Рішення № 100968860, 09.11.2021, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3117/21

провадження у справі № 2/0285/800/21

09 листопада 2021 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Сташків Т.Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,

сторони по справі: позивач ОСОБА_1 , відповідач ТОВ «Фінпром Маркет», треті особи приватний нотаріус Остапенко Є.М., Новоград-Волинський МРВ ДВС,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький),

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ :

15.06.2021 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання виконавчого напису №4686 від 27.01.2021 року, винесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що в травні 2021 року їй зателефонували з відділу ДВС та повідомили про наявність виконавчого провадження щодо неї. 11.06.2021 у відділі ДВС отримала копії документів виконавчого провадження зі змісту яких дізналася, що виконавче провадження № 65427546 було відкрито 14.05.2021 року на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Остапенка Є.М. № 4686 від 27.01.2021 року про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості у розмірі 9139 грн. 45коп. Про існування будь-якої її заборгованості перед ТОВ «Фінпром Маркет» їй не було відомо. Зазначає, що зазначений напис не підлягає виконанню, оскільки зазначена заборгованість не є безспірною. Їй не було направлено письмової вимоги про усунення порушень. Також для вчинення виконавчого напису відповідачем не було надано оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору. З метою захисту своїх майнових прав змушена звернутися до суду.

Сторони в судове засідання не прибули. Про місце і час розгляду повідомлені належним чином.

Позивач в заяві позовні вимоги підтримала повністю. Розгляд справи просила провести без її участі.

Від представника відповідача 17.08.2021 року надійшли заяви про визнання позовних вимог та пропозиція врегулювання спору у добровільному порядку (а.с. 30, 31).

Треті особи про день розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином. Заяв та клопотань не надійшло.

За таких обставин, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та позивача на підставі наявних доказів. Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.05.2021 року старшим державним виконавцем Новоград-Волинського МРВ ДВС Шевчуком М.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65427546 на підставі виконавчого напису №4686, виданого 27.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет" заборгованість у розмірі 9139 грн. 45 коп. (а.с. 13).

Згідно копії виконавчого напису №4686 від 27.01.2021 року ТОВ «Фінпром Маркет" набуло право вимоги за кредитним договором № 9181 від 03.05.2017 року, укладеного між ТОВ "Мікрокредит" та ОСОБА_1 , відповідно до ряду договорів про відступлення права вимоги.

Заборгованість розрахована за період з 24.05.2017 року до 27.01.2021 року у розмірі 9139 грн. 45 коп., яка складається з 3842,71 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2543,59 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами і комісією, 2703,15 заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею, 50 грн. за вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи справу по суті суд аналізує наступні норми права.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат» (надалі - Закон…) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону…). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок…).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку…).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вимоги за кредитним договором № 9181 від 03.05.2017 року, укладеного між ТОВ "Мікрокредит" та ОСОБА_1 були продані тричі, починаючи з 23.12.2020 року, проте заборгованість нарахована за період з 24.05.2017 року до 27.01.2021 року.

Аналізуючи зазначені факти, суд приходить до висновку, що вказаний виконавчий напис вчинений за наявності спірної заборгованості, тобто нотаріусом не дотримано основної обов`язкової умови щодо наявності безспірності заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінпром Маркет".

Тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про повернення позивачу 50% судового збору відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, то суд аналізує наступні норми права.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до положень ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвалу суду про відкриття провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження представник відповідача отримав 23.06.2021 року.

Перше судове засідання по справі проведене 26.07.2021 року.

Заява про визнання позовних вимог відповідачем передана до поштової установи 11.08.2021 року, а тому відсутні підстави для застосування ч.1 ст.142 ЦПК України.

Тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 76-81, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346; вул. Стельмаха Михайла, 9а, офіс 204, м. Ірпінь, Київська область, 08200) - задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, вчинений 27.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований у реєстрі за № 4686, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 09.11.2021 року.

Головуюча суддя Т.Г. Сташків