБА_4 придбати солодощі, на що останній погодився. Отримавши грошові кошти за товар, ОСОБА_1 знову направився до кіоску «Київхліб» за вищевказаною адресою.

Так, близько 06:57 того ж дня ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, повторно зайшов у приміщення кіоску «Київхліб» по Харківському шосе, 4 в м. Києві, звідки таємно викрав: жувальні цукерки «Toffis Mix», вагою 2 кг, закупівельною вартістю 260 грн; «Рахат лукум фітіль яблуко», вагою 1,5 кг, закупівельною вартістю 180 грн; цукрові трубочки ТМ «Tarta», закупівельною вартістю 504 грн. Після цього, вказаний товар реалізував знайомому ОСОБА_4 . Отримавши грошові кошти за товар, ОСОБА_1 знову направився до кіоску «Київхліб» за вищевказаною адресою.

Так, близько 07:24 того ж дня, ОСОБА_1 , повернувшись до кіоску та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, знову зайшов в приміщення кіоску, звідки таємно викрав: мармелад желейно-формовий ТМ «Стимул», вагою 3,8 кг, закупівельною вартістю 323 грн; цукерки «Стріла Дніпровська» ТМ «Стимул» вагою 1,1 кг, закупівельною вартістю 170 грн 50 коп.; мармелад «Ананасики» ТМ «Стимул», вагою 3 кг, закупівельною вартістю 270 грн. Після цього, вказаний товар реалізував знайомому ОСОБА_4 . Отримавши грошові кошти за товар, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав збитку ТОВ «Фірмова мережа Київхліб» на загальну суму 1 887 грн 50 коп.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не визнав своєї вини у вчиненні злочину та відмовився давати показання.

Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого ОСОБА_1 щодо відмови давати показання та не визнання своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитана у судовому засіданні представник потерпілого ТОВ «Фірмова мережа «Київхліб» - ОСОБА_5 суду показала, що вона працює головним юрисконсультом в ТОВ «Фірмова мережа «Київхліб». 20.01.2021 року їй повідомили, що до кіоску « Київхліб », який розташований за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 4, проникла невідома особа, яка здійснила крадіжку майна, а саме солодощів. Зазначила, що відео з камери відеоспостереження кіоску, на якому видно, як невідома особа тричі проникала до магазину, нею було надано працівникам органу досудового розслідування за запитом слідчого, а вся документація щодо викраденого товару була надана на наступний день після події, після проведеної інвентаризації.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що він працює слідчим у Дніпровському управлінні поліції ГУ НП у м. Києві. Зазначив, що особа обвинуваченого йому знайома, оскільки він був підозрюваним у цьому кримінальному провадженні. Як слідчий він проводив слідчі дії, зокрема допит свідка ОСОБА_4 та слідчий експеримент з ним, під час яких вказаний свідок називав продавця солодощів його знайомим та його ім`я - ОСОБА_1 , описав його зовнішність та одяг. Під час огляду місця події у свідка ОСОБА_4 було вилучено п`ять коробок солодощів, що були викрадені з кіоску «Київхліб», які потім передані представнику потерпілого на зберігання. Крім того, на досудовому розслідуванні у ОСОБА_1 було вилучено особисті речі, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні і передані до камери схову органу поліції.

Суд, оцінює показання представника потерпілого ТОВ «Київхліб» - ОСОБА_5, свідка ОСОБА_6 як належними та достовірними, у розумінні ст. ст. 94-96 КПК України, тому не має підстав ставити їх під сумнів або ж не брати як доказ, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності.

Окрім показань вищевказаних осіб, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, також підтверджується наступними дослідженими судом письмовими доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ВКП Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві від 20.01.2021 року, з якого вбачається, що 20.01.2021 року з 06:00 по 07:40 за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 4, невідома особа проникла в кіоск «Київхліб» та викрала товар на загальну суму 1 887 грн 00 коп. (т. 1 а.п. 149);

- протоколом огляду місця події від 21.01.2021 року з додатками, відповідно до якого 20.01.2021 року було проведено огляд приміщення кіоску « Київхліб » за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 4, та встановлено: на вхідних дверях з зовнішньої сторони, на відстані 10 см нижче ручки, наявні пошкодження, схожі на сліди віджиму; з внутрішньої сторони на вхідних дверях вище ручки виявлено 3 сліди папілярних узорів; у зоні для розрахунку покупців, а саме в дерев`яній тумбі, знаходився викрадений товар. Оглядом також виявлено камеру відео спостереження в середині приміщення (т. 1 а.п. 151-153);

- протоколом огляду місця події від 21.01.2021 року з додатками, відповідно до якого 20.01.2021 року було проведено огляд приміщення під`їзду АДРЕСА_3 . Встановлено, що на першому поверсі біля виходу стояв громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підлозі поряд з ним було п`ять картонних пакунків із солодощами, а саме солодощі ТМ «Стимул», на одній з яких було написано «Мармелад цитрус». З п`ятьох коробок три відкриті та заповненні на половину, у інших двох - кондитерські вироби запечатані. Як пояснив ОСОБА_4 , зазначені кондитерські вироби він придбав 20.01.2021 року у свого знайомого на ім`я ОСОБА_8 . У ході огляду вилучено картонні коробки з солодощами (т. 1 а.п. 155-159);

- постановою про визнання юридичної особи потерпілою від 20.01.2021 року, відповідно до якої ТОВ «Фірмова мережа «Київхліб» визнано потерпілим у цьому кримінальному провадженні (т. 1 а.п.161);

- протоколом інвентаризаційної комісії від 20.01.2021 року, відповідно до якого недостача в магазині «Київхліб» за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 4, становить 1887 грн 50 коп. (т. 1 а.п. 171);

- протоколом перегляду відеозапису від 21.01.2021 року з додатками з камери відео спостереження, що розташована в приміщенні кіоску «Київхліб» за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 4, який повністю узгоджується з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, згідно з яким 20.01.2021 року о 06:22:02 до металопластикових вхідних дверей кіоску «Київхліб» підходить невідомий чоловік, який за допомогою невстановленого предмету відкриває зачинені вхідні двері, через кілька секунд до даного приміщення заходить чоловік, який одягнутий в сіру куртку з капюшоном, джинси синього кольору та черевики чорного кольору, на спинні знаходиться сумка-рюкзак червоного кольору з вставкою полоси жовтого кольору, також в руках останнього знаходиться предмет зовні схожий на розвідний ключ, після чого, даний чоловік підходить до прилавку, та потрапивши за прилавок, підійшов до касового апарату та відчинив його, провівши маніпуляції з касовим апаратом, направився до торгівельної лавки, яка розташована в стелажі, присів та взяв до рук коробку білого кольору з солодощами, після чого направився до виходу з приміщення, тримаючи дану коробку в руці о 06:22:50. Після цього, 20.01.2021 року о 06:57:34 до даного приміщення вдруге заходить той же чоловік, який одягнутий в сіру куртку з капюшоном, джинси синього кольору та черевики чорного кольору, на спинні знаходиться сумка червоного кольору з вставкою полоси жовтого кольору, після чого, даний чоловік підходить до прилавку, та потрапивши з-за прилавок відразу направляється в лівий бік та зникає з зони ведення відео зйомки, через декілька хвилин останній з`являється в зоні відео зйомки, після чого направився до торгівельної лавки, яка розташована в стелажі, присів та взяв до рук декілька коробок з солодощами, після чого направився до виходу з приміщення, тримаючи дані коробки в руках о 06:58:49. Після цього 20.01.2021 року о 07:24:19 до даного приміщення втретє заходить чоловік, який одягнутий в сіру куртку з капюшоном, джинси синього кольору та черевики чорного кольору, на спинні знаходиться сумка червоного кольору з вставкою полоси жовтого кольору, після чого, даний чоловік підходить до прилавку, та потрапивши за прилавок відразу направився до торгівельної лавки, яка розташована в стелажі, присів та взяв до рук декілька коробок з солодощами, після чого направився до виходу з приміщення тримаючи дані коробки в руках о 07:24:44 (т. 1 а.п. 175-183);

- протоколом огляду місця події від 20.01.2021 року, відповідно до якого було оглянуто частину коридору, який розташований на третьому поверсі Дніпровського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2. У даному приміщенні знаходився чоловік приблизно 170-175 см зросту, середньої статури, який представився на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний чоловік був одягнутий в сіру куртку з капюшоном, джинси синього кольору, черевики чорного кольору типу «Уги» розмір 40, кофта з капюшоном синього кольору. На запитання чи впізнав він упаковки, виготовлені з картону різних кольорів, в яких знаходилися солодощі, останній відповів, що ніякого відношення до них не має (т. 1 а.п. 184-186);

