Рішення № 100986711, 11.11.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1966/21

Провадження № 2-а/323/22/21

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

11.11.2021 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Плечищевої О.В., при секретарі судового засідання Лавданській Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа – поліцейський управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Добринчук Сергій Сергійович про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому вказує, що 27.07.2021 року поліцейським управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Добринчук Сергієм Сергійовичембула складена постанова серії ДПО18 № 580342, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

В даній постанові зазначено, що він (позивач) керуючи транспортним засобом перевищив встановлене обмеження швидкості у 50 км/год на 23 км/год та рухався зі швидкістю 73 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР.

Розуміючи, що жодних правил ним порушено не було, він намагався пояснити цей факт працівнику поліції, але він жодним чином не відреагував на це та зазначив, що пристрій TruCam, який поліцейський при зупинці тримав у руках, показав швидкість 73 км/год.

Також позивач зазначає, що поліцейський, всупереч ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», при фіксації швидкості руху його автомобіля тримав пристрій TruCam у руках, а тому отримані данні з пристрою TruCam не можна вважати достовірними.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що саме він керував будь-яким транспортним засобом та відповідно здійснив вказане правопорушення.

Тому просить постанову серії ДПО18 № 580342 від 27.07.2021 року у справі про адміністративне правопорушення визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.07.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача та третьої особи, а також сама третя особа до судового засідання не з`явилися, з невідомих суду причин, належним чином повідомлялися про слухання справи.

07.09.2021 року від представника відповідача та третьої особи до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі. В обгрунтування відзиву зазначає про законність винесення постанови від 27 липня 2021 року та відсутність порушень будь-яких прав позивача з боку працівника поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки. Також зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкоссті автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20584, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 01.12.2020 року та чинного до 01.12.2021 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № 001158 є придатним до застосування. Можливість використання виробу Tru Cam також підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та засобу інформації України експертного висновку від 27 вересня 2018 року № 04/02/03/-3008, який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Також зазначає, що в діях працівника поліції жодним чином не вбачається порушення ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», так як дана норма закону відноситься до технічних приладів, які працюють в автоматичному режимі, а TruCam LTI 20/20 № 001158 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів.

Згідно до ч.4 ст.229 КАС України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних обставин.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 580342 від 27.07.2021 року, 27.07.2021 року, о 06 год. 30 хв., після зупинки ТЗ яким керував позивач, працівником поліції повідомлено про порушення рпавил дорожнього руху, а саме те, що керуючи транспортним засобом позивач перевищив встановлене обмеження швидкості у 50 км/год на 23 км на год. та рухався зі швидкістю 73 км на год., чим порушив п. 12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.

До даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, норми Закону України «Про Національну поліцію» та норми Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно пункту 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

В якості доказу на підтвердження наявності події адміністративного правопорушення, а саме факту перевищення позивачем встановлених обмежень швидкості руху, ДПП долучив до матеріалів справи диск, із розміщеними на ньому відеофайлом та фотозображенням, що зроблені за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТЗ Tru Cam LTI 20/20 № ТС001158.

Матеріалами справи підтверджується, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20584, виданого Державним підприємством «Укрметртестстандарт» від 01 грудня 2020 року та чинного до 01 грудня 2021 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС001158, є придатним до застосування.

Можливість використання виробу TruCam LTІ 20/20, виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 № 04/02/03-3008.

З огляду на наведене, суд погоджується з позицією відповідача, що дані з фотознімків та відеозапису, здійснені лазерним вимірювачем швидкості ТЗ Tru Cam LTI 20/20 № ТС001158, в розумінні положень статті 251 КУпАП, можуть мати доказовий характер в питанні встановлення факту перевищення ТЗ допустимої швидкості руху.

В той же час, слід зауважити, що таке можливо лише за умови дотримання уповноваженою особою процедури використання даного приладу.

В заявленому позові позивач вказує, що в спірному випадку працівником поліції (третьою особою у даній справі) під час вимірювання швидкості ТЗ лазерним вимірювачем швидкості ТЗ Tru Cam LTI 20/20 № ТС001158 не дотримано положень статті статті 40 Закону України «Про національну поліцію».

З такими аргументами позивача суд погоджується та зазначає наступне.

Так, статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» регламентовано застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

За змістом частини 1 наведеної статті, в редакції чинній з 17.03.2021 року, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Отже, даною нормою закону закріплений порядок застосування, зокрема, технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки та засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Зокрема, технічний засіб з виявлення та/або фіксації правопорушень має бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель. Іншого способу використання даного засобу вказаною нормою не передбачено.

З дослідженого відеозапису з лазерного вимірювача швидкості ТЗ Tru Cam LTI 20/20 № ТС001158, що у розумінні положень статті 40 Закону України “Про Національну поліцію” є технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень, судом встановлено, що даний прилад не був зафіксований під час вимірювання швидкості руху ТЗ.

Як зазначав позивач, та не спростовано ані відповідачем, ані третьою особою, вказаний прилад під час вимірювання швидкості руху ТЗ позивача знаходився у руці працівника патрульної поліції.

Такий спосіб застосування приладу Tru Cam, на переконання суду, неможливо визнати таким, що відповідає положенням статті 40 Закону України “Про Національну поліцію”.

Так, як зазначено вище, за змістом даної статті технічний засіб має бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Суд вважає, що значення слів «монтований/розміщений», в контексті наведеної статті закону, слід розуміти так, що технічний засіб має бути або ж вмонтований, або ж розміщений стаціонарно (статично), що виключало б можливість його руху під час вимірювання швидкості. При цьому, обидва слова «монтований» та/або «розміщений» стосуються виключно технічного засобу, а не розміщення поліцейського з технічним засобом по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Дослідивши долучену ДПП відеофіксацію приладу TruCam, судом встановлено, що зображення на відеозапису коливається, що свідчить про те, що в момент фіксації прилад, яким ця фіксація здійснювалась, не був стаціонарно закріпленим.

На відеозаписі видна вібрація приладу TruCam під час вимірювання відповідачем швидкості руху ТЗ позивача. Такі заміри можуть дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач.

Отже, в спірному випадку відповідачем застосовано прилад Tru Cam в інший спосіб, ніж те визначено статтею 40 Закону України “Про Національну поліцію”.

Враховуючи матеріали справи та аргументацію сторін, суд безумовно погоджується із наявністю у відповідача повноважень на контроль за швидкістю руху певного транспортного засобу, однак наголошує, що працівники поліції повинні використовувати технічні засоби фіксації швидкості руху виключно у спосіб, визначений законом.

З огляду на наведене, суд погоджується з позицією позивача, що надані відповідачем дані з лазерного вимірювача швидкості ТЗ Tru Cam LTI 20/20 № ТС001158, не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в спірній постанові.

Інших доказів на підтвердження порушення позивачем п.п.12.4 ПДР України відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відсутні будь які достовірні, належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Таким чином, суд дійшов висновку у задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно до ч. 1, ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду із даною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Отже понесені судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відовідача.

Керуючись ст. 2, 9, 72-78, 132, 139, 245, 246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа – поліцейський управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Добринчук Сергій Сергійович про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 580342 від 27.07.2021 року відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 454,00 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2021 року.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області О.В. Плечищева