Рішення № 10096736, 04.03.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2010 р.                                                                      Справа №13/339-16/198

за позовом 1. Скворцової Надії Олександрівни, с.Майське

2.Мацвейко Валерія Михайловича, с.Майське

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія", с.Піски

про визнання недійсними рішення загальних зборів, скасування реєстрації,зобов"язання вчинити дії

                              Суддя Тимощенко О.М.

Представники у засіданні 25.02.2010р.:

Від позивачів: відсутні

Від відповідача: Соловйова В.В.

Представники у засіданні 04.03.2010р. –згідно протоколу судового засідання від 04.03.2010р.

У судовому засіданні 25.02.2010р. було оголошено перерву до 04.03.2010р. для підготовки повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть справи: розглядається позовна заява про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників СТОВ "Росія", проведених 15.05.2008р., викладені у протоколі №1; про визнання недійсними змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та до реєстраційної справи СТОВ "Росія" та зобов'язання Полтавської державної адміністрації через відповідну посадову особу - державного реєстратора відновити становище, яке існувало до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців змін до Статуту СТОВ "Росія" та повернути реєстраційну справу до Джанкойської районної адміністрації Автономної Республіки Крим.

Позивачі явку представників у засідання не забезпечили, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили.

Враховуючи, що розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з задоволенням клопотання позивачів про відкладення розгляду справи, у матеріалах справи достатньо доказів для розгляду її по суті, суд дійшов до висновку по можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами без участі представника позивачів.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, зокрема, вказує, що позивачами не доведено факту неправомірного набуття корпоративних прав ТОВ Агрофірма «Червоно заводське бурякогосподарство»; фактично відповідно до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.03.2008р., який є невід'ємним додатком до мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду АР Крим від 23.04.08р. ТОВ Агрофірма «Червонозаводське бурякогосподарство»набула корпоративних прав СТОВ «Росія" у розмірі 100% статутного капіталу; права позивачів оспорюваним рішенням не могли бути порушені, оскільки на момент проведення загальних зборів позивачі уже не були учасниками товариства.

           Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

21.04.2000 р. був укладений Засновницький договір про створення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росія», яке є правонаступником майнових прав та обов'язків Пайового колективного господарства «Росія», та затверджений Статут товариства. Згідно п.п. 1.2., 6.4. Статуту СТОВ «Росія" засновниками відповідача є фізичні особи, частки серед яких розподіляються згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною засновницького договору.

16.06.2000 р. та 17.08.2000 р. були внесені зміни до засновницького договору в частині розміру статутного фонду, кількості учасників товариства та розмірів їх часток.

Згідно редакції Статуту та Засновницького договору з додатками №,1, 2, 3 до нього, яка діяла на час проведення оспорюваних загальних зборів, учасниками СТОВ «Росія" були 1234 фізичних особи, в тому числі Скворцова Н.О. (розмір внеску - 7437 грн., що дорівнює 0,044 % статутного фонду) та Мацвейко В.М. (розмір внеску 14205 грн., що дорівнює 0,094 % статутного фонду).

Ухвалою господарського суду Автономної республіки Крим від 23.04.2008 р. №2-4/10158-2006 у справі про банкрутство СТОВ «Росія» було затверджено мирову угоду від 28.03.2008 р., укладену між СТОВ «Росія" в особі керуючого санацією Муждабаєвої М.І. та кредиторами.

Мирова угода як додатки містить Договір переведення боргу від 28.03.2008 р., Договір купівлі-продажу корпоративних прав від 28.03.2008 р., Інвестиційну угоду від 28.03.2008 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. касаційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Автономної республіки Крим від 23.04.2008 р. №2-4/10158-2006 було припинено.

