Ухвала суду № 100978645, 09.11.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5111/21

Провадження № 2-о/496/193/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Усатівська сільська рада Одеського району Одеської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить:

-встановити належність заповіту на прізвище ОСОБА_2 , посвідченого Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області 17 січня 1983 року до ОСОБА_1 , яка мешкає по АДРЕСА_1 ;

-встановити, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 є однією особою російською мовою - ОСОБА_3 ;

-встановити склад майна спадкодавця ОСОБА_4 на час її смерті у 1987 році;

-встановити факт належності підпису ОСОБА_2 у заповіті саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_4 ;

-встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у 1961 році за адресою: АДРЕСА_1 ;

-встановити, яку адресу у 1983 та 1987 роках мала земельна ділянка ОСОБА_4 площею 0,67 га;

-встановити коло осіб, які були зареєстровані та проживали по АДРЕСА_2 у 1983-1987 роках.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Перелік фактів, про встановлення яких суд розглядає справи в порядку окремого провадження, визначено ч. 1 ст. 315 ЦПК України, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішення спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що «[…] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов?язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб?єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Аналогічних висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 19 березня 2020 року в справі №639/489/18 (провадження №61-1162св19), від 15 квітня 2020 року в справі №302/991/19 (провадження №61-1128св20), від 27 серпня 2020 року в справі №201/1935/20 (провадження №61-8149св20), від 28 квітня 2021 року в справі №520/19532/19 (провадження №61-13709св20).

У своїй заяві ОСОБА_1 вказує, що встановлення вище перелічених фактів необхідне їй для можливості оформлення спадщини ОСОБА_4 . При цьому із змісту поданої ОСОБА_1 заяви фактично вбачається її незгода з площею земельної ділянки, яку вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_4 за заповітом та частина якої відійшла родині ОСОБА_5 .

За таких обставин приходжу до висновку, що із заяви ОСОБА_1 беззаперечно вбачається спір про право, який виник з приводу спадкового майна, а встановлення фактів, про які просить заявниця, вплине на права та обов`язки інших осіб.

Крім того, у своїй заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в розділі, названому заявницею ОСОБА_1 «КЛОПОТАННЯ» та підписаному нею та громадянином ОСОБА_6 , вона вказує, що подана нею заява тісно пов`язана зі справою №496/1995/21, можна навість сказати, що справа №496/1995/21 в частині її вимог не буде мати сенсу без розгляду цієї заяви. Щодо вимог ОСОБА_6 по справі №496/1995/21, то у разі задоволення даної заяви, відпаде необхідність що небудь доводити щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 та значно поліпшиться доказова база ОСОБА_6 . Крім того, вона зауважила, що для вимог ОСОБА_6 є достатньо юридичних доказів – це численні рішення адмінсуду та акти держвиконавців, відомості реєстрів.

За результатами розгляду судом даного клопотання, заявниця та громадянин ОСОБА_6 просили, зокрема, дану заяву розглядати з цивільною справою №496/1995/21; виклик до суду призначати в одну дату та час для ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ; за необхідності призначити попереднє засідання за участю всіх сторін по справі №496/1995/21 та зупинити розгляд справи №496/1995/21 до розгляду заяви про встановлення юридичних фактів.

Тобто, заявниця фактично просить встановити ряд фактів, які, на її думку, мають юридичне значення, та які в подальшому вплинуть на результати розгляду іншої справи №496/1995/21 за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_8 , яка розглядається судом в порядку позовного провадження, предметом спору якої є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення меж земельної ділянки, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.

При цьому спір стосується однієї і тієї ж земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що з поданої до суду заяви вбачається спір про право, у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно відмовити, роз`яснивши право звернення з позовом в загальному порядку з дотриманням правил підсудності.

Керуючись ст. ст. 293, 315 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суддя -

П О С Т А Н О В И В :

У відкритті провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Усатівська сільська рада Одеського району Одеської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення – відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду шляхом подання позову у порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.О. Пендюра