Ухвала суду № 100987596, 10.11.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8465/21

1-кс/569/7863/21

УХВАЛА

10 листопада 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі судового засідання Табак Х.І.,

з участю прокурора Бубенка А.В., слідчого Бартицького Є.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного – адвоката Войцешука А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Бартицького Є.О., яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури Бубенком А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження №12021181010000422 від 11.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням.

З клопотання слідує, що ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 24.11.2020 за ч. 3 ст. 185КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування вказаного покарання з встановленням іспитового строку – 1 рік, а також обвинувальний акт щодо якого 28.12.2020 направлений до Рівненського міського суду для розгляду по суті щодо вчинення останнім злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, маючи не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості, повторно вчинив новий, умисний, корисливий злочин проти власності.

Так, 19.01.2021 близько 18 год. 00 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб разом із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження,перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, повторно, шляхом підбору ключа проникли всередину вказаної квартири, звідки таємно викрали належне ОСОБА_2 майно, а саме: наручний годинник марки «Casio» моделі МТР-1314Р, вартістю 749,67 гривень, USB флеш накопичувач з написом «Monsanto», вартістю 81,67 гривень, мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-E2330», вартістю 375 гривень, золотий ланцюжок 585 проби вагою 2 грама, вартістю 3291,88 гривень, а також золоте кільце 585 проби вагою 0,5 грам, вартістю 822,97 гривень, чим завдав потерпілій майнової шкоди в загальному розмірі близько 5321,19 гривень.

09.11.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заява про вчинення злочину від 19.01.2021, протоколом огляду місця події від 19.01.2021, протоколами допитів потерпілої ОСОБА_2 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.10.2021потерпілій, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.02.2021 свідку, висновком експерта за результатами проведення судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/118-21/834-ТР від 10.02.2021.

Метою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у виді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- може переховуватись від органів досудового розслідування, а також ухилитися від слідства та суду, а саме є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність і невідворотність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до 6 років, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

– незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні,оскільки судом будуть братися до уваги лише показання, дані лише під час судового розгляду і є всі підстави вважати, що у випадку застосування до останнього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, ОСОБА_1 буде чинити тиск на потерпілу та свідків. Слід врахувати, що потерпіла в ході досудового розслідування впізнала ОСОБА_1 , як особу, яка вчинила крадіжку, поєднану з проникненням до її житла, а тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу з метою схилити її до зміни показів або до дачі неправдивих показів.

- може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це.

– може вчинити інше кримінальне правопорушення: згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 24.11.2020 за ч. 3 ст. 185КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування вказаного покарання з встановленням іспитового строку – 1 рік, а також обвинувальний акт щодо якого 28.12.2020 направлений до Рівненського міського суду для розгляду по суті щодо вчинення останнім злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, маючи не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості, повторно вчинив новий, умисний, корисливий злочин проти власності та під час іспитового строку останній підозрюється у вчиненні нового тяжкого злочину, що свідчить про злочинну спрямованість дій обвинуваченого і свідчить про наявність вказаного ризику.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задоволити з підстав викладених у ньому та просили застосовування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 .

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі.

Заслухавши слідчого, підозрюваного, його захисника та думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №12021181010000422 від 11.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

09.11.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов`язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.

Слідчий, звертаючись із клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та прокурор при його розгляді довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями не хворіє, протягом тривалого часу не має постійного місця проживання, а також постійного заробітку, лише тимчасові, що також вказує на неможливість застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, як домашній арешт.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу не встановлено.

З урахуванням наведеного, є необхідним застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Також в ході судового розгляду з`ясовано, що підозрюваний ОСОБА_1 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність соціальних зв`язків та стримуючих фактори від продовження злочинної діяльності та переховування від органів досудового розслідування.

Таким чином, існує ризик того, що підозрюваний може ухилятись він органів досудового розслідування та суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, санкція за ступенем тяжкості класифікована, як тяжкий злочин, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати слідчого, прокурора та суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання – задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, із визначенням застави у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб.

Строк тримання під вартою рахувати з 11 год. 30 хв. 10 листопада 2021 року.

Встановити строк дії ухвали до 11 год. 30 хв. 08 січня 2022 року.

Одночасно визначити розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 47 580 (чорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти обов`язки на підозрюваного у разі внесення застави:

-прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора;

-повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 08 січня 2022 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Є.І. Сидорук