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 22.01.2021 року відповідно до якого старший слідчий Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Борисенко К.Ю. на підставі ухвали слідчого судді від 22.01.2021 року провів тимчасовий доступ до речей ОСОБА_1 , а саме: до сірої куртки з капюшоном марки «CRAFTED», яка з передньої частини обладнана застібками, які являють собою мотузки, на яких розміщені пластикові елементи та з іншого боку - мотузки у вигляді петлі; джинсових штанів синього кольору; черевиків чорного кольору типу «Уги», розміром 40; сумки-рюкзака червоного кольору. Вказані речі було вилучено у ОСОБА_1 та поміщено в сейф пакет № EXPO 456705 (т. 1 а.п. 188-190);

- протоколом огляду предметів від 01.02.2021 року з додатками, відповідно до якого старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Борисенко К.Ю. у приміщенні Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, у кабінеті № 312, провів огляд куртки з капюшоном марки «CRAFTED», джинсових штанів синього кольору, черевиків чорного кольору типу «Уги» розміром 40, сумки-рюкзака червоного кольору (т. 1 а.п. 191-193).

У судовому засіданні судом було проведено огляд вказаних речових доказів і проведено порівняння з речами, в які у день події був одягнутий чоловік, який зображений на відеозаписі з камери відео спостереження, що розташована в приміщенні кіоску «Київхліб» за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 4. Обвинувачений у судовому засіданні впізнав свої речі: куртку з капюшоном марки «CRAFTED», джинсові штани синього кольору, черевики чорного кольору типу «Уги» розміром 40, окрім сумки-рюкзака з її вмістом червоного кольору з вставкою полоси жовтого кольору та написом «У Вікторівни»;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.01.2021 року з додатками за участю свідка ОСОБА_4 , який повністю узгоджується з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом та з якого вбачається, що 20.01.2021 року о 06:30-07:00 ОСОБА_4 знаходився біля будинку, в якому мешкає, а саме: АДРЕСА_3 , де до нього підійшов наглядно знайомий чоловік, який в руках тримав упаковку з солодощами, цей чоловік на ім`я ОСОБА_1 запропонував придбати у нього солодощі, на що ОСОБА_4 погодився. Через деякий час ОСОБА_1 ще двічі ще підходив до нього та пропонував придбати солодощі, на що ОСОБА_4 погоджувався та купував їх (т. 1 а.п. 196-200);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.01.2021 року, з якого вбачається, що 20.01.2021 року з 20:30 до 20:35 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_1 (а.п. 214-216);

- постановами про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 21.01.2021 року, 28.01.2021 року та 01.02.2021 року (а.п. 160, 174, 194, 201).

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Крім того, суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_4 , допитаного у судовому засіданні, оскільки на запитання він давав не точні й суперечливі відповіді, та його показання не співпадають з відомостями, які зазначені у протоколі огляду місця події від 21.01.2021 року щодо кількості вилучених у нього коробок викрадених солодощів, а також з протоколом та переглянутим у судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту від 28.01.2021 року за його участю, під час якого він надавав свої пояснення щодо події та особи продавця солодощів. Так, у судовому засіданні під час допиту, на запитання суду чи знає він обвинуваченого і в яких стосунках з ним перебуває, свідок спочатку сказав, що бачив обвинуваченого один раз в день події, але не впевнений, що то був він, а потім свідок зазначив, що не знає особу обвинуваченого. Також свідок ОСОБА_4 суду показав, що не пам`ятає точну дату події, зазначивши, що це було приблизно у кінці зими, було холодно, ввечері, він вийшов з дому і курив біля під`їзду, до нього підійшов незнайомий йому чоловік нашої національності і запропонував придбати солодощі, він купив 2,5 коробки солодощів за 240 грн. Потім до нього приїхала поліція і вилучила придбаний товар. Він не пам`ятає як було звати продавця солодощів, але скоріш за все це був не ОСОБА_1 . Також свідок ОСОБА_4 повідомив суду, що раніше був судимий та на час події вживав наркотичні засоби.

Крім того, слід зазначити, що на повторний допит у суд свідок ОСОБА_4 не з`явився, прокурор повідомив суд про те, що він проходить лікування у наркологічному центрі. Від свого клопотання про повторний допит вказаного свідка прокурор відмовився та таку відмову, з урахуванням думки учасників судового провадження, прийнято судом.

Також суд ставиться критично до того, що під час огляду речових доказів у судовому засіданні обвинувачений не впізнав сумки-рюкзака з її вмістом червоного кольору з вставкою полоси жовтого кольору, оскільки саме цей рюкзак працівниками досудового слідства було у нього вилучено та поміщено в сейф пакет № EXPO 456705 (т. 1 а.п. 188-190). Заперечень до протоколу вилучення речей не було.

Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винуватість повністю доведена зібраними та дослідженими у справі доказами.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності, взаємозв`язку, вважає, що у провадженні існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому йому діянні.

Щодо доводів сторони захисту про те, що в суді не встановлено особу обвинуваченого, оскільки існують розбіжності в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження в написанні прізвища обвинуваченого ( ОСОБА_1 чи ОСОБА_1 ), що, на думку захисника, виключає притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому злочину, то слід зазначити, що вказане питання досліджувалося судом під час судового слідства та прокурором було надано суду завірені копії документів, що посвідчують особу ОСОБА_1 (Т.1 а.п. 202-208), у зв`язку з чим суд вважає, що розбіжності в написанні прізвища обвинуваченого є технічною помилкою, пов`язаною з перекладом прізвища з азербайджанської мови на українську. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 753/10006/15-к від 30.03.2021 року.

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів у вказаному кримінальному провадженні, то слід зазначити, що вони є необґрунтованими та нічим не підтверджені.

Під час дослідження матеріалів кримінального провадження підстав для визнання доказів недопустимими судом не установлено, так як не було встановлено факту істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників провадження.

При формуванні такого підходу суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 8 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к , відповідно до якої вирішуючи питання про застосування правил ст. 87 КПК до наданих сторонами доказів, Суд вказав, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті. … суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору ст. 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим, але ці обставини у даній справі судом не установлені.

Порушень вимог КПК України під час проведення слідчих дій у цьому кримінальному провадженні, які б були фундаментальними, судом не установлено.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, твердження сторони захисту про його непричетність до вчинення вказаного правопорушення, суд розцінює як спосіб захисту обвинуваченого, спрямований на уникнення кримінальної відповідальності за вчинений тяжкий злочин, оскільки будучи вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, стороною захисту не надано суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів.

З огляду на викладене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення, тому кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

Приймаючи таке рішення, суд враховує правову позицію, висловлену у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року № «Про судову практику у справах про злочини проти власності», крадіжка, грабіж або розбій, поєднані з незаконним проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, кваліфікуються відповідно за частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 186, частиною третьою статті 187 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Так, суд відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження; дані про його особу, а саме: не одружений, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин під час іспитового строку.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України, та обставин, що обтяжують покарання останнього згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення і попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, а саме у виді позбавлення волі.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, відсутністю обставин, які б пом`якшували покарання, конкретних обставин кримінального провадження, ставлення обвинуваченого до скоєного (вину не визнав, від надання показань у суді відмовився, у вчиненому не розкаявся), його особи, суд вважає, що його перевиховання й виправлення не можливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судом кримінального покарання» у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України, а тому у таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 01.09.2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинив після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, тому остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначати за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, з урахуванням вироку Дарницького районного суду м. Києва.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді утримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 01.09.2020 року та остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 20 січня 2021 року, тобто з моменту його фактичного затримання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-упаковку солодощів - «Фітіль з арахісом» рахат лукум з яблуком; упаковку солодощів - мармелад желейно-формований ТМ Стимул; упаковку солодощів - мармелад ананас; упаковку солодощів - мармелад «Цитрус»; упаковку солодощів - мармелад «Цитрус», що передані під розписку представнику ТОВ «Фірмова мережа «Київхліб» - залишити власнику;

-CD-R диск відеозаписи з камер відео спостереження з тогівельного павільйону, що за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 4; CD-R диск з відеозаписом слідчого експерименту - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-сумку-рюкзак червоного кольору з вставкою полоси жовтого кольору з написом «У Вікторівни»; джинсові штани синього кольору; сіру куртку з капюшоном марки «CRAFTED»; черевики чоловічі чорного кольору типу «Уги» - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя І.М.Омельян