Згідно Договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.03.2008р., боржник СТОВ «Росія" в особі керуючого санацією Муждабаєвої М.І. продає, а інвестор - ТОВ Агрофірма «Червонозаводське бурякогосподарство»купує корпоративні права боржника у розмірі 100 % від статутного капіталу боржника, а саме: інвестор у результаті виконання цього договору стає власником прав боржника, зміст яких передбачений ст.167 Господарського кодексу України, про що вносяться відповідні зміни до Статуту боржника. Боржник і інвестор встановлюють, що інвестор сплачує боржнику за корпоративні права у розмірі 100% від статутного капіталу боржника 1 080 805,99 грн. в порядку та на умовах, встановлених інвестиційною угодою б/н від 28.03.08р. Боржник і інвестор визнають, що інвестор набуває прав власності на корпоративні права боржника (вступає у права власника боржника) з дня виконання інвестором своїх обов'язків за п.1.2 цього договору та п.1.4 мирової угоди в повному обсязі.

15.05.2008 р. були скликані та проведені загальні збори учасників СТОВ "Росія" з порядком денним:

1. Вступ до СТОВ «Росія" нового учасника - ТОВ Агрофірма «Червонозаводське бурякогосподарство»згідно ухвали суду АР Крим від 23.04.2008 р. у справі №2-4/10158-2006р;

2.          Затвердження Статуту в новій редакції;

3. Призначення нового директора товариства.

Згідно протоколу №1 збори були проведені одноосібно ТОВ Агрофірмою «Червонозаводське бурякогосподарство», запрошений був виконуючий обов'язки директора СТОВ «Росія»Степанок В.І.

Згідно протоколу загальних зборів №1 від 15.05.2008 р., були прийняті наступні рішення: прийнято нового учасника товариства - ТОВ Агрофірму «Червонозаводське бурякогосподарство »згідно ухвали господарського суду АР Крим від 23.04.2008 р. по справі №2-4/10158-2006, де зазначено, що ТОВ АФ «Червонозаводське бурякогосподарство»являється правонаступником, власником та володіє корпоративними правами у розмірі 100 % від статутного капіталу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росія»; затверджено Статут СТОВ «Росія" в новій редакції, що була запропонована, без змін та застережень; призначено директором СТОВ «Росія»Степанка Володимира Івановича.

Позивачі наполягають на тому, що при цьому були порушені їхні права та законні інтереси, та просять визнати недійсними рішення загальних зборів учасників СТОВ "Росія" від 15.05.08р.

          Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки, ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства є:

-          порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

-          учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах;

-          рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника товариства.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є:

-          прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;

-          прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

-          прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання учасникам відповідної інформації.

У відповідності до ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України , ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства (ст. 89 ГК). Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК)

Відповідно до ст. 98 ЦК, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ст. 140 ЦК). Статут товариства з обмеженою відповідальністю містить відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень. ( ст. 143 ЦК).

Згідно ст. 145 ЦК, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, створення та відкликання виконавчого органу товариства, визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів, затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства, вирішення питання про придбання товариством частки учасника, виключення учасника із товариства, прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Ст. 58 Закону України «Про господарські товариства»передбачає, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю передбачений положеннями ст. 60 Закону, у відповідності до якої загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Згідно п.8.2.6 Статуту СТОВ "Росія", який був чинним на момент проведення зборів "Уведомление участников, проживающих в пределах территории общества, осуществляется путем устного уведомления, а остальних учасников - письменно. Не позднее, чем за 7 дней до созыва собрания участникам общества должна быть предоставлена возможность ознакомиться с документами, внесенными в повестку дня собрания. по вопросам, не включенным в повестку дня, решения могут приниматься только с согласия всех участников, присутствующих на собрании."

З матеріалів справи вбачається, що на момент проведення спірних загальних зборів учасниками відповідача були 1234 фізичні особи, у тому числі позивачі. При цьому відповідачем не заперечується, що позивачі та інші учасники СТОВ «Росія»не були повідомлені належним чином про проведення загальних зборів учасників, що є порушенням ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», яка регулює скликання загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю.

Таким чином, рішення, які прийняті загальними зборами 15.05.2008 р. були прийняті за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, чим порушено ст. 60 Закону України «Про господарські товариства».

          Судом встановлено, що позивачі на момент проведення спірних загальних зборів не зверталися з заявою про вихід зі складу учасників товариства, та не вчиняли дії, пов'язані з переходом, передачею, продажем, даруванням або іншим відчуженням своєї частки у статутному капіталі відповідача іншим особам, або були примусово виключені зі складу учасників товариства у порядку, передбаченому законом або статутними документами.

Судом досліджено, що за платіжними дорученнями № 193 від 23.04.2008 року та №191 від 23.04.2008 року ТОВ "АФ "Червонозаводське бурякогосподарство" перерахувало саме СТОВ "Росія" ( а не позивачам чи іншим учасникам СТОВ "Росія") 28805,99 грн. та 1052000 грн. в рахунок погашення кредиторської заборгованості за мировою угодою, що була затверджена судом в ході розгляду справи про банкрутство. Отже, судом встановлено, що дані кошти не були спрямовані на купівлю корпоративних прав у їх власників ( учасників СТОВ "Росія").

Частиною 1 статті 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Таким чином, мирова угода за своє суттю фіксує волевиявлення сторін, що спрямоване на припинення провадження у справі про банкрутство та вирішення спірних правовідносин між сторонами.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника та кредиторів.

Згідно зі ст.37 вказаного Закону, мирова угода може містити умови, зокрема, про обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права. При цьому судом враховано, що тільки учасник товариства має право розпоряджатися своєю часткою у статутному капіталі; товариство не може мати в самому собі корпоративні права, якими воно могло б володіти та розпоряджатися.

Корпоративними правами, згідно ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

У відповідності до ч. 1 ст. 100 ЦК, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. 85 ГК та ч. 1 ст. 115 ЦК передбачено, що господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески: продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права, кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства (ч. 1,2 ст. 86 ГК, ч. 2 ст. 115 ЦК).

Таким чином, мирова угода з додатками, на яку посилається відповідач, не є документом, яки підтверджує передачу корпоративних прав позивачів Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірмі «Червонозаводське бурякогосподарство».

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсними рішення загальних зборів учасників СТОВ "Росія", проведених 15.05.2008р., викладені у протоколі №1, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання недійсними змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та до реєстраційної справи СТОВ „Росія" та зобов’язання Полтавської державної адміністрації через відповідну посадову особу - державного реєстратора відновити становище, яке існувало до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців змін до Статуту СТОВ „Росія" і повернення реєстраційної справи до Джанкойської районної адміністрації Автономної Республіки Крим, суд зазначає наступне:

Згідно ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 6 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців” державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб - підприємців; здійснює інші дії, передбачені цим Законом тощо. Державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

Згідно зі ст. 89 п.3 ЦК України відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду.

В даному випадку заявлена вимога стосується не відповідача до якого заявлено позов, а особи що не є стороною у справі.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами у судовому процесі є позивач та відповідач. Тобто не є можливим винесення рішення або ухвали суду про права чи обов’язки особи, яке не є стороною по справі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Судові витрати відшкодовуються позивачам пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників СТОВ „Росія", що проведені 15 травня 2008 р. та викладені у протоколі № 1.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія", вул. Гагаріна, 1, с. Піски, Лохвицький район, Полтавська область, 37233 (код ЄДРПОУ 03759978, р/р невідомі) на користь Скворцової Надії Олександрівни, вул. Шевченка, 8, с. Майське, Джанкойський район, Автономна Республіка Крим, 96100 (код 2193216668) - 21,25 грн. державного мита та 29,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія", вул. Гагаріна, 1, с. Піски, Лохвицький район, Полтавська область, 37233 (код ЄДРПОУ 03759978, р/р невідомі) на користь Мацвейко Валерія Михайловича, вул. Комарова, 6, с. Майське, Джанкойський район, Автономна Республіка Крим, 96100 (код 2148409532) - 21,25 грн. державного мита та 29,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

          Суддя                                                                      Тимощенко О.М.