Ухвала суду № 100957743, 08.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

08 листопада 2021 р.Справа №160/7035/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/7035/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Селянське (фермерське) господарство «Азербайджан» про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати припис від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 відносно ОСОБА_1 , складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем;

- визнати протиправним та скасувати розрахунок розміру шкоди на суму 14276,00 грн. від 22.04.2021 року відносно ОСОБА_1 , складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/7035/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасуванні наказу відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для відповідача; завіреної належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (документа, що посвідчує особу позивача) для суду та відповідача.

На виконання вимог ухвали суду від 05 травня 2021 року позивачем 13.05.2021р. усунуті означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі №160/7035/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису та розрахунку розміру шкоди в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку розміру шкоди на суму 14276,00 грн. від 22.04.2021 року відносно ОСОБА_1 , складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7035/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 відносно ОСОБА_1 , складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 18.06.2021 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі №160/7035/21 було задоволено та ухвалено перейти до розгляду адміністративної справи №160/7035/21 за правилами загального позовного провадження.

03.11.2021 року ОСОБА_1 повторно подано заяву про забезпечення позову у справі №160/7035/21, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії припису від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 відносно ОСОБА_1 , складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову від 03.11.2021р. ОСОБА_1 зазначає, що 22.04.2021 року Державним інспектором складено припис, у якому зазначено, що позивач самовільно займає та використовує земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 4,000 га кадастровий номер 1225081500:02:002:0029 для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Васильківської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Крім того, у вищезазначеному приписі було зазначено, що у 30-денний термін необхідно усунути виявлене правопорушення згідно з чинним законодавством України. При цьому, 30.08.2021 року державним інспектором проведено перевірку виконання позивачем оскаржуваного припису, за результатами якої складено акт та новий припис від 29.10.2021р., в якому зазначено, що позивачем припис від 22.04.2021р. №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 не виконано, тому у 30-денний термін необхідно усунути виявлене правопорушення згідно з чинним законодавством України, а також 29.10.2021р. за невиконання оскаржуваного припису державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.188-56 КУпАП, відповідно до якої невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, або створення перешкод у їхній діяльності тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, можливе притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за невиконання припису, який оскаржується і може бути скасований судом у разі задоволення позову, вказує на очевидний ризик заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що в майбутньому вимагатиме додаткових зусиль і витрат для відновлення таких прав та інтересів. Наведене однозначно свідчить про наявність у позивача обґрунтованих підстав, підтверджених доказами, вважати можливим настання юридичних фактів, які призведуть до порушення його прав та законних інтересів, та відповідно вказує на доцільність прийняття рішення про забезпечення позову. Також позивач зауважував, що, на його думку, в його діях відсутнє порушення ст. ст. 125, 126 ЗК України, про що, зокрема, свідчить факт закриття відносно нього справи про адміністративне правопорушення за ст.53-1 КУпАП, якою передбачена відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, водночас, оскаржуваний припис продовжує діяти відносно позивача, що, в свою чергу, надає відповідачу можливість вчиняти активні дії, спрямовані на реалізацію спірного припису. Більш того, припис не містить конкретної вказівки на те, яким саме чином «порушення» має бути усунено позивачем в обмежений таким приписом строк, тобто, не дає чіткого розуміння того, які дії мають бути вчинені останнім, що ще раз підтверджує необхідність зупинення його дії.

Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням приписів ч.1 ст.154 КАС України, а також зважаючи на те, що у період з 26.10.2021р. по 05.11.2021р., включно, суддя Турова О.М. була тимчасово непрацездатна, суд розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 03.11.2021р. в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та постановив відповідну ухвалу першого робочого дня.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, суд доходить висновку про її задоволення, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому частиною 4 статті 150 КАС України встановлено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною першою ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В силу ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень закону, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Суд зазначає, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Суд також зазначає, що існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів чи необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, як підстава для забезпечення адміністративного позову, полягає в тому, що на момент подання такого позову у позивача наявні обґрунтовані підстави, підтверджені належними та допустимими доказами, вважати можливим настання юридичних фактів, які призведуть до порушення його прав та законних інтересів.

До вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 від 03.11.2021р., суд зважає на таке.

Як свідчать матеріали справи, позивачем оскаржується припис від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 відносно ОСОБА_1 , складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем, на підставі, зокрема, ст.ст.5,6,10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ч.1 ст.19 Закону України «Про охорону земель».

Так, відповідно до абз.3,4 ч.1 ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: давати обов`язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

При цьому, згідно з ч.3 ст.19 Закону України «Про охорону земель» порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється цим Законом та Земельним кодексом України, законами України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За приписами ч.ч.7, 8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Водночас, ч.9 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

При цьому, ч. ч.1, 3 ст.12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що ані Законами України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та «Про охорону земель», ані Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не передбачено зупинення дії та виконання припису у разі оскарження останнього у судовому порядку.

Разом з цим, як зазначалося вище, згідно із частиною 4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Оскільки позивач не погоджується з приписом від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 відносно ОСОБА_1 , складеним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем, та оскаржує його у судовому порядку, ОСОБА_1 фактично відмовляється від виконання вимог цього припису.

Водночас, у розумінні приписів ст. ст. 4, 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

При цьому, судом встановлено, що 31.08.2021 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства стосовно виконання припису про усунення виявленого порушення земельного законодавства від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21, за результатами якої складено акт від 31.08.2021р. №930-ДК/999/АП/09/01/-21, згідно з яким встановлено, що припис від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 виконано лише частково, а саме: частина земельної ділянки площею 2,5000 га кадастровий номер 1225081500:02:002:0029 ОСОБА_1 звільнена, таким чином, припис про усунення виявленого порушення земельного законодавства від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 не виконано, відповідальність за що передбачена ст.188-56 КУпАП.

На підставі акта перевірки від 31.08.2021р. №930-ДК/999/АП/09/01/-21 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем видано новий припис від 29.10.2021р. №930-ДК/0134Пр/03/01/-21 щодо ОСОБА_1 , яким останньому приписано у 30-денний термін усунути виявлене правопорушення згідно з чинним законодавством України.

Крім цього, 29.10.2021р. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем складено протокол про адміністративне правопорушення №930-ДК/0128П/07/01/-21 відносно ОСОБА_1 за невиконання припису про усунення виявленого порушення земельного законодавства від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21, відповідальність за що передбачена ст.188-56 КУпАП, в якому також зазначено, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться 10.11.2021р. об 11:00год.

Відповідно до ст.188-56 КУпАП невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, або створення перешкод у їхній діяльності тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваного припису буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду адміністративної справи №160/7035/21, то стверджувати на даний час про це неможливо, водночас, у разі встановлення протиправності оскаржуваного припису і задоволенні позовних вимог про його скасування, позивачеві в майбутньому доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), які можуть бути стягнені у разі притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання припису про усунення виявленого порушення земельного законодавства від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 відповідно до ст.188-56 КУпАП.

Отже, враховуючи зазначене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останнього, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Водночас, у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного припису від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/7035/21 можливе настання негативних майнових наслідків для позивача, в подальшому для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль, а рішення суду не забезпечить в повній мірі відновлення порушених прав позивача та не призведе до приведення правовідносин у попередній стан.

За викладених обставин, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 відносно ОСОБА_1 , складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/7035/21, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

При цьому, суд зауважує, що інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні у справі Беєлер проти Італії, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що достатнім, допустимим і належним способом, який дозволить зберегти існуюче становище до вирішення справи по суті позовних вимог, є вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення дії припису від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 відносно ОСОБА_1 , складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/7035/21.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких буде подано в майбутньому позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе вжити зазначені заходи забезпечення позову з метою захисту прав та законних інтересів позивача. При цьому вжиті заходи забезпечення є своєчасними, відповідають предмету позову, а також є співрозмірними із заявленими вимогами, необхідними і достатніми для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення, а їх невжиття може унеможливити ефективний захист прав заявника та призвести до заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

Крім того, суд наголошує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №160/7035/21.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими твердження позивача щодо наявності реальної загрози спричинення значної шкоди його правам та здійснення ефективного захисту і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, якщо таке рішення буде прийнято на його користь, у разі невжиття зазначених у заяві заходів забезпечення позову.

Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість поданої позивачем заяви та наявність підстав для її задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/7035/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Селянське (фермерське) господарство «Азербайджан» про визнання протиправним та скасування припису – задовольнити у повному обсязі.

Зупинити дію припису від 22.04.2021 року №380-ДК/0053Пр/03/01/-21 відносно ОСОБА_1 , складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Нікопольському, Томаківському районах та м. Нікополі управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дем`янцем Вадимом Юрійовичем, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №160/7035/21.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст.156 КАС України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи згідно з ч.8 ст.154 КАС України.

Суддя: О.М. Турова