Ухвала суду № 10097289, 20.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2010 р. м. КиївК-12315/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2007 у справі № 5/380-13/63А господарського суду Львівської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький нафтовий холдинг»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 05.03.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2007, позов ТОВ «Галицький нафтовий холдинг»задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 17.11.2006 № 0004082321/0/24822 та № 0004072321/0/24823.

В касаційній скарзі ДПІ у Галицькому районі м. Львова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, пункту 1.8 ст. 1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено перевірку ТОВ «Галицький нафтовий холдинг»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за вересень 2006 року, за результатами якої було складено акт від 10.11.2006 № 1545/23-024/31215314.

Згідно з цим актом ТОВ «Галицький нафтовий холдинг» в порушення пункту 1.8 ст. 1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР завищив заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2006 року на 2708273,00 грн. та занизив суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2006 року на 615488,00 грн. внаслідок включення до податкового кредиту витрат по сплаті відсотків по товарному кредиту, оскільки зазначена діяльність, як така, що призвела до значного збільшення собівартості придбаного товару, не є господарською в розумінні пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР); включення до податкового кредиту в податкових деклараціях за серпень, вересень 2006 року податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Галичина-Рембуд», яке звітувало за ці податкові періоди з нульовими показниками, що свідчить про відсутність факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.11.2006 № 0004082321/0/24822 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 738586,00 грн. (в т.ч. 615488,00 грн. основний платіж та 123098,00 грн. штрафні (фінансові) санкції) та № 0004072321/0/24823 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року на 2708273,00 грн.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач придбав у ТОВ Науково-виробничого підприємства «Центр передових технологій»на умовах товарного кредиту товар (мастило) на підставі договорів купівлі-продажу від 02.08.2006 № 81 та від 05.09.2006 №9, умови яких передбачають надання розстрочення розрахунку на строк не більше, ніж на 24 календарних дні з моменту передачі товару; вартість послуги з розстрочення оплати товару складає 2% від загальної вартості товару за кожний день розстрочення.

До податкового кредиту позивач включив податок на додану вартість, сплачений в ціні товару, в сумі 4800000,00 грн. на підставі податкової накладної від 02.08.2006 № 0-08/06-11 про поставку товару (мастило) на загальну суму 28800000,00 грн. (включаючи ПДВ) та суму податку на додану вартість з відсотків по товарному кредиту в сумі 2016000,00 грн. на підставі податкової накладної від 23.08.2006 № 23-08/06-12 на загальну суму 12096000,00 грн. (включаючи ПДВ) (декларація за серпень 2006 року), а також в сумі 4720000,00 грн. на підставі податкової накладної від 05.09.2006 № 05-09-07 про поставку товару (мастило) на загальну суму 28320000,00 грн. (включаючи ПДВ) та суму податку на додану вартість з відсотків по товарному кредиту в сумі 1982400,00 грн. на підставі податкової накладної від 26.09.2006 № 26-09-08 на загальну суму 11894400,00 грн. (включаючи ПДВ) (декларація за вересень 2006 року).

В подальшому придбаний товар (мастило) позивач реалізував ТОВ «Комерційні ініціативи»на підставі договорів купівлі-продажу від 23.08.2006 та від 26.09.2006, видав податкові накладні від 23.08.2006 № 1571 на загальну суму 28814400,00 грн., в т.ч. ПДВ 4802400,00 грн., від 26.09.2006 № 1782 на загальну суму 28334160,00 грн., в т.ч. ПДВ 4722360,00 грн.; включив до податкових зобовязань в деклараціях за серпень, вересень 2006 року ПДВ в сумах 4802400,00 грн. та 4722360,00 грн. відповідно.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно із Законом № 334/94-ВР підставою для формування валових витрат є наявність первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт здійснення господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) для використання у господарській діяльності платника податку; чинне законодавство не виключає можливості відємного результату показників господарської діяльності підприємства та не зобовязує продавця включати в ціну товару витрати за товарним кредитом, які були понесені при його придбанні, у звязку з чим витрати, повязані з виплатою відсотків за товарним кредитом, правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат, а сплачений в ціні цієї послуги податок на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За визначенням пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За звичай ознаками господарської діяльності є економічна доцільність витрат, їх виправ- даність отриманням доходів, інших економічних вигод. Звичайний підприємницький інтерес при придбанні товару на умовах товарного кредиту презюмує покриття витрат на сплату відсотків за товарним кредитом за рахунок продажу товару на більш вигідних умовах чи використання його іншим способом з отриманням певних вигод, які б компенсували такі витрати в грошовій чи іншій формі. При відсутності таких умов витрати по сплаті процентів за товарним кредитом не відповідають розумному господарюванню, цілі, з якою господарська діяльність започатковується. Позивач сплатив проценти за товарним кредитом та того ж дня продав товар за ціною, яка не покриває його витрати на придбання товару та сплату процентів на 1207460,00 грн. (за наслідками операцій, що мали місце в серпні 2006 року) та на 11880240,00 грн. (за наслідками операцій, здійснених у вересні 2006 року). При цьому, як свідчать наявні у справі докази ( акт перевірки від 10.11.2006 № 1545/23-024/31215314), будь-яких витрат на перевезення товару позивач не поніс, оскільки товар між подіями придбання позивачем та продажу позивачем переміщення не зазнав (а.а.с.17,21).

Такий зміст операцій виключає характеристику придбаних позивачем послуг за товарним кредитом як таких, що повязані з його господарською діяльністю, у звязку з чим податковий орган правомірно виключив з податкового кредиту за серпень, вересень 2006 року ПДВ в сумах 2016000,00 грн. та 1982400,00 грн. відповідно, нарахований на вартість цих послуг.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 11 КАС України, в яких розкривається зміст такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне зясування всіх обставин у справі, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Згідно встановлених в судовому процесі обставин справи відповідно до умов генерального договору поставки нафтопродуктів від 03.08.2006 № 114/06 та додатку № 1 ТОВ «Галичина-Рембуд»в серпні 2006 року поставив позивачу товар (дизельне пальне) на суму 2581456,36 грн., в т.ч. ПДВ 430242,73 грн., у вересні 2006 року на суму 307278,00 грн., в т.ч. ПДВ 61455,60 грн. та видав податкові накладні від 04.08.2006 № 14 та від 04.09.2006 № 22 Вказані суми податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за серпень та вересень 2006 року відповідно.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що згідно із Законом № 168/97-ВР сплата податку постачальником товарів (робіт, послуг) не є передумовою правомірності формування позивачем податкового кредиту. Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив посилання відповідача на лист ТОВ «Галичина-Рембуд»щодо відсутності господарських взаємовідносин із ТОВ «Галицький нафтовий холдинг»з тих підстав, що даний лист не є належним доказом в розумінні ст. 70 КАС України, оскільки не містить підпис керівника підприємства та печатку.

Відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України обставини щодо здійснення господарських операцій з придбання товару, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, входять до предмету доведення у судовому процесі при вирішенні спору щодо права платника на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість.

Всупереч частинам 4, 5 ст. 11, частині 1 ст. 138 КАС України суди не встановили дійсних обставин поставки дизельного пального за податковими накладними від 04.08.2006 № 14 та від 04.09.2006 № 22, не перевірили належним чином доводи ДПІ про відсутність господарських взаємовідносин в серпні, вересні 2006 року між позивачем та ТОВ «Галичина-Рембуд».

Разом з тим, такі доводи не були формальними, оскільки податковий орган посилався на відповідь ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області (лист від 27.11.2006 № 1916/8/23-1), ТОВ «Галичина-Рембуд»(від 23.11.2006 № 1/14, № 1/15) щодо відсутності взаєморозрахунків, взаємовідносин у вказаний період між позивачем та ТОВ «Галичина-Рембуд»(а.с.122-124).

З цією метою суду слід було витребувати докази, які б підтверджували факт поставки, зокрема, транспортування та використання придбаного позивачем дизельного пального в господарській діяльності,проведення розрахунків за отриманий товар тощо.

Для встановлення цих обставин в разі необхідності підлягали витребуванню відповідні докази, в тому числі і від контрагентів позивача щодо операцій з цим товаром, матеріали перевірок ТОВ «Галичина-Рембуд»у ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області.

Наведені обставини судами попередніх інстанцій були залишені без уваги та зясування, тоді як вони мають саме пряме відношення до предмету доказування по справі.

Недотримання судами першої та апеляційної інстанцій вимог частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, як таке, що могло призвести до неправильного вирішення справи та не може бути усунено судом касаційної інстанції, відповідно до частини 2 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки у справі відсутній розрахунок сум податкових зобовязань та сум зменшення бюджетного відшкодування окремо по операціях з поставки позивачу послуг по товарному кредиту та з поставки дизельного палива, а в судових рішеннях, ухвалених у справі, також не встановлено, які саме суми податкового зобовязання та бюджетного відшкодування податковий орган визначив (зменшив) за цими операціями, судові рішення підлягають скасуванню в повному обсязі.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій ухвалі, вжити передбачені процесуальним законом засоби для забезпечення встановлення всіх обставин справи та вирішити спір відповідно до норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова задовольнити частково.

Скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 05.03.2007, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2007, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підпис М.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписТ.М.Шипуліна