Ухвала суду № 100963841, 10.11.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 листопада 2021 р. № 400/10677/21 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лісовська Н. В., ознайомившись із заявою позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

про:визнання протиправною та скасування вимоги від 16.02.2021 № Ф-70076-17-У,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.02.2021 р. № Ф-70076-17-У.

У позовній заяві позивач просив поновити строк звернення до суду, посилаючись на поважність причин його пропуску.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що про існування оскаржуваної вимоги дізнався наприкінці вересня 2021 року після накладення арешту на банківські рахунки. До відповідача із запитом про отримання копії вимоги позивач звернувся 04.10.2021 р. та 03.11.2021 р. отримав копію вимоги від 16.02.2021 р. № Ф-70076-17-У. Вказані обставини позивач вважає поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строк звернення до суду відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України становить шість місяців, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, згідно з абзацами четвертим - шостим ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Відповідно до абзаців дев`ятого - десятого ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 р. по справі № 640/9172/20 сформулював правовий висновок, відповідно до якого платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 1, 4 ст. 122 КАС України).

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 118, 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк.

Ухвала окремо не оскаржується.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська