Рішення № 100958989, 10.11.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 201/6079/21

Провадження № 2/0182/2883/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.11.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заяви по суті справи:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с.1-2).

В обґрунтування позову посилається на те, що 18.05.2021 року приватним виконавцем Шаган О.А. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 14142 від 15.03.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_2 щодо стягнення з позивача на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором.

Позивач вважає даний виконавчий напис таким, що вчинений з порушенням діючого законодавства, оскільки під час його вчинення нотаріус не переконався в безспірності вимог стягувача та вчинив виконавчий напис за відсутності необхідних документів, без повідомлення її як боржника про необхідність усунення порушень за кредитним договором.

Враховуючи, що виконавчий напис № 14142 від 15.03.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 передчасно, таємно, без попередження боржника, без направлення письмової вимоги, з порушенням діючого законодавства, позивач просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином (а.с.24,28,53). Відзиву на позов до суду не надходило.

Треті особи про розгляд справи у суді повідомлені. Приватний виконавець на виконання ухвали суду надав витребувані судом документи (а.с.30-52). Письмових пояснень по справі не надавали.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2021 року матеріали зазначеної цивільної справи передано за підсудністю до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.с.14).

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду від 14.09.2021 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачеві його право подати відзив на позов, а третім особам - пояснення; витребувано копію виконавчого провадження (а.с.22-23).

Судом встановлено:

13.06.2018 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 на підставі анкети-заяви від 12.06.2018 року, укладено договір № 630943178, згідно з яким ОСОБА_1 на умовах зворотності та платності відкрито картковий рахунок та встановлено ліміт кредитної лінії (а.с.50).

15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис за № 14142 щодо стягнення з позивача заборгованості за період з 18.10.2020 року по 03.02.2021 року на загальну суму 33391,94 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у сумі 11596,73 грн., строковою заборгованістю за сумою кредиту у сумі 21572,40 грн., строковою заборгованістю за комісією та процентами у сумі 222,81 грн. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 630943178від 13.06.2018 року, а також витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, у розмірі 650 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк», складає 34041,94 грн. (а.с.51).

На виконання виконавчого напису № 14142 від 15.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. 18.05.2021 року відкрито виконавче провадження № 65463046 та 21.05.2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.6-7,33).

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).

На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18.

Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК, ст.ст. 50, 87, 88 закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до

нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 5.07.2017 №6-887цс17 та підтверджений у Постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року № 201/11696/16-ц.

Відповідач не надав суду документів, на підставі яких 15.03.2021 року вчинено виконавчий напис, а сам по собі факт його існування не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Докази надсилання ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором № 630943178від 13.06.2018 року із зазначенням суми боргу в матеріалах справи відсутні, відповідачем, третьою особою суду не надано.

Подання позивачем даного позову суд розцінює як незгоду ОСОБА_1 із пред`явленою їй заборгованістю, а, отже, наявністю спору.

Суд також звертає увагу на те, що ухвалою Нікопольського міськрайонного суду 14.09.2021 року зобов`язано приватного нотаріуса ОСОБА_2 у строк до 29.10.2021 року надати належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо вчинення спірного виконавчого напису. Станом на дату ухвалення рішення ухвала суду від 14.09.2021 року не виконана.

Як вбачається з інформації Міністерства юстиції України, відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 19.02.2021 № 5, у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства, грубими порушеннями закону, які завдали шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій, за умови, що такі порушення встановлені рішеннями судів, а також набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальних дій, наказом Міністерства юстиції України № 931/5 від 12.03.2021 року анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 17.01.2008 за № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.54).

Суд також приймає до уваги, що 26.11.2014 року до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 залишено без змін.

У зв`язку з визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 діяла в редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, а передбачала стягнення на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди.

Отже, станом на час вчинення виконавчого напису - 15.03.2021 року, постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріального посвідченого договору.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц і від 15.04.2020 у справі №158/2157/17.

Натомість кредитний договір № 630943178від 13.06.2018 року, який став підставою для вчинення виконавчого напису, не є нотаріально посвідченим, укладений у простій письмовій формі, що виключало можливість вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

З урахуванням всього вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис вчинено нотаріусом ОСОБА_2 передчасно, з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, за відсутності нотаріально посвідченого договору, доказів отримання ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором № 630943178від 13.06.2018 року, а також за відсутності підстав для визнання суми заборгованості за даним кредитним договором безспірною, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,137,141,206,263-265,268 ЦПК, Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України № 296/5 від 22.02.2012 року суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 14142 від 15.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором, - таким, що не підлягає виконанню.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 10.11.2021 року.

Дані про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасовська, 18 оф.12;

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21 прим.48 кімн. 307.

Суддя: А. Г. Багрова