Ухвала суду № 100979467, 08.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16784/21

Провадження № 2/638/6477/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 листопада 2021 року суддя Дзержинського районного суду м.Харкова Невеніцин Є.В., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Однак зазначена позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду, так як не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Однак, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Враховуючи вищенаведене на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норми ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюються.

Аналогічний висновок зроблено у постанові ВС по справі № 638/6060/18 від 12.08.2020.

Таким чином, суд відхиляє довод позивача про те, що позов стосується захисту прав споживача.

Також, суд зазначає, що за загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Аналогічний висновок щодо застосування норми права, викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 жовтня 2020 року, справа № 263/14171/19.

Так, державним виконавцем зазначено місце реєстрації позивача: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до юрисдикції Дзержинського районного суду м.Харкова.

Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року встановлено в сумі 2270 гривень.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 908 гривень та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору або надати клопотання про звільнення від сплати судового збору з підстав визначених Законом України «Про судовий збір» та надати відомості щодо місця виконання виконавчого напису нотаріуса для визнання територіальної підсудності справи.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 136, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху, запропонувати позивачу протягом 10 днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.В.Невеніцин