Ухвала суду № 100957934, 10.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 листопада 2021 року Справа 160/19417/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (адреса: вул. Троїцька, 20-А, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ: 40108866) заборгованість за предмети однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 3 563 грн. (три тисячі п`ятсот шістдесят три гривні) 94 коп.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, з наступних підстав.

Частиною 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Так, позовну заяву подано та підписано представником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Валерією Кучеренко без дотримання вимог пункту 2 частини п`ятої ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №818/1688/16 зазначено, що у випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи…. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, строк звернення до адміністративного суду в даній справі становить один місяць з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

З позовної заяви вбачається, що з 01.06.2020 року по 07.12.2020р. ОСОБА_1 проходила службу у структурі Головного управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області.

Наказом ГУНП від 07.12.2020 року № 330 о/с згідно Закону України «Про Національну поліцію» звільнено за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) рядового поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Синельниківського відділу поліції з 7 грудня 2020 року.

Відповідно до зазначеного наказу ГУНП від 07.12.2020 року № 330 о/с сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 3 563 грн. 94 коп.

Згідно довідки УЛМТЗ ГУНП № 1/12/189 «Про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився», на день звільнення поліцейському видано предмети однострою, сума вартості яких складає 3 563 грн. 94 коп.

Позивач зазначає, що на адресу за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 направлено лист від 19.04.2021 року № 4311/103/05-2021, яким останню повідомлено, що нею не відшкодована вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких на дату звільнення з лав Національної поліції України не закінчився, обсяг коштів, який має бути сплачений - 3 563 грн. 94 коп.

Так, згідно витягу з трекінгу офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» відправлення № 4900090225206 повернено за зворотною адресою та вручено 27.05.2021 року.

Таким чином, саме з 27.05.2021 року розпочався перебіг місячного строку звернення позивача до суду з вимогами пов`язаними з проходженням, звільненням з публічної служби відповідача. Однак дану позовну заяву подано до суду 19 жовтня 2021 року, про що свідчить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд звертає увагу, що позивачем в позові не наведено жодних підстав для поновлення строку звернення до суду, а також не надано до суду заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вищезазначене унеможливлює з`ясування судом, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищенаведену норми, суд пропонує позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Так, позовна заява надійшла до суду 19 жовтня 2021 року

П`ятим днем для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху є 23 жовтня 2021 року - субота (вихідний день).

При цьому ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Першим робочим днем для винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху є 25 жовтня 2021 року.

Однак 25.10.2021 року та з 06.11.2021 року по 09.11.2021 року (включно) суддя перебувала у відпустці, а з 26.10.2021 року по 05.11.2021 року на лікарняному, тому дана ухвала постановлена у перший робочий день - 10.11.2021 року.

Згідно ч. 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, – залишити без руху.

Позивачу в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для його поновлення та надати докази, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду;

- нову редакцію позовної заяви з дотриманням вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України;

- докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії нової редакції позовної заяви.